Рішення № 12757004, 07.12.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

07 грудня 2010 року справа № 5020-10/280

Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до Приватного підприємства «Строительная компания «Феникс-Строй»

(99008, м. Севастополь, вул. Костомаровская, 22)

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості у розмірі 154 000,00 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2, довіреність №1563 від 20.10.2010;

відповідача не з`явилась.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства «Строительная компания «Феникс-Строй»про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості у розмірі 154 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач порушив умови договору оренди від 01.01.2009, а саме, не сплатив у повному обсязі орендні та комунальні платежі за період з січня 2009 року по жовтень 2009 року, у звязку з чим за ним виникла заборгованість у сумі 154000,00 грн. та до часу звернення до суду вказана заборгованість в добровільному порядку не погашена.

Позивач у судовому засіданні 05.12.2010 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання 25.11.2010, 05.12.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією та завчасно (повернення поштового відправлення вх. №25857 від 24.11.2010 /а.с.22-25/, повернення поштового відправлення вх. №26650 від 06.12.2010 /а.с.34-37/).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.01.2009 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та Приватним підприємством «Строительная компания «Феникс-Строй»(Орендар) був укладений договір оренди (далі Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 140,1 м2, в тому числі: тамбур ІІ 1 площею 2,5 м2, обіденна зала ІІ 4 площею 57,9 м2, обіденна зала ІІ 5 площею 48,9 м2, кухня ІІ 7 площею 10,2 м2, кабінет ІІ 30 площею 5,7 м2, приміщення ІІ 31 площею 6,8 м2, туалет ІІ 32 площею 1,2 м2, умивальна ІІ 33 площею 1,0 м2, коридор ІІ 34 площею 2,6 м2, мийка ІІ 35 площею 3,3 м2 (далі Приміщення). Приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до 3.1 Договору за користування приміщенням Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 15400,00 (пятнадцять тисяч чотириста) грн., що еквівалентно 2000 (двом тисячам) доларів США по курсу Національного банку України на день оплати, за кожен місяць користування Приміщенням в порядку визначеному пунктом 3.3 даного Договору. У разі падіння курсу долара нижче ніж 5,5 грн. за один долар США, орендна плата визначається із розрахунку 5,5 грн. за один долар США.

Пунктом 3.3 передбачено, що орендна плата вноситься авансовим платежем щоквартально (за 3 місяці) у повному обсязі не пізніше 10 днів до початку кварталу, за який проводиться оплата.

Згідно з пунктом 3.4 Договору вартість комунальних послуг з подачі електроенергії, опалення, водопостачання, водовідведення (каналізації) і вартість телефонного звязку сплачуються Орендарем самостійно. У разі накопичення заборгованості по сплаті вказаних послуг Орендар зобовязаний відшкодувати Орендодавцю всі спричиненні цим збитки, включаючи втрачену вигоду.

Відповідно до пункту 7.1 Договору він укладений строком на 35 (тридцять пять місяців) місяців, обчислення яких починається з дати підписання акту приймання-передачі Приміщення.

Майно було передано Відповідачу за актом приймання-передачі від 01.01.2009 (підписаний обома сторонами без зауважень /а.с.16/) та перебуває у користуванні Відповідача на час вирішення спору.

Проте, у порушення умов Договору за Відповідачем у період з січня 2009 року по жовтень 2009 року склалась заборгованість по орендній платі у розмірі 154000,00 грн.

Договір оренди від 01.01.2009 недійсним не визнаний та за своєю правовою природою і ознаками є договором оренди нерухомого майна.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Частиною шостою статті 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині першій статті 193 ГК України.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Відповідачем не виконаний обовязок щодо сплати орендних платежів за період з січня 2009 року по жовтень 2009 року.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості у загальній сумі 154000,00 грн., тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення Відповідачем умов Договору, у звязку з чим позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 154000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про розірвання Договору, суд відмовляє у їх задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору .

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною першою статті 188 ГК України передбачено, що Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Підпунктом «б»пункту 5.2 Договору передбачено, що Орендодавець має право розірвати у односторонньому порядку даний Договір, відмовитися від Договору та вимагати негайного повернення Приміщення у разі, якщо Орендар не виконує умови даного Договору, а саме:

- несвоєчасно або не у повному обсязі вносить орендну плату за користування Приміщенням незалежно від періоду прострочки ;

- своїм відношенням до Приміщення створює загрозу істотного погіршення його стану;

- допускає виникнення заборгованості по сплаті будь-якого із видів комунальних послуг або послуг телефонного звязку на строк два та більше місяця;

- використовує Приміщення не за його цільовим призначенням;

- передав Приміщення у користування третім особам без згоди Орендодавця.

Отже, Договором передбачена можливість Орендодавця розірвати у односторонньому порядку даний Договір за умов встановлених пунктом 5.2 Договору.

У звязку з невиконанням Відповідачем обовязку щодо своєчасного внесення орендної плати за користування приміщенням Позивач 16.09.2010 направив на його адресу заяву про розірвання Договору у односторонньому порядку (відмову від Договору), відповідно до пункту 5.2 Договору /а.с.17/. Вказана заява вручена представнику Відповідача, що підтверджується підписом засновника Приватного підприємства «Строительная компания «Феникс-Строй»Ринжука Р.В. /а.с.17 - на зворотному боці/ (витяг з ЕДРЮОФОП №7702836 від 02.12.2010 /а.с.39-41/), який є особою, яка має повноваження на укладення договорів, що підтверджується наказом №1/08 від 01.09.2008 /а.с.38/.

Відповідно до частини третьої статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, позовні вимоги про розірвання Договору задоволенню не підлягають, у звязку з тим, що Договір вже розірвано у односторонньому порядку відповідно до пункту 5.2 Договору та вимог чинного законодавства України.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Строительная компания «Феникс-Строй»

(99008, м. Севастополь, вул. Костомаровская, 22, ідентифікаційний код 36127411, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010) заборгованість в розмірі 154000,00 грн. (сто пятдесят чотири тисячі грн. 00 коп.) , а також державне мито в розмірі 1540,00 грн. (одна тисяча пятсот сорок грн. 00 коп.), та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 07.12.2010