Рішення № 127583133, 22.05.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року Справа № 640/30912/21 ЗП/280/562/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ДРФО НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у м.Києві, (04116 м.Київ, вул. Шолуденка 33/12, ідентифікаційний код 44116011)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у м.Києві (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 29.06.2021 № 0967617-2408- 2658.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, податкова адреса вказана така: « АДРЕСА_2 ». Натомість, адресою безперервної реєстрації і проживання Коростельова ще з 06.03.2003 року є: АДРЕСА_1 . Вважає, що очевидною вбачається протиправність повідомлення-рішення від 29.06.2021 № 0967617-2408-2658, внаслідок чого таке повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.

17.01.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що згідно з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачу на праві власності у 2020 році належало нежитлове приміщення, загальна площа 1274 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначає, що контролюючим органом проведено розрахунок та сформовано податкове повідомлення-рішення від 29.06.2021 №0967617-2408-2658 на суму 82 735,15 грн., яке було направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника, а саме: АДРЕСА_4 . Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначене податкове повідомлення-рішення отримано 24.07.2021. Вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було сформовано та направлено позивачу на підставі, в межах та у спосіб визначений нормами законодавства. Повідомляє, що ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві не звертався з письмовою заявою за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних. Позивач при зміні місця реєстрації не надав контролюючому органу відповідної заяви, тому у даному податковому повідомленні-рішенні вказано колишню адресу реєстрації, яка вказана в інформаційних системах Головного управління ДПС у м. Києві. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №640/30912/21.

Супровідним листом від 12.01.2024 на виконання положень п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ скеровано матеріали адміністративної справи №640/30912/21 до Запорізького окружного адміністративного суду за належністю.

Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 17.03.2025.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Максименко Л.Я.

Ухвалою суду від 21.03.2025 прийнято справу №640/30912/21 до провадження та продовжити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на праві власності у 2020 році належало нежитлове приміщення, загальна площа 1274 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 .

ГУ ДПС у Запорізькій області винесено відносно ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки форми «Ф» від 29.06.2021 №0967617-2408-2658 на суму 82 735,15 грн., яке було направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника, а саме: АДРЕСА_4 . Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначене податкове повідомлення-рішення отримано 24.07.2021.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі -ПК України, у редакції на час спірних правовідносин).

Пунктом 6.3 статті 6 ПК України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписи пп.266.2.1 п.266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК Українивизначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» зі змінами та доповненнями, затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в м. Києві (далі - Положення) з метою врахування контролюючим органом під час визначення сум грошових зобов`язань платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у м. Києві за 2020 базовий податковий (звітній) період (рік).

Відповідно до п. 2.1 Положення об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п. 4.1. Положення, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пільги з податку, що сплачується на території м. Києва з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до: об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пунктом 4.1 цього пункту; об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Згідно п.7.1. та 7.2. Положення, 7.1. обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пунктом 7.1 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити для обліку доходів бюджету міста Києва за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Суд враховує висновок Верховного Суду викладений в постанові від 15.05.2019 у справі №825/1496/17, відповідно до якого, встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, яким є відповідач у справі, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов`язковими.

Згідно пп.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

З матеріалів справи встановлено, що позивачу на праві приватної власності протягом звітного періоду належало нежитлове приміщення, загальна площа 1274 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 . Вказані обставини не спростовано позивачем та підтверджено наданим витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене, контролюючим органом проведено розрахунок та сформовано податкове повідомлення-рішення від 29.06.2021 №0967617-2408-2658 на суму 82 735,15 грн.

Як зазначає відповідач, сума податку за 2020 рік по спірному податковому повідомленні-рішенні була розрахована наступним чином: 1274x1,5%/12*11 = 82 735,15 гривень, де:

1274 - загальна площа нежитлової будівлі;

1,5% - ставка податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, яка відповідає 1,5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2020 становила 4 723 гривні, а 1,5% відповідні 70,85 гривні;

12 - кількість місяців в році;

11 - кількість оподаткованих місяців. У зв`язку з епідемічною ситуацією на території України, а саме COVID-19, позивач звільняється від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на один місяць.

При цьому, будь-яких зауважень до розрахунку податкового зобов`язання позивачем не наведено та не надано доказів його неправомірності.

В свою чергу, позивач покликається на те, що очевидною вбачається протиправність повідомлення- рішення від 29.06.2021 р. № 0967617-2408-2658, оскільки в ньому невірно визначена податкова адреса платника податків.

Згідно п45.1. ст. 45 45.1. ПК України, платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

За приписами п. 42.1., 42.2., 42.3 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначеністаттею 66цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Суд зазначає, що дійсно у спірному податковому повідомленні-рішення адреса платника податків зазначена АДРЕСА_2 . Хоча згідно паспорту позивача адресою його реєстрації є : АДРЕСА_1 .

В свою чергу відповідачем не надано доказів наявності у контролюючого органу правових підстав направлення ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення за адресою АДРЕСА_2 та доказів того, саме ця адреса є або була податковою адресою позивача.

При цьому, слід зазначити, що податкове повідомлення-рішення направлено за адресою реєстрації позивача та отримано ним, про зазначив сам позивач. Тобто, контролюючим органом дотримано норми ПК України щодо направлення податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на усталені підходи Верховного Суду до оцінки недоліків форми рішення, відповідно до якихокремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішенняі, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Такі висновки сформульовані у постановах від 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі № 810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі № 812/1112/16, від 23 листопада 2023 року у справі № 815/3358/15.

Так, зокрема, сума зобов`язання у спірному податковому повідомленні-рішенні по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки розрахована, виходячи з площі нерухомого майна, що перебуває у власності позивача, у відповідності до норм ПК України та Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в м. Києві. Доказів протиправності такого розрахунку позивачем не надано та не обґрунтовано. Як і не спростовано перебування у власності позивача у спірному періоді нежитлового приміщення, загальною площею 1274 кв. м. та не доведено необґрунтованість визначення позивачу суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо вказаного об`єкту.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв у межами повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2021 р. № 0967617-2408-2658.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно до положеньстатті 139 КАС Українивідсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2,5, 72, 77,139, 241, 243-246,255 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ДРФО НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м.Києві, (04116 м.Київ, вул. Шолуденка 33/12, ідентифікаційний код 44116011про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.05.2025.

Суддя Л.Я. Максименко