Рішення № 12756590, 16.09.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

16.09.2010р.                                                                                          Справа № 14/145

          за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчукм'ясо", пров. Героїв Бреста, 48, м. Кременчук, Полтавська область, 39601

до Приватного підприємства "Союзенерго", вул. Щорса, 41, кв. 51, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 22690,41 гривень                                                  

Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Андросов Є.О., дов. б/н від 20.05.2010 р.

від відповідача: представник не з'явився (повідомлений належним чином)

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості, пені, збитків від інфляції та 3% річних в сумі 22690,41 гривень, з яких сума основного боргу 16943,02 гривень, пеня 1731,90 гривень, збитки від інфляції 3202,23 гривень та 3% річних в сумі 813,26 гривень.

          В судовому засіданні 16.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до положень ч. 1 - ч. 4 ст. 85 ГПК України. Повне рішення складене відповідно до вимог ч. 1 - ч. 2, ч. 6 ст. 84 ГПК України 21.09.2010 р.

          Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Зокрема, до них належить ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 р. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. № ETS 005 (із змінами та доповненнями), яка, як і інші міжнародні договори, підлягає застосуванню при розгляді справ судами.

          Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

          Враховуючи той факт, що відповідач повноважного представника в судові засідання не направляв, витребуваних ухвалами суду від 09.07.2010 р. матеріалів та доказів не подав, суд ухвалою від 02.09.2010 р. продовжив строк вирішення спору в термін більший, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України (а.с. 36).

          Позивач та його повноважний представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують, вважають їх обґрунтованими, підтвердженими наданими по справі матеріалами та доказами і просять суд їх задовольнити.

          Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 09.07.2010 року про порушення провадження у справі та п. 5 ухвали суду від 02.09.2010 р. про відкладення розгляду справи не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

          Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 01 липня 2005 р. між Відкритим акціонерним товариством "Кременчукм'ясо", м. Кременчук (надалі Позивач) та Приватним підприємством "Союзенерго", м. Кременчук (надалі Відповідач) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (індивідуально визначеного нерухомого майна) (надалі Договір оренди) (а.с. 5 - 7).

          Згідно із п. 1.1. Договру оренди, Орендодавець (Позивач у справі) передає, а Орендар (Відповідач у справі) приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (окреме індивідуально визначене нерухоме майно), надалі Майно, загальною площею 17,14 кв. м, розміщене за адресою: м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 45, на другому поверсі Гуртожитку № 10, вартість якого визначена згідно з балансовою вартістю і становить 4758,37 гривень.

          Відповідно до п. 2.1. Договору оренди, Орендар (Відповідач у справі) вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна. Згідно із п. 2.4. Договору оренди, обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні Договору.

          01 липня 2005 р. між сторонами договору оренди було складено Акт приймання-передачі за договором оренди (а.с. 8).

          Згідно із п. 3.1. Договору оренди, орендна плата встановлюється у розмірі тридцяти гривень за квадратний метр орендованого приміщення у місяць. Відповідно до п. 3.2. Договору оренди, орендна плата сплачується Орендарем (Відповідач у справі) Орендодавцю (Позивач у справі) у безготівковій формі до п'ятого числа кожного місяця, що слідує за місяцем, по якому проводиться розрахунок.

          Відповідно до п. 3.5. Договору оренди, орендна плата може бути змінена Орендодавцем (Позивач у справі) в односторонньому порядку при зміні розцінок на комунальні послуги, при інфляційних процесах (інфляції у розмірі 1% та більше у місяць), при зміні існуючих розцінок на ринку оренди нежилого приміщення та при інших процесах, що впливають на орендну плату.

          Починаючи з 01.07.2008 р. розмір орендної плати Позивачем було змінено і встановлено в розмірі 70,00 гривень за квадратний метр.

          В порушення взятих на себе за Договором оренди зобов'язань, зокрема п. 4.5., Відповідач своєчасно і в повному обсязі за оренду нежитлового приміщення не розраховувався, внаслідок чого за період із 2007 р. по кінець 2008 р. утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 16943,02 гривень.

          25.11.2008 р. за вих. № 2249 Позивачем Відповідачу було направлено Повідомлення про відмову від договору оренди на підставі ст. 782 ЦК України.

          Згідно із ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

          Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

          Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

          Згідно із ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

          Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 16943,02 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

          Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Пунктом 9.2. Договору оренди визначено, що за несвоєчасну оплату по цьому Договору Орендар (Відповідач у справі) сплачує Орендодавцю (Позивач у справі) пеню у розмірі 1% (один відсоток) від суми прострочення платежу за кожен день такого прострочення.

          Статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами і доповненнями) визначено, що за прострочку платежу боржник зобов'язаний оплатити суму пені, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

          На підставі викладеного та з урахуванням вимог ст. 258 ЦК України Позивачем Відповідачу нарахована пеня в сумі 1731,90 гривень за період з 01.09.2009 р. по 01.03.2010 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 9). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Статтею 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивачем Відповідачу нараховані збитки від інфляції за період з 26.11.2008 р. по 02.07.2010 р. в сумі 3202,23 гривень (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 10) та 3% річних за аналогічний період в сумі 813,26 гривень (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 11). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

          У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму боргу в розмірі 16943,02 гривень, пеню 1731,90 гривень, збитки від інфляції 3202,23 гривень та 3% річних 813,26 гривень.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 226,90 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 471, 49, 69, 75, 811, 82 - 821, 83- 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

           В И Р І Ш И В :

          1.Позов задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Приватного підприємства "Союзенерго", вул. Щорса, 41, кв. 51, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 (р/р 26000301371157 у АК ПІБ в м. Кременчуці, МФО 331144, код ЄДРПОУ 30205153) на користь Відкритого акціонерного товариства "Кременчукм'ясо", пров. Героїв Бреста, 48, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, р/р 26001010032980 у філії "Придніпровське регіональне управління "Банку "Фінанси та Кредит", МФО 331564, код ЄДРПОУ 3006826) суму боргу в розмірі 16943,02 гривень, пеню 1731,90 гривень, збитки від інфляції 3202,23 гривень, 3% річних 813,26 гривень, суму державного мита в розмірі 226,90 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.

          Повне рішення складено 21.09.2010 р.

          Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.