Рішення № 127583166, 23.05.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року Справа № 280/2124/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕСГРУП» (69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 7; код ЄДРПОУ 38024557)

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕСГРУП» (далі відповідач, ТОВ «БІЗНЕСГРУП»), у якій позивач просить суд надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕСГРУП» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що станом на день подання позовної заяви за підприємством обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 117321,86 грн. Уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/10081/21 задоволено позов позивача про стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати в сумі 63368,50 грн. Під час здійснення досудових заходів стягнення податкового боргу не здійснювалось у зв`язку з тим, що згідно ідентифікаційних даних платника податків банківські рахунки відсутні. Водночас, податковий борг з орендної плати зростає, погашення не відбувається, а тому позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, на виконання наданих Податковим кодексом України (далі ПК України) повноважень. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 26.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 26.03.2025, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся без вручення з відміткою пошти від 14.04.2025 з причиною повернення «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України (електронний ресурс https://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/pres-centr/news2/).

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17, від 13.10.2021 у справі №340/4259/20, від 24.11.2021 у справі №280/228/20, від 29.08.2022 у справі № 522/3598/16-а тощо.

Відповідні загальні принципи, що стосуються права на змагальний судовий розгляд, були узагальнені Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others v. Ukraine) (№ 70329/12 та 5 інших, § 36 і 37, 27 червня 2017 року). У згаданій справі ЄСПЛ повторив, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див., рішення у справах «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274 та «Авотіньш проти Латвії» (Avotiтр v. Latvia) [ВП], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17 18, від 06 лютого 2001 року) (§ 36).

Водночас, ЄСПЛ вказав, що статтю 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції (див., наприклад, ухвали щодо прийнятності у справах «Богонос проти Росії» (Bogonos v. Russia), заява № 68798/01, від 05 лютого 2004 року та «Бац проти України» (Bats v. Ukraine), заява № 59927/08, пункт 37, від 24 січня 2017 року). Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи (див., рішення у справі «Загородніков проти Росії» (Zagorodnikov v. Russia), заява № 66941/01, пункт 31, від 07 червня 2007 року). Тим не менш, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див., рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (див. рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року) ...( § 37).

Враховуючи, що судом вчинено всі можливі передбачені процесуальним законом дії щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач є таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «БІЗНЕСГРУП» (код ЄДРПОУ 38024557) зареєстровано як юридична особа з 28.12.2011, видами діяльності є (за КВЕД): 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у., 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області (Олександрівське управління у м.Запоріжжі) з 29.12.2011.

За обліковими даним контролюючого органу, ТОВ «БІЗНЕСГРУП» не має відкритих банківських рахунків, не використовує у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій.

За даними інтегрованої картки платника податків ТОВ «БІЗНЕСГРУП», починаючи з 29.06.2020 відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, який станом на 30.09.2024 становить 137583,59 грн.

Контролюючий орган направляв на податкову адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 16.06.2020 №23898-49 разом з детальним розрахунком суми податкового боргу.

Уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі статті 89 ПК України винесено Рішення про опис майна ТОВ «БІЗНЕСГРУП» у податкову заставу від 08.10.2024 №6005/08-01-13-04.

На підставі даного рішення складено Акт опису майна від 08.10.2024р. №1376/08-01-13-04, яким описано у податкову заставу майно ТОВ «БІЗНЕСГРУП», а саме: кафе, об`єкт житлової нерухомості. Адреса: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, буд. 4. Реєстраційний номер: 187849023101.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2021 в адміністративній справі №280/10081/21, яке набрало законної сили 21.01.2022, адміністративний позов ГУ ДПС у Запорізькій області ТОВ «БІЗНЕСГРУП» про стягнення податкового боргу задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «БІЗНЕСГРУП», а саме: з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на користь ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 63368,50 грн.

Крім того, податковий борг відповідача збільшувався .

Так, 03.02.2022 відповідач самостійно подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №8502 на загальну суму 52593,36 грн.

27.12.2023 на підставі акту камеральної перевірки №7130/08-01-04-07/38024557 від 20.11.2023 позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0072950407. За порушення терміну подання податкової декларації з плати за землю(земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік на відповідача накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

19.08.2024 на підставі акту камеральної перевірки №10751/08-01-04-07/38024557 від 15.07.2024 позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0151100407. За порушення терміну подання податкової декларації з плати за землю(земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2024 рік на відповідача накладено штраф у розмірі 1020,00 грн.

Під час здійснення досудових заходів стягнення податкового боргу не здійснювалось у зв`язку з тим, що згідно ідентифікаційних даних платника податків банківські рахунки відсутні, заходи стягнення податкового боргу за рахунок готівки контролюючим органом не здійснювались, у зв`язку з відсутністю зареєстрованих за відповідачем реєстраторів розрахункових операцій.

У зв`язку з відсутністю коштів для погашення податкового боргу платника податків ТОВ «БІЗНЕСГРУП», податковий орган вважає, що наявні підстави для звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Пункт 89.3 статті 89 ПК України передбачає, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Порядок застосування податкової застави податковими органами визначений Порядком № 586, абзац 2 пункту 10 якого передбачає, що опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 95.4 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20.1.34-1 статті 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 14.04.2021 у справі №П/811/4/17, від 29.04.2021 у справі №1340/4871/18.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15.11.2022 у справі №807/675/16, від 06.12.2022 у справі №813/4632/16, від 24.02.2023 у справі №826/17041/14, від 23.03.2023 у справі №520/15977/2020 тощо.

Як установлено судом, платник податків не має відкритих рахунків у банківських установах, не використовує у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій, у зв`язку з чим контролюючий орган з об`єктивних причин не міг вчинити дії щодо стягнення коштів з відповідача на виконання рішення суду у справі №280/10081/21, також податковим органом направлялась боржнику податкова вимога форми «Ю» №23898-49 від 16.06.2020, крім того відповідачу направлялись податкові повідомлення рішення №0072950407, №0151100407, складався акт опису майна.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що контролюючим органом вжито всіх можливих заходів для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу відповідача, однак такі заходи не дали позитивного результату у зв`язку з відсутністю коштів, які перебувають у власності платника податку.

За наведеного вище суд дійшов висновку про наявність правових підстав для надання контролюючому органу дозволу на погашення усієї суми боргу суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕСГРУП» (69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд.7, код ЄДРПОУ 38024557) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 23.05.2025.

СуддяМ.О. Семененко