Рішення № 127577770, 19.05.2025, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/102/25

Номер провадження: 2/365/177/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

19 травня 2025 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської областіу складі:

головуючого судді Солдатової Т.М.

за участю секретаря судового засідання Воєводи І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

11 лютого 2025 року (через систему «Електронний суд») позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», через свого уповноваженого представника адвоката Тараненка А.І., звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 983721972 від 08.06.2020 в розмірі 60529,45 грн, судові витрати на оплату судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначає,що 08.06.2020Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», первісний кредитор) та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 983721972 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. 08.06.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 12190,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 хх-хххх-6327. У період з 03.07.2020 по 17.04.2021 між кредитодавцем та відповідачем було укладено ряд додаткових угод до договору № 983721972 від 08.06.2020, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжено строк, на який був наданий кредит за договору № 983721972 від 08.06.2020.

Відповідач здійснював часткові платежі, проте не виконував умови договору належним чином, не повністю сплачував платежі у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

У подальшому від первісного кредитора право вимоги було передано ТОВ «Таліон Плюс», яке передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє ТОВ «ФК «ЕЙС». ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 18 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідні строки для подання заяв по суті справи. За клопотанням представника позивача витребувано докази.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» не з`явився, в позовній заяві представник позивача Тараненко А.І. просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

18.03.2025 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду надійшли витребувані судом докази.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов до суду не направляв.

За змістом частини 4 статті 223, частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене вище, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Відповідно до частини 2статті 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідач ОСОБА_1 правом на подачу відзиву не скористався. Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.06.2020 ОСОБА_1 добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства: www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого, дотримуючись алгоритму дій, добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, адресу реєстрації та проживання, номер банківської карти для перерахунку коштів 4149-62хх-хххх-6327 (а.с. 49 копія заявки, а.с. 53-64 копія алгоритму дій споживача в ІТС, а.с. 65-68 копія алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів).

Того ж дня, 08.06.2020між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у порядку,передбаченому Законом України«Про електроннукомерцію»,укладено Договір № 983721972 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (далі - Кредитний договір).

Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст.207ЦК України та Закону України«Про електроннукомерцію» прирівнюється до письмової форми.

Так, кредитний договір № 983721972 від 08.06.2020 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 9UZZ6X46.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 12190,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3, п. 1.4 або п. 1.5 цього договору.

Кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (п. 1.2 кредитного договору).

Згідно з п. 1.3 кредитного договору на період строку. Визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,73 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).

Згідно з п. 4.5 кредитного договору застосування перерахування дисконтної процентної ставки на базову процентну ставку не є зміною істотних умов договору.

Відповідно до п. 4.3 кредитного договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту визначеного в п. 1.2 цього договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п. 4.7 кредитного договору).

Сторони засвідчують, що укладення цього договору відповідає вільному волевиявленню сторін, жодна зі сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа договору, права та обов`язки сторін, інші умови договору), та умови договору є взаємовигідними для кожної із сторін. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний тільки за згодою сторін (а.с. 22-25 копія договору з додатком № 1).

Відповідно до п. 8.3, 8.5 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» правила є невід`ємною частиною електронного договору. Будь-які зміни та доповнення до електронного договору оформлюються сторонами додатковими угодами до договору (а.с. 40-48 копія правил).

08.06.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 12190,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 хх-хххх-6327 (а.с. 69, 70 копії платіжного доручення, довідка).

Згідно з інформацією та випискою, наданими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду від 18.02.2025, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 08.06.2020 зараховано грошові кошти у розмірі 12190,00 грн (а.с. 179).

У період з 03.07.2020 по 17.04.2021 між кредитодавцем та відповідачем було укладено ряд додаткових угод до договору № 983721972 від 08.06.2020, якими, на підставі звернення позичальника у зв`язку з неможливістю виконання умов договору, сторони продовжували строк, на який був наданий кредит за договору № 983721972 від 08.06.2020, а також змінювали відсоткову ставку. Згідно з умовами додаткових угод позичальник на дату укладення кожної з додаткових угод сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом (а.с. 26-39 копії додаткових угод, а.с. 50-52 копія довідки щодо дій позичальника в ІТС).

З розрахунку, здійсненого первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» вбачається, що відповідач здійснював часткові платежі, проте не виконував умови договору належним чином, не повністю сплачував платежі у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість (а.с. 136-143 копія розрахунку).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті 5 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Як зазначеноу статті12Закону України«Про електроннукомерцію»,якщо відповіднодо актацивільного законодавстваабо задомовленістю сторінелектронний правочинмає бутипідписаний сторонами,моментом йогопідписання євикористання: електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги",за умовивикористання засобуелектронного підписуусіма сторонамиелектронного правочину; електронногопідпису одноразовимідентифікатором,визначеним цимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (надалі - ТОВ «Таліон Плюс») було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 (а.с. 79-89). 28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (а.с. 90). 31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2021 та текст договору викладено у новій редакції (а.с. 91-100). 31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022 (а.с. 101). 31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2023 (а.с. 102). 31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2024 та внесено зміни до договору (а.с. 103).

Відповідно до Витягу з реєстру права вимоги № 139 від 22.06.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за договором № 983721972 від 08.06.2020 у розмірі 52205,51 грн, з яких заборгованість по основному боргу 11387,20 грн, заборгованість за відсотками 40818,31 грн (а.с. 104-106), що також підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 161).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 (а.с. 107-115). 03.08.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду № 2, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022 (а.с. 116). 30.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду № 3, згідно з якою строк дії договору продовжено до 30.12.2024 (а.с. 117).

ТОВ «Таліон Плюс» здійснювало нарахування процентів на підставі договору (а.с. 144-145).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 60529,45 грн, з яких заборгованість по основному боргу 11387,20 грн, заборгованість за відсотками 49142,25 грн (а.с. 118-121).

В подальшому, 26.12.2024 між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено, зокрема, право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 983721972 від 08.06.2020, на загальну суму 60529,45 грн, з яких заборгованість по основному боргу 11387,20 грн, заборгованість за відсотками 49142,25 грн, що підтверджується копією договору факторингу (а.с. 122-131), копією витягу з реєстру боржників (а.с. 132-134), копією акту прийому-передачу реєстру боржників (а.с. 135).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 983721972, станом на 15.01.2025 ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем ТОВ «ФК «Ейс» у розмірі 60529,45 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 11387,20 грн, прострочена заборгованість за процентами 49142,25 грн (а.с. 146).

Згідно з ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першоюстатті 1078 ЦК Українивстановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 3 ст. 1079 ЦК Українифактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згіднозі ст. 1080 ЦК Українидоговір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Своїх заперечень та доказів на спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не надала.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.81, ч. 1 ст.89 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з досліджених судом доказів встановлено, що між 08.06.2020між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 983721972 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. У подальшому сторонами укладались додаткові угоди, якими продовжувався строк дії договору та змінювалась відсоткова ставка. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало. Відповідач ОСОБА_1 частково сплачував заборгованість, проте свої зобов`язання за договором не виконував належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість. Позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним договором на загальну суму 60529,45 грн. Відповідач своїх заперечень та доказів на спростування заявлених позовних вимог суду не надав.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає за необхідне позов задовольнити повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8ст. 141 ЦПК України).

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позовуна відповідача.

ТОВ «ФК «ЕЙС» за подання позову сплатило судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.02.2025 № 7239.

Таким чином, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Частиною 2ст. 137 ЦПК Українивстановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Нормами ЦПК Українипередбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27 грудня 2024 року, укладеного між АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» з додатком № 1 (протокол погодження вартості) (а.с. 147-150), копію додаткової угоди № 2 до договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27 грудня 2024 року (а.с. 151-153), копію акту прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 7000,00 грн: складання позовної заяви 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації 500,00 грн (а.с. 154), копію довіреності на ім`я адвоката Тараненка А.І. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 155, 156).

Позовна заява з додатками подана через систему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Тараненком А.І. До позовної заяви також додано клопотання про витребування доказів та копія адвокатського запиту.

Дана справа відповідно до п. 2 ч. 6ст. 19 ЦПК Україниналежить до справ незначної складності, у спорах про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання судова практика є сталою, не потребує вивчення великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час, тому суд дійшов висновку проте, що розмір гонорару адвоката у 7000,00 грн, не відповідає критерію розумності його розміру та співмірності, зокрема, зі складністю цієї справи та виконаних адвокатом робіт, а також, ціною позову та значенням справи для позивача.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн: складання позовної заяви 3000,00 грн, вивчення матеріалів справи 500,00 грн, підготовка адвокатського запиту 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації 500,00 грн

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору у розмірі2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі4500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 207, 509, 512-514, 525, 526, 611, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077-1080 ЦК України,ст. 2, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 983721972 від 08.06.2020 в розмірі 60529,45 грн (шістдесят тисяч п`ятсот двадцять дев`ять гривень сорок п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС» судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень нуль копійок).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 23 травня 2025 року.

Учасники справи

Позивач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»,код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Т.М. Солдатова