Ухвала суду № 127573890, 23.05.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4906/25 2-а/335/93/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 травня 2025 року суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Соболєва І.П., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Національної поліції України департамент патрульної поліції управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної поліції України департамент патрульної поліції управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4670021 від 06.05.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вивчивши подані матеріали приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

1. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч вказаним вимогам позовна заява не містить повного найменування відповідача, а такого органу як «Національна поліція України департамент патрульної поліції управління патрульної поліції в Запорізькій області» на території України не зареєстровано. Також позовна заява не містить ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також номерів засобів зв`язку та адреса електронної пошти відповідача, які розміщені у відкритому доступі та є загальнодоступними. Крім цього, в позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету як у позивача так і у відповідача.

Таким чином позивачеві слід надати оновлену позовну заяву, в якій зазначити відомості, зазначені вище.

2. Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву пропоновлення цьогостроку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з вимогами чч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Проте, згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Такі строки щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені ч. 2 ст. 286 КАС України, відповідно до якої позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

У даному випадку спірна постанова винесена відповідачем 06.05.2025. До суду даний позов надійшов із пропуском десятиденного строку з дня винесення постанови.

В цей же час, позивач в позовній заяви посилається на те, що копію оскаржуваної постанови на місці він не отримував, а отримав копію оскаржуваної постанови поштою 12.05.2025. Втім зміст оскаржуваної постанови суперечить вказаним доводам, оскільки в постанові зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від отримання постанив.

Всупереч зазначеним вимогам, позивачем не додано заяви про поновлення вказаного строку із доказами поважності причин його пропуску. Зазначенні у змісті позовних вимог про поновлення строку на оскарження постанови не є поданням в розумінні ч. 6 ст. 161 КАС України заяви про поновлення цього строку.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин його пропуску та наданням відповідних доказів поважності таких причин, зокрема зазначенням того, що перешкоджало отриманню копії постанови на місці та в строк, визначений законодавством. Така заява має бути оформлена відповідно до вимог ст. 167 КАС України.

3. На порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви позивач не додав документ про сплату судового збору.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 25 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн.

Позивач в змісті позовних вимог (а не окремим мотивованим клопотанням) просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. Таке прохання позивача не підкріплене жодними доказами, не мотивоване належним чином та оформлене не у відповідності з вимогами КАС України, а тому не може бути задоволене.

Таким чином, позивач має сплатити судовий збір за даним позовом розміром 606,60 грн.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами:

Отримувач: ГУК у Запорізькій області/

м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101

Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997

Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

4. Відповідно до ч.ч. 13 ст. 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Разом із тим, додане до позовної заяви клопотання про виклик свідків містить посилання на положення Цивільного процесуального кодексу України, тобто не відповідає вимогам, що висуває КАС України до форми та змісту відповідних клопотань. Крім того, клопотання не містить зазначення, які конкретно факти ці свідки можуть підтвердити чи спростувати.

Отже позивачеві слід надати оформлене належним чином та мотивоване клопотання про виклик свідків, яке повинно містити те, які конкретно факти можуть підтвердити свідки, їх імена, місця проживання (перебування) або роботи.

5. У змісті позовних вимог позивачем наведено вимогу про витребування доказів, що не є позовною вимогою, а потребує звернення із окремим клопотанням.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Таким чином позивачеві слід подати окреме клопотання про витребування доказів з дотриманням вимог до його форми та змісту, визначених ст. 80 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Таким чином, вважаю за необхідне залишити дану позовну заяву без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України департамент патрульної поліції управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.

Визначити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали, роз`яснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Соболєва