Постанова № 127575005, 21.05.2025, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа №: 669/209/25 Провадження № 3/669/221/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 року смт.Білогір`я

Суддя Білогірського районного суду Хмельницької області Бараболя Н.С., за участю секретаря Бабоян А.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Семченко Г.С. розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

08 березня 2025 року о 17 год. 50 хв. громадянин ОСОБА_1 по вул..Незалежності,7 в с.Денисівка Шепетівського району Хмельницької області, керував електроскутером «Fada №9», без державного реєстраційного номера, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку на місці за допомогою використання спеціальних технічних засобів та проходження медичного огляду в медичному закладі для встановлення стану сп`яніння відмовився.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав. Вказав, що транспортний засіб, яким він керував, не належить до механічних транспортних засобів, тому він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п. 2.5 ПДР може нести виключно водій механічного транспортного засобу.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Семченко Г.С. в судовому засідання вказала, що оскільки ОСОБА_1 керував електровелосипедом «FADA», який не є механічним транспортним засобом, то він не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Просила провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

П.2.5 Постанови КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху» встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

П.1.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.

ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

Згідно з приписами ст.245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративного правопорушення, захисника, дослідивши матеріали справи, встановлено, що в діях ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, вбачається порушення п.2.5 Постанови КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху», що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №266030 від 08 березня 2025 року, відеозаписом вчиненого адміністративного правопорушення від 08 березня 2025 року.

Наведені докази узгоджуються із даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських, який наявний у матеріалах справи.

У відповідності достатті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

З переглянутого відеозапису вбачається, що працівники поліції зупиняють електроскутер, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 . В ході спілкування із водієм, поліцейським було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим поліцейський неодноразово пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, на що останній відмовляється. Працівник поліції роз`яснив права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП і склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення п.2.5 ПДР. ОСОБА_1 вказує поліцейському, що вживав пиво, від проходження огляду відмовляється.

Твердження ОСОБА_1 та його захисника Семченко Г.С. про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки транспортний засіб електроскутер (електровелосипед) FADA FREB 10 SLA-72, потужність 1000 Вт, яким він керував, не є механічним транспортним засобом позбавлені підстав, з огляду на наступне.

Так, диспозиція статті 130 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ, зазначених категорій, зокрема передбачених статтею 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема пункт 1.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №13-06, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами від 24.02.2023, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 тощо.

Відповідно до пункту 1.10. Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Цей термін охоплює всі види транспортних засобів, призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Втім, норма статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

У Правилах дорожнього руху відсутнє визначення такого виду транспорту, але чітко визначено поняття транспортного засобу - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Також у вищезгаданому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Головна зміна полягає у тому, що електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

Їх поділили на дві категорії:

- легкий персональний транспорт колісний засіб, що приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами потужністю в діапазоні до 1000 Вт. Може бути з одним, двома, трьома або чотирма колесами. Максимальна швидкість до 25 км/годину;

- низькошвидкісний приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами. Може також бути з різною кількістю коліс, але максимальна швидкість доходить до 50 км/годину. Споряджена маса не більше 600 кілограмів.

Зазначені зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керував електроскутером із потужністю електродвигуна 1000 Вт, обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна потужністю до 4 кВт, а тому, на підставі викладеного вище, приходжу висновку, що електричний скутер є транспортним засобом, в розумінні статті 130 КУпАП, і відтак в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2023 (справа № 127/5920/22, провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

На підставі викладених вище обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доводи захисника не містять достатніх підстав для закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.33, 130, 251, 247, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000,00) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (Стягувач: Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, отримувач: ГУК у Хмел.обл/Хмельн.обл./21081300 код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору(Стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5 м. Київ), отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 308 КУпАП).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (ч. 2 ст. 308 КУпАП).

Строк звернення постанови судді до виконання становить три місяці, починаючи з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі протягом 10 днів з дня винесення постанови апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 23 травня 2025 року.

Суддя Наталія БАРАБОЛЯ