Рішення № 127583170, 23.05.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року Справа № 280/10870/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області: №0254493-2409-0830-UA23060070000082704, №0254491-2409-0830-UA23060070000082704, №0254495-2409-0830-UA23060070000082704, №0254492-2409-0830-UA23060070000082704, №0254494-2409-0830-UA23060070000082704, №0254497-2409-0830-UA23060070000082704, №0254499-2409-0830-UA23060070000082704, №0254501-2409-0830-UA23060070000082704, №0254498-2409-0830-UA23060070000082704, №0254500-2409-0830-UA23060070000082704, №0254505-2409-0830-UA23060070000082704, №0254506-2409-0830-UA23060070000082704, №0254507-2409-0830-UA23060070000082704, №0254508-2409-0830-UA23060070000082704, №0254509-2409-0830-UA23060070000082704 від 05.04.2024.

Судові витрати покласти на відповідача.

Позовну заяву подано до суду адвокатом Гайворонським О.Ю. (далі - представник позивача).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до положень розділу ХІІ статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме 266.2.2. ПК України, не є об`єктом оподаткування: е) об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках. Податкові повідомлення-рішення, в порушення діючих податкових норм, було направлено не за адресою місця реєстрації позивача. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: належним чином оформленої позовної заяви (з доказами надсилання відповідачу), з урахуванням зауважень суду: зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача; копії оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення №0254500-2409-0830-UA23060070000082704; доказів доплати судового збору у цій справі в розмірі 12 502, 40 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

09 грудня 2024 року до суду надійшли заяви про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач надав до суду 20 грудня 2024 року відзив на позовну заяву. Головне управління ДПС у Запорізькій області заперечує проти позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав. Лише приналежність об`єкту нерухомості до класу 1230 "Будівлі оптово-роздрібної торгівлі" Національного класифікатора України будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України вiд 16.05.2023 № 3573, не надає підстав для виключення об`єкта нерухомості з об`єктів оподаткування податком. Наведенi положення дають підстави зробити висновок, що застосування підпункту "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі дотримання таких обов`язкових умов: реєстрація власника об`єкту нерухомості, як суб`єкта господарювання, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців i покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарiв за цінами, що складаються залежно вiд попиту i пропозицій; створення та розміщення об`єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці; здiйснення діяльності безпосередньо суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу у тимчасових спорудах та/або в малих архітектурних формах та на ринках. За інших обставин у власника об`єкту нерухомості, які відносяться до класу 1230 "Будівлі оптово-роздрібної торгівлі" виникають податкові зобов`язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки, на загальних підставах. Відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

06 січня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечує доводи відповідача у відзиві на позовну заяву.

31 січня 2025 року позивачем подана до суду заява про долучення додаткових доказів до справи.

Ухвалою суду від 07 лютого 2025 року подальший розгляд адміністративної справи №280/10870/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, здійснений у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 07 березня 2025 року о 14:00 год.

03 березня 2025 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 , Гайворонського О.Ю. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03 березня 2025 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 , Гайворонського О.Ю. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

07 березня 2025 року учасники справи звернулись до суду з клопотаннями про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 07 березня 2025 року відкладено підготовче засідання до 14 березня 2025 року - 13:45 год.

Протокольною ухвалою суду від 14 березня 2025 року відкладене підготовче засідання до 04 квітня 2025 року - 14:00 год.

18 березня 2025 року представником позивача надане до суду повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі.

20 березня 2025 року до суду надійшло клопотання про надання доказів та пояснень.

04 квітня 2025 року представник позивача подав до суду клопотання про зобов`язання відповідача надати оригінал доказу.

У підготовчому засіданні суд відповідне клопотання задовольнив, та ухвалою суду від 04 квітня 2025 року витребувано у Головного управління ДПС у Запорізькій області оригінал конверту рекомендованого поштового відправлення №0600906730429 на ім`я ОСОБА_1 . Продовжений строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

10 квітня 2025 року відповідачем надане до суду клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу конверту поштового відправлення.

11 квітня 2025 року до суду надане відповідачем клопотання про долучення доказів.

Позивачем подані 14 квітня 2025 року пояснення у справі.

Протокольною ухвалою суду від 15 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 травня 2025 року - 14:00 год.

Представником позивача 16 травня 2025 року заявлене клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника на лікуванні та відсутності, на час засідання, необхідної швидкості інтернет зв`язку для участі в засіданні в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 16 травня 2025 року, за відсутності доказів на підтвердження поважності причин неявки представника позивача, суд дійшов висновку, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи, відтак у задоволенні клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи відмовлено.

У судовому засіданні 16 травня 2025 року заслухавши вступне слово та пояснення, надані представником відповідача, враховуючи заявлене представником відповідача клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, неявку представника позивача, у відповідності до положень ч.3 ст. 194, ч. 5, ч. 9 ст. 205 КАС України, судом подальший розгляд справи здійснений у порядку письмового провадження.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 є власником об`єктів нерухомого майна, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а саме: будівля літ. Б (5), торгівельного ряду «Л», загальна площа 1406,3 м2; будівля літ. Б (4), торгівельного ряду «Л», загальна площа 289,3 м2; будівля літ. У (1), торгівельного ряду «Тюль», загальна площа 594,9 м2; будівля літ. У, торгівельного ряду «Тюль», загальна площа 1451,9 м2; будівля літ. Ф, торгівельного ряду «КВ», загальна площа 188,4 м2.

На підставі вказаної інформації Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 05.04.2024:

- за 2021 рік: №0254493-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 4339,5 грн; № 0254491-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 2826 грн; № 0254495-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 21778,5 грн; № 0254492-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 8923,5 грн; №0254494-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 21094,5 грн;

- за січень, лютий 2022 року: № 0254497-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 3932,23 грн; № 0254499-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 510,25 грн; № 0254501-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 783,52 грн; № 0254498-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 3808,73 грн; № 0254500-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 1611,19 грн;

- за 2023 рік: № 0254505-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 24319,33 грн; №0254506-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 3155,7 грн; № 0254507-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 4845,77 грн; № 0254508-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 23555,53 грн; № 0254509-2409-0830-UA23060070000082704 на суму 9964,58 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення, разом із розрахунком податку надіслані позивачу на адресу: АДРЕСА_2 , засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Лист повернуто поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 23.04.2024.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 6 ПК України надано визначення понять «податок» та «збір». Так, податок - це обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податковим зобов`язанням в розумінні ПК України, визначається, як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України. (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. ПК України)

За визначенням пп 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з пп 14.1.129-1. п. 14.1 ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості.

До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі;.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків.

Відповідно до статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлює, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпункт 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначає об`єкти, які не є об`єктами оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема, в підпункті «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України вказано, що не є об`єктом оподаткування: об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.

У постанові від 27 серпня 2024 року у справі № 160/7228/24, від 25 лютого 2025 року у справі № 160/7225/24 Верховний Суд зазначив, що для застосування підпункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України необхідно обов`язково дотриматися усіх наступних умов:

- об`єкт повинен відноситися до нежитлової нерухомості;

- об`єкт повинен використовуватися суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу;

- суб`єкт господарювання повинен провадити свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.

Суд зазначає, що приписи підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України свідчать про те, що законодавець у кожному підпункті (від «а» до «л») передбачив чіткі умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню.

Аналіз пункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України свідчить, що однією з істотних умов для звільнення від оподаткування відповідно на підставі цього пункту є ознака місця здійснення діяльності власником нерухомого майна - в малій архітектурній формі та на ринку.

Саме така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 21.12.2022 у справі №520/4333/2020.

Як зазначено судом вище, позивач є власником об`єктів нежитлової нерухомості, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а саме: будівля літ. Б (5), торгівельного ряду «Л», загальна площа 1406,3 м2; будівля літ. Б (4), торгівельного ряду «Л», загальна площа 289,3 м2; будівля літ. У (1), торгівельного ряду «Тюль», загальна площа 594,9 м2; будівля літ. У, торгівельного ряду «Тюль», загальна площа 1451,9 м2; будівля літ. Ф, торгівельного ряду «КВ», загальна площа 188,4 м2.

При цьому, як встановлено судом, та не є спірним, позивач не має статусу фізичної особи-підприємця, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 19.04.2018 внесено запис про припинення підприємницької діяльності позивача.

Таким чином, позивач не мала у спірному періоді статусу суб`єкта господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках та відповідно не використовувала у підприємницькій діяльності вказані будівлі.

Інші обставини, які би звільняли позивача від сплати податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відсутні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача преференції, передбаченої підпунктом «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, що, у свою чергу, призводить до наявності у власника обов`язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

У позовній заяві представник позивача вказував, що оскаржувані податкові-повідомлення-рішення були надіслані на адресу: АДРЕСА_3 , однак позивач зареєстрована та проживає з 04 жовтня 2003 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Такі доводи представника позивача були повністю спростовані під час судового розгляду.

Так, судом витребуваний у відповідача оригінал конверту рекомендованого поштового відправлення №0600906730429 на ім`я ОСОБА_1 , у якому були надіслані оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Дослідивши наданий оригінал конверту рекомендованого поштового відправлення №0600906730429, у якому були надіслані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, судом встановлено, що вказане відправлення надсилалось позивачу за адресою: АДРЕСА_2 .

Доказів зворотного позивачем не наведено.

Щодо доводів представника позивача про відсутність нарахування податку з моменту державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості ОСОБА_1 , суд зазначає, що відносини щодо нарахування та/або ненарахування податку на нерухоме майно з моменту державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості, не охоплюється предметом спору у цій справі (спірний податковий період 2021 - 2023 роки), тому судом оцінка таким правовідносинам не надається під час розгляду цієї справи.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663).

Повне судове рішення складено 23.05.2025.

Суддя Б.В. Богатинський