Рішення № 127579137, 23.05.2025, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/885/25

Провадження № 2/697/619/2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року м. Канів

Канівський міськрайоннийсуд Черкаськоїобласті вскладі головуючогосудді СивухінаГ.С.,розглянувши упорядку спрощеногопозовного провадженнябез виклику(повідомлення)сторін матеріалицивільної справиза позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в Канівський міськрайонний суд Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.04.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 137016 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

12.09.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «ЄСПЛ» укладено договір факторингу № 12092024, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 137016 від 12.04.2024.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №12092024 від 12.09.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17412,72 грн, яка складається з:

- 10667,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 6244,72 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 501, 00 грн. сума заборгованості за комісією.

08.04.2024 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем був укладений договір позики №79212231. Вказаний кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредит у день закінчення строку позики, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає (передає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників.

Відповідно до Реєстру Боржників №30 від 19.08.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 15985,00 грн., з яких:

- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1125,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 4860,00 сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.

28.11.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем був укладений кредитний договір №39105-11/2023. Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредит у день закінчення строку позики, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

25.07.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25072024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Аванс Кредит» відступає (передає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників.

Відповідно до Реєстру Боржників від 25.07.2024 до Договору факторингу № 25072024 від 25.07.2024, ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 23400,00 грн., з яких:

- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 17400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №39105-11/2023 в розмірі 23400,00 грн.

Первісні кредитори зобов`язання перед відповідачем виконали у повному обсязі. Відповідач ухиляється від сплати своєї заборгованості, а позивач набув право вимоги до відповідача по вказаним кредитним договорам, тому позивач, для захисту своїх прав, звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму заборгованості:

за договором кредиту №137016 від 12.04.2024 у розмірі 17412,72 грн., з яких:

- 10667,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 6244,72 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 501, 00 грн. сума заборгованості за комісією;

за кредитним договором №79212231 від 08.04.2024 у розмірі 15985,00 грн., з яких:

- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1125,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 4860,00 сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою;

за кредитним договором №39105-11/2023 від 28.11.2023 у розмірі 23400,00 грн., з яких:

- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 17400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 56797,72 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 14.04.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, а саме за зареєстрованою адресою місця проживання, відзив на позов не подано.

Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 137016 на суму 10667,00 грн. який надається в наступному порядку: у розмірі 8000,25 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 ; у розмірі 2666,75 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5. індивідуальної частини.

Згідно п.2.3. проценти за користування нараховуються за ставкою 390,00% річних, тип процентної ставки фіксована.

Згідно п.2.5, п.2.6 комісія за надання кредиту складає 2666,75 грн., загальний строк кредитування за договором складає 84 днів з 12.04.2024 по 05.07.2024 (а.с.8-13).

Договір підписано відповідачем електронним підписом, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Довідкою №3 виданою ТОВ«ФК «Кредіплюс» підтверджується успішність операції про перерахування коштів клієнтам, зокрема, ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 в розмірі 8000,25 грн. згідно кредитного договору №137016 (а.с.14-20).

12.09.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №12092024, згідно умов якого клієнт зобов`язався відступити факторові право вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників (а.с.22-24).

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №12092024 від 12.09.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору №137016 в сумі 17412,72 грн, з яких:

- 10667,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 6244,72 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 501, 00 грн. сума заборгованості за комісією (а.с.25).

Розмір заборгованості підтверджується наданою карткою обліку виконання договору: 137016 (а.с.26).

Крім того, 08.04.2024 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №79212231 (а.с.31-34).

Згідно п.2 даного договору, сума позики становить 10000,00 грн.; строк позики 15 днів; процентна ставка (базова) 0,75%; дата повернення позики 22.04.2024.

14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) уклали договір факторингу №14/06/21, згідно умов якого клієнт передав (відступив) ТОВ фактору за плату, а фактор прийняв належні права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами у відповідності до реєстру боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід`ємною частиною договору (а.с.35-37).

За Додатковою угодою №34 від 19.08.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, згідно Реєстру боржників №30 від 19.08.2024 позивачу було відступлено договір позики, за що фактором сплачено грошові кошти (а.с.40).

Відповідно до витягу з реєстру боржників №30, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором позики №79212231 в розмірі 15985,00 грн, з яких:

- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1125,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 4860,00 сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою (а.с.42).

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні.

Вказані обставини відповідачем не оспорюються.

Крім того, 28.11.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» було укладено договір про надання фінансового кредиту №39105-11/2023 в електронній формі, відповідно до умов якого, узгоджено суму кредиту - 6000,00 грн на 360 днів, дата погашення кредиту 21.11.2024. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування. Такі ж умови кредитного договору узгоджені у паспорті споживчого кредиту №39105-11/2023 (52-55).

Відповідно до довідки директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3466_250130181820 від 30.01.2025, на виконання умов Договору, було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта: 28.11.2023 20:00 на суму 6000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 313937314, призначення платежу: зарахування 6000 грн. на картку НОМЕР_1 (а.с.58).

25.07.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ЄАПБ» укладений договір факторингу №27122023, відповідно до умов якого, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило ТОВ «ЄАПБ» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», а ТОВ «ЄАПБ» набуло право вимоги грошових коштів за кредитним договором від відповідача.

Відповідно до реєстру боржників від 25.07.2024 до Договору факторингу від 25.07.2024 №25072024, ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23400,00 грн., з яких:

- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 17400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.63).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за вказаними договорами на підставі договорів про відступлення права вимоги.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами Договору позики позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Матеріали справи свідчать про те, що позикодавці свої зобов`язання перед позичальником за кредитними договорами виконали, надавши відповідачу кредитні кошти, однак останній не здійснював погашення заборгованості.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за комісією за договором про споживчий кредит № 137016, укладеним 12.04.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Про необхідність зазначення конкретного переліку послуг за обслуговування кредиту і їх погодження з споживачем, звертав увагу Верховний Суду у постановах від 07.04.2021 у справі №766/8096/20, від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19.

За умовами пунктів 2.4. - 2.5 Договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. Комісія за надання кредиту становить 2667,75 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії не може бути змінений (а.с.9).

Суд встановив, що Договір (п. 2.4., п. 2.5) не містить конкретного переліку банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачці, та за які банком встановлена комісія. Також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх з споживачем при укладенні кредитного договору.

Таким чином, нарахування комісії за обслуговування та надання кредиту є безпідставним, а тому не підлягає до стягнення нарахована комісія у розмірі 501,00 грн. та 2666,75 грн., яка відповідно підлягає виключенню з заборгованості по кредиту, оскільки позивачем попередньо її було включено до тіла кредиту.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 137016 від 12.04.2024 підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 14244,97 грн., яка складається з:

- 8000,25 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 6244,72 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо розмірузаборгованості задоговором позики№79212231від 08.04.2024, суд зазначає наступне.

Так, з наданого суду Витягу з Реєстрів боржників №30 заборгованість відповідача за договором позики №79212231 становить 15985,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 10000 грн., заборгованість за відсотками 1125,00 грн., заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою 4860,00 (а.с.42), про що також надано розрахунок, який містить дані щодо періоду нарахування відсотків за користування коштами, розміру відсоткової ставки (а.с.43-45).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

За умов договору позики, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за кредитним договором лише у межах строку позики у розмірі базової процентної ставки (0,75 %, п. 2.3 договору).

З наданої позивачем Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.34) вбачається, що сума кредиту у розмірі 10000 грн. була надана відповідачу у строк на 15 днів у період з 08.04.2024 по 22.04.2024.

Оскільки боржник свої зобов`язання за даним кредитним договором не виконав, то розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами відповідно складає 1125,00 грн. ((10000х0,75%х15).

Разом з тим, позивач також просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за понадстрокове користування позикою у розмірі 4860,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) сформувала наступні правові висновки:

- Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на аналогічне правове регулювання можливості стягнення процентів поза межами встановленого договором строку повернення вкладу в спорах, в яких банки, на порушення умов договору банківського вкладу, не повертають вкладникам банківські вклади та нараховані за ними проценти. Проценти за банківським вкладом нараховуються лише в межах строку, визначеного у договорі банківського вкладу, тобто за правомірне користування цими коштами. Інакше кажучи, так само як банк не може нараховувати проценти за користування позичальником кредитом після спливу визначеного у договорі строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 444/9519/12), так само і вкладник за договором банківського вкладу після закінчення строку, на який зроблений вклад, позбавлений права вимагати стягнення процентів за правомірне користування банком цими коштами (п. 88);

- отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (п. 91).

- у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п. 141);

- отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (п. 128).

Щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування на підставі умов договору, Велика Палата Верховного Суду зауважила: «сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх». Натомість Велика Палата Верховного Суду вважає, що у цивільних відносинах, які регулює глава 71 ЦК України, важливо дотримати баланс інтересів позичальника та позикодавця в межах кредитних відносин.

Також Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за "користування кредитом", сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (п. 146).

Зважаючи на викладене, нарахування процентів після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту не відповідає суті кредитного договору та поняттю «користування кредитом». Умова кредитного договору (п.2.2) про те, що процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день у розмірі 2,70% не підлягає застосуванню, оскільки по суті не є платою за правомірне користування кредитом, а є платою в разі прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, стягненню підлягають проценти за користування кредитом у період з 08.04.2024 по 22.04.2024 у розмірі 1125,00 гривень.

Після закінчення строку, на який укладався договір, у первісного кредитора виникло право на отримання коштів у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не процентів, передбачених договором, як плату за понадстрокове користування позикою, однак вимог про стягнення в порядку ст. 625 ЦК України позивачем не заявлялося.

Отже, нарахування та стягнення з відповідача відсотків за понадстрокове користування позикою у розмірі 4860,00 грн. є безпідставним, тому до стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача за договором позики №79212231 від 08.04.2024 підлягає 11125,00 грн. з яких::

- 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту

- 1125,00 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №39105-11/2023 від 28.11.2023 є обґрунтованою та підлягає до стягнення в сумі 23400,00 грн., з яких:

- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 17400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, отримання коштів, відповідачем суду не надано.

За вказаних обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами, які досліджені судом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 3028 грн. (а.с.1).

Оскільки вимоги позивача задоволено частково, а саме на 85,86%, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 85,86% від сплаченої суми судового збору, що становить 2599,84 грн.

Керуючись ст.ст. 76,81, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості:

за договоромпро споживчийкредит №137016від 12.04.2024 у розмірі 14244,97 грн., яка складається з:

- 8000,25 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 6244,72 грн. - заборгованість за відсотками;

за договоромпозики №79212231від 08.04.2024 у розмірі 11125,00 грн. з яких::

- 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту

- 1125,00 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом;

за договором про надання фінансового кредиту №39105-11/2023 від 28.11.2023 у розмірі 23400,00 грн., з яких:

- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 17400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

У решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 2599,84 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 23.05.2025.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г . С . Сивухін