Рішення № 127577200, 23.05.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 295/17953/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирського області Дубовік О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубок Сергій Миколайович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Богунського районного суду міста Житомира в порядку адміністративного судочинства надійшла дана позовна заява.

Суддею Богунського районного суду міста Житомира була постановлена ухвала 02.12.2024 року про передачу даної справи на розгляд до Житомирського районного суду Житомирської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між судами суддею було визначено Дубовік О.М.

17.01.2025 року суддею Житомирського районного суду Житомирської області було залишено позовну заяву без руху. Захисником ОСОБА_1 адвокатом Дубок С.М. були усунені визначені недоліки.

26.02.2025 року суддею Житомирського районного суду Житомирської області було відкрито провадження у справі; розгляд справи було постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії всіх матеріалів по адміністративному правопорушенню, вчиненого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд якого відбувся відносно ОСОБА_1 19.11.2024 року.

Водночас, вимоги ухвали суду від 26.02.2025 р. відповідачем, станом на дату ухвалення рішення, виконані не були, копії матеріалів справи по адміністративному правопорушенню, вчиненого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд якого відбувся відносно ОСОБА_1 19.11.2024 року, - суду не надані.

Згідно з ч. 5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Згідно із ч.7 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно зі статтею 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

У ч.1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як регламентовано ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У ст.ст.72-76 КАС України визначено поняття доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність.

З обставин справи вбачається, що 14.11.2024 року оператором ГВОССЗ ст. солдатом ОСОБА_2 було складено протокол №911 про те, що громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою постановки на облік військовозобов`язаних та отримання військово-облікового документу. Повідомив, що оновив облікові дані через Резерв+ та надав на підтвердження цього скріншот.

Протокол про адміністративне правопорушення №911 від 14.11.2024 року складено на підставі порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме аб. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 22 Порядку та інших нормативно-правових актів, у зв`язку з невиконанням громадянином ОСОБА_1 свого обов`язку щодо уточнення своїх персональних (облікових) даних у визначений строк, чим вчинив адміністративне правопорушення в особливий період, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення №911 від 14.11.2024 р. були додані наступні документи: копія паспорта громадянина України, копія реєстраційного номеру картки платників податків, роздруківка з АІТС «ОБЕРІГ», повідомлення громадянина ОСОБА_1 від 14.11.2024 р., роздруковані скріншоти з Резерв+.

Протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 19.11.2024 року о 09:00 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , в кабінеті №8. Копію протоколу було отримано особисто ОСОБА_1 (а.с.12-13).

За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №911 від 14.11.2024 р. було винесено постанову №911 19.11.2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою постановки на облік військовозобов`язаних та отримання військово-облікового документу. Після перевірки інформації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо уточнення громадянином своїх персональних (облікових) даних, встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку в жодному ТЦК та СП, військово-облікового документу військовозобов`язаного ніколи не отримував та відповідно інформація щодо уточнення даних у визначений законом строк в реєстрі відсутня. До ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 18.05.2024 р. по 16.07.2024р. останній не з`явився, що свідчить про невиконання обов`язку ОСОБА_1 щодо уточнення своїх персональних (облікових) даних у визначений законом строк.

Тобто, своїми діями ОСОБА_1 порушено законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме вимоги ч. 10 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, аб. 7 ч. 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, п. 22 Порядку та, відповідно, вчинив правопрушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за що на нього було накладено штраф у сумі 17000 гривень.

Із такими висновками постанови суд не погоджується, виходячи з наступного.

За приписами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.

Пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 визначено вичерпний перелік належного підтвердження оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 самостійно.

Водночас, з постанови про адміністративні правопорушення №911 від 19.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 мав обов`язок уточнити свої персональні дані протягом 60 днів, починаючи з 18.05.2024 року та, враховуючи відсуніть військово-обліково документу, звернутись у визначений законом термін (з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р.) до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з тим, суд зауважує наступне.

Згідно зі частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у редакції Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 року, інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

За приписами абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року.

Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 передбачено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа".

Пунктом 8 вищевказаного Порядку передбачено, що у військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрих-коду, що містить відомості про зазначений документ (далі - QR-код військово-облікового документа) (за наявності таких відомостей), та серед іншого: 1) прізвище; 2) власне ім`я (усі власні імена); 3) по батькові; 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 6) окремий номер запису у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього.

Пунктами 9-11 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 передбачено, що військово-обліковий документ в електронній формі та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу. Відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у формі інформаційного повідомлення. QR-код повинен бути придатним для зчитування технічними засобами ініціатора перевірки, цілісним, неушкодженим, нанесеним на будь-який носій достатнього розміру та необхідної контрастності. Підставою непідтвердження військово-облікового документа в електронній формі є непридатність QR-коду для зчитування технічними засобами.

За правилами пункту 2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (даліПортал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559.

Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації). Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).

За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.

Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, «Резерв+» - це електронний кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі «якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Аналіз викладених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.

За таких обставин, пред`явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов`язаним вимог частини 6 статті 22 Закону №3543.

До позовної заяви, позивачем наданий роздруківку електронного військово-облікового документу із застосунку «Резерв+» (електронного кабінету), з якого вбачається, що дата уточнення даних 14.11.2024 року, однак поряд із цим вказано, що «Дані уточнено вчасно» (а.с. 15).

Суд, оцінюючи даний доказ та, спираючись на примітку «Дані уточнено вчасно», приймає його до уваги. Водночас, суд звертає увагу, що відповідачем не подано суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови. Відтак у суду відсутня можливість встановити на підставі яких саме доказів начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 зробив висновок про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. Виходячи з чого суд вважає, що ОСОБА_1 вчасно оновив свої персональні дані.

Крім того, позивач надає копію тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 25.06.2008, з якого вбачається, що ОСОБА_1 знятий з обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у військовий час від 04.04.2008 року, що спростовує доводи відповідача про відсутність у ОСОБА_1 військово-обліково документу та відповідно обов`язку звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_5 у визначений термін (з 8.05.2024 р. по 16.07.2024 р.) самостійно для оформлення такого документу.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.8, ст.62 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За наведених обставин суд вважає, що прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності доказів про вчинення ним правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а тому постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №911 від 19.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. підлягає скасуванню.

На підставі ст.9, п.1 ст.247, ст.289, п.3 ч.1 ст.293 КУпАП та керуючись ст.ст.9, 73-74, 77, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубок Сергій Миколайович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №911 від 19.11.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 17000 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя О. М. Дубовік