Рішення № 12756599, 30.09.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.2010 р. Справа № 25/117

за позовом Гребінківського комбінату комунальних підприємств, 37400, м. Гребінка, вул. Жовтнева,100

до Гребінківського РВ ГУМВС України в Полтавській області, 37400, м. Гребінка, вул. Петровського, 16

про стягнення 10767 грн. 27 коп.

                                                                                                              Суддя Босий В.П.

Представники:

Від позивача Галкіна Л.А., дор. № 16 від 17.08.10р.

Від відповідача не з"явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 4984,61 грн. основного боргу, 3613,46 грн. - пені, 1688,40 грн. - інфляційних та 3 % річних в сумі 480,80 грн. за неналежне виконання умов договорів на відпуск теплової енергії від 02.01.2009р. і від 01.01.2010р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає заборгованість за теплопостачання за період з 01.01.2010р. по 05.03.2010р. в сумі 4984,61 грн. та подав докази сплати вказаної суми боргу.

Щодо стягнення пені, інфляційних та 3% річних заперечує, посилаючись на відсутність вини в порушенні зобов'язання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

02.01.2009р., 01.01.2010р. між Гребінківським комбінатом комунальних підприємств (теплопостачальна організація) та Гребінківським РВ ГУМВС в особі Луценко О.І. (споживач) були укладені договори на відпуск теплової енергії № 2. Згідно з цими договорами Гребінківський ККП надав Споживачу послуги по опаленню приміщення протягом січня 2009 року - квітень 2010 року на загальну суму 74879 грн. 38 коп.

Відповідно до п.2.1 договору № 2 від 2 січня 2009 року та договору № 2 від 01.01.2010р. споживач зобов'язувався сплачувати за опалення за затвердженим тарифом один раз в місяць в розмірі 100 % в строк до 23 числа місяця, перед місяцем поставки теплової енергії.

В порушення умов договорів відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі за поставлений природний газ. Відповідачем проведена часткова оплата в сумі 69894 грн. 77 коп.

Положення ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України визначають необхідність належного виконання зобов'язання у відповідності до вказівок договору, законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Приписами ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинили на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагали виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.

Згідно статті 193 ГК України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 4984,61 грн.

Відповідно до п.п. 1.1 ст.80 ГПК України провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно п.6 ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549-551 Цивільного Кодексу України, п.2.1 договорів № 2 від 02.01.09р. та № 2 від 01.01.10р. за несвоєчасну оплату Гребінківським РВ ГУМВС зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 3613,46 грн. пені за період з 02.01.2009р. по 31.05.2010р.

Суд дійшов висновку задовольнити позов в частині стягнення пені частково, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи зі ст. 3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом досліджено, що умовами договору № 2 від 02.01.2009 р. сторони не передбачили нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення виконання зобов'язань, тому суд відмовляє в стягненні пені за період з 02.01.2009 р. по 10.12.2009 року.

Враховуючи те, що п.3.10 договору № 2 від 01.01.2010р. передбачено стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу за розрахунком здійсненим судом до стягнення підлягає 1060,22 грн. пені за період 02.01.2010р. - 25.05.2010р.

Крім того, суд вважає за необхідне зменшити визначений до стягнення розмір пені з огляду на наступне:

Частина 1 ст. 550 ЦК України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи скрутне матеріальне становище, яке викликане недостатнім фінансуванням підприємства відповідача та сплату ним суми основного боргу, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50 % до суми 530,11 грн.

Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних, яка підлягає до стягнення складає 1688,40 грн., 3 % річних- 480,80 грн.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Заперечення відповідача щодо звільнення його від сплати інфляційних та річних судом відхиляється, оскільки їх нарахування передбачено чинним законодавством (ст.625 ЦК України), а тяжкий фінансовий стан підприємства не є підставою для відмови у їх стягненні.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд,                               

                                                                      В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Гребінківського РВ ГУМВС України в Полтавській області, 37400, м. Гребінка, вул. Петровського, 16 (УДК в Гребінківському районі, МФО 831019, код 08674896, р/р 35211004000265) на користь Гребінківського комбінату комунальних підприємств, 37400, м. Гребінка, вул. Жовтнева,100 (ІПН 033516916093, код ЄДРПОУ 03351697, р/р 26006530048, МФО 341489 в ТВ БВ АБ "Полтава-банк") - 530,11 грн. пені, 1688,40 грн. інфляційних, 480,80 грн. річних, 76,84грн. держмита та 168,42грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі в часині стягнення основного боргу в сумі 4984,61 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                             Босий В.П.