Рішення № 127582804, 23.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2025 року Справа№200/2902/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:

- визнання протиправними дій щодо взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язання виключити з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецьк Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 .

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача 26.03.2022 року було виключено з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», оскільки 17.12.2013 року вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області його було засуджено за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_2 .

16.07.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для вклеювання штрих-коду в тимчасове посвідчення військовозобов`язаного за номером НОМЕР_2 та оновлення даних в реєстрі «Оберіг».

В приміщенні ТЦК та СП у позивача було вилучено тимчасове посвідчення військовозобов`язаного та вручене направлення для проходження військово-лікарняної комісії. ОСОБА_1 повідомив, що не є військовозобов`язаним, але на його зауваження ніяк не відреагували.

17.07.2024 року позивач звернувся з заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про повернення йому тимчасового посвідчення.

22.07.2024 року позивач звернувся до Генерального штабу збройних сил з проханням вжити невідкладних заходів щодо повернення тимчасового посвідчення.

19.09.2024 року позивач звернувся до Міністерства оборони України з проханням вжити невідкладних заходів щодо повернення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного за номером НОМЕР_2 .

Жодної відповіді на ці звернення позивач не отримав.

13.04.2025 року ОСОБА_1 було зупинено працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким він повідомив, що виключений з військового обліку, проте всупереч цьому, йому вручено повістку на 14.04.2025 року для звірки облікових даних та повідомлено про те, що він не виключений з військового обліку.

14.04.2025 року позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомивши про те, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 , 26.03.2022 року його виключено з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» та просив повідомити, чи перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний, якщо перебуває на військовому обліку, просив повідомити, на якій підставі взято на військовий облік. Крім того, просив виключити його з військового обліку.

21.04.2025 року на заяву ОСОБА_1 першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 надано відповідь, в якій зазначено про відсутність правових підстав для виключення позивача з військового обліку.

З зазначених причин позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не скористався правом надання письмового відзиву, тому суд розглядає справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_3 .

Відповідно до паспортних даних позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

26.03.2022 року ОСОБА_1 було виключено з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», оскільки 17.12.2013 року вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області його було засуджено за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_2 .

Разом з тим, позивача у вказаному тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного було визнано придатним до військової служби.

16.07.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для вклеювання штрих-коду в тимчасове посвідчення військовозобов`язаного за номером НОМЕР_2 та оновлення даних в реєстрі «Оберіг».

Як зазначив позивач, в приміщенні ТЦК та СП у нього було вилучено тимчасове посвідчення військовозобов`язаного та вручене направлення для проходження військово-лікарняної комісії.

17.07.2024 року позивач звернувся з заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про повернення йому тимчасового посвідчення, однак відповіді на звернення позивач не отримав.

13.04.2025 року ОСОБА_1 було зупинено працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким він повідомив, що виключений з військового обліку, проте йому вручено повістку на 14.04.2025 року для звірки облікових даних та повідомлено про те, що він не виключений з військового обліку.

14.04.2025 року позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомивши про те, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 , 26.03.2022 року його виключено з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» та просив повідомити, чи перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний, якщо перебуває на військовому обліку, просив повідомити, на якій підставі взято на військовий облік. Крім того, просив виключити його з військового обліку.

Листом від 21.04.2025 року першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для виключення позивача з військового обліку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 65 Конституції Українизахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Частиною 8 статті 4 Закону № 3543-XII передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію»постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон УкраїниПро військовий обов`язок і військову службувід 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі -Закон №2232-XII).

Згідно із ч. 2ст. 1 Закону № 2232-ХІІвійськовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 9ст. 1 Закону № 2232-ХІІвійськовий обов`язок громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно з ч. 10ст. 1 Закону № 2232-ХІІгромадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженогонаказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза це - медичний огляд військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з пунктом 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженогопостановою КМУ від 16.05.2024 № 560, повістка є засобом оповіщення, яким здійснюється виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів.

Відповідно до абз. 1 п. 20 Правил проведення призову мобілізаційне розпорядження також є лише засобом оповіщення, в якому зазначаються збірні пункти ТЦК та СП, в які належить прибути військовозобов`язаному чи резервісту з оголошенням мобілізації, а також строки прибуття.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154(далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За приписами ч. 6 ст. 37 Закону України«Про військовий обов`язок та військову службу»виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно допунктів 3та4цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

На час розгляду даної адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Свої позовні вимогі позивач формує на підставі пп. 6 п. 6 ст. 37 Закону України«Про військовий обов`язок та військову службу», проте стаття 37 із змінами, внесеними згідно ізЗаконами № 1254-VI від 14.04.2009, № 2926-VI від 13.01.2011, № 3353-VI від 12.05.2011, № 5404-VI від 02.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 589-VII від 19.09.2013, № 1275-VII від 20.05.2014, № 1634-VII від 12.08.2014, № 116-VIII від 15.01.2015, № 267-VIII від 19.03.2015, № 901-VIII від 23.12.2015, № 440-IX від 14.01.2020; в редакціїЗакону № 1357-IX від 30.03.2021; із змінами, внесеними згідно ізЗаконами № 1150-IX від 28.01.2021, № 1417-IX від 27.04.2021, № 1871-IX від 05.11.2021, № 2995-IX від 21.03.2023, № 3621-IX від 21.03.2024; в редакціїЗакону № 3633-IXвід 11.04.2024не містить підпункту 6 та/або пункту 6 частини 6 ст. 37.

Суд зауважує, що метою внесених до ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» змін було розширення кола осіб, стосовно яких діє військовий обов`язок, які мають досвід проходження військової служби та можуть збільшити мобілізаційний ресурс держави для доукомплектування Збройних Сил України. З часу набрання чинності змін до Закону поширює дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі (позивач не досяг граничного віку, що підтвердив у судовому засіданні згідно паспортних даних), тому відповідно до абз.12 п.2. ч. 1 ст. 37 Закону України«Про військовий обов`язок і військову службу»взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни України, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку (виключений у 2022), тому відповідач діяв у межах повноважень.

Приписами ч.1ст.8 Закону України 24 серпня 2023 року № 3354-IX«Про правотворчу діяльність»передбачено, що норма права - це загальнообов`язкове формально визначене правило поведінки, що регулює суспільні відносини, яке охороняється і забезпечується державою. Закон про внесення змін - це закон, яким змінюється окремий структурний елемент кодексу або первинного закону (ч.1 ст.13).

Відповідно до ч.2ст.32 зазначеного вище Закону№ 3354-IXструктура первинного закону складається з таких елементів: 1) назва; 2) преамбула (за необхідності); 3) розділи, підрозділи, глави, параграфи, підрозділи параграфів (за необхідності), що об`єднують статті закону залежно від його обсягу і змісту; 4) статті, що складаються з частин статей; 5) частини статей можуть включати: а) абзаци; б) пункти; в) підпункти пунктів; 6) примітки до статті або до її структурного елемента (пункти 4, 5 цієї частини) - як виняток, у разі якщо при формулюванні норми права використання структурних елементів, передбачених пунктами 4, 5 цієї частини, не дає можливості забезпечити охоплення всієї необхідної сфери її дії без порушення цілісності змісту; 7) перехідні положення (за необхідності); 8) прикінцеві положення; 9) додатки (за необхідності).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до Закону України«Про адміністративну процедуру»від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1ст.21 Закону№ 2073).

Особа має право в порядку, встановленому цим Законом, подати до адміністративного органу заяву з вимогою прийняти адміністративний акт з метою забезпечення реалізації її права, свободи або законного інтересу, виконання нею визначеного законом обов`язку, якщо вважає, що розгляд і виконання такої вимоги належить до компетенції адміністративного органу (ч.1ст. 38 Закону№ 2073).

Заява подається в усній чи письмовій формі (ч.1ст.39 Закону№ 2073). Заява в письмовій формі може бути подана до адміністративного органу шляхом особистого звернення, надіслана поштовим відправленням або подана в електронній формі, у тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (ч. 2ст. 41 Закону № 2073).

У науково-практичному коментарі до Закону України«Про адміністративну процедуру»зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються, насамперед з п. 5 та п. 6 частини 2ст. 2 КАС України,як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зазначає, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3ст. 1 Закону № 2232-XII).

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (ч. 10ст. 1 Закону № 2232-XII).

Оскільки у зв`язку із внесенням змін до Закону УкраїниПро військовий обов`язок і військову службу виключено підставу для виключення з військового облікувійськовозобов`язаних, які відбували покарання за вчинення тяжкого злочину згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37 3акону України"Про військовий обов`язок і військову службу", то позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття позивача на військовий облік є не обґрунтованими за чинного правового регулювання, тому і похідна вимога про зобов`язання виключити з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 також не належить до задоволення, як безпідставна і не обґрунтована.

Судові витрати у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають у зв`язку з відмовою у позовних вимогах.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 23 травня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова