Рішення № 12757051, 06.12.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.10           Справа № 15/150-10. за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Центролит», м. Суми

про стягнення 86 776 грн. 09 коп.

           СУДДЯ                     Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Некрасов А.Л., довіреність №10-19/17-Д/66 від 15.04.2010р.

Від відповідача: не з‘явився.

В судовому засіданні 22.11.2010р. було оголошено перерву до 29.11.2010р. на 11 год. 45 хв., в судовому засіданні 29.11.2010р. було оголошено перерву до 06.12.2010р. на 11 год. 45 хв.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 86 776 грн. 09 коп. заборгованості по договору про постачання електричної енергії №7к від 20.10.2003р., а саме: 32585 грн. 91 коп. заборгованості за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії та 54190 грн. 18 коп. інфляційних витрат.

В судовому засіданні 22.11.2010р. та 29.11.2010р. представник відповідача заявляв усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з вирішенням спору мирним шляхом.

Представник позивача в даному судовому засіданні усно пояснив, що між керівництвом сторін домовленості щодо укладення мирової угоди досягнуто не було.

В дане судове засідання представник відповідача не з‘явився, додаткових пояснень чи доказів погашення боргу суду не подав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору про постачання електричної енергією №7К від 20.10.2003р., укладеного між ВАТ «Сумиобленерго» та ВАТ «Центролит», постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід‘ємними частинами.

Згідно п. 2.2.3 вказаного договору відповідач повинен оплачувати вартість електричної енергії та інші нарахування відповідно до умов додатку №4 до договору.

Строк дії договору визначений у п. 9.5 договору, а саме: договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2003р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або його перегляд.

Відповідно п. 1 додатку №4 до договору розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об‘єктів і точок комерційного обліку фіксуються 30 числа кожного місяця та оформлюються «Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони.

Згідно п.2 вказаного додатку №4 до договору споживач протягом розрахункового періоду здійснює 2 планових платежів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 15 дня розрахункового періоду 30%, до 25 дня розрахункового періоду 70% .

Споживач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг електричної енергії, заявленої на поточний розрахунковий період із врахуванням відсотка планового платежу.

В день надання акту про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим, ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.

Відповідно до п. 2.2.4 договору. №7К від 20.10.2003р. відповідач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №5 до договору «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії вказані в додатку № 1 «Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу» до договору №7К від 20.10.2003р. і є договірними. Також у додатку № 1 до договору визначені дані про очікуваний обсяг постачання електроенергії споживачу на 2010 рік.

Факт виконання умов договору №7К від 20.10.2003р. позивачем за період з січня 2010р. по липень 2010р. підтверджується актами про обсяги переданої споживачу (спожитою споживачем) електричної енергії. За спожиту електроенергію відповідачу були виставлені до сплати рахунки за період з січня 2010р. по липень 2010р., які залишилися не сплаченими.

Таким чином, заборгованість відповідача за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії перед позивачем на момент звернення до суду складає 32585 грн. 91 коп., що підтверджується матеріалами справи

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 32585 грн. 91 коп. заборгованості за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору про постачання електричної енергією позивач просить стягнути з відповідача 54 190 грн. 18 коп. інфляційних витрат (пункт 7 додатку №4 до договору).

02.02.2010р. позивач уклав з відповідачем договір про погашення заборгованості №0202/1.

Згідно п. 1 договору №0202/1 від 02.02.2010р. відповідач зобов’язується перед позивачем погасити заборгованість, що виникла по договору про постачання електричної енергії №7К від 20.10.2003р. у сумі 107144 грн. 83 коп., в тому числі 52954 грн. 65 коп. реактивної електроенергії з ПДВ та 54190 грн. 18 коп. інфляційних витрат шляхом перерахування грошових коштів по графіку або іншим способом, що не суперечить діючому законодавству.

У пункті 3 договору про погашення заборгованості зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р. включно.

Однак, в порушення договору про погашення заборгованості №0202/1 від 02.02.2010р., згідно якого відповідач зобов’язувався погасити позивачу заборгованість, що виникла по договору про постачання електричної енергії №7К від 20.10.2003р., відповідач інфляційні витрати в сумі 54190 грн. 18 коп. у встановлені терміни не сплатив.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 54 190 грн. 18 коп. інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, оскільки відповідачем не подано доказів сплати боргу, а також не подано аргументованих заперечень щодо вимог позивача, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими у повному обсязі та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Центролит» (40000, Cумська область, м. Суми, вул. Брянська, 1, код 00217875) на користь Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” (40035, м. Суми, вул. Д. Коротченка, 7, код 23293513) 32585 грн. 91 коп. заборгованості за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії, 54190 грн. 18 коп. інфляційних витрат, 867 грн. 76 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     О.Ю. Резніченко

Повне рішення складено 08.12.2010р.

Суддя