Рішення № 12756531, 16.09.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail nbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2010                     Справа № 10/112

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, 36014, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23

до Відкритого акціонерного товариства "Ресурс", 36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 73, кв. 11

про стягнення 419,90 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: Старцева Л.В., довіреність № 22 від 21.05.2010 р.;

від відповідача: не з'явилися.

Суть спору : Розглядається позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава до про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Ресурс", м. Полтава 419,90 грн. заборгованості по сплаті орендної плати відповідно до Договору оренди № 289/05-Н майна, що належить до державної власності від 29.04.2005 р. (з додатковими угодами), з яких 396,17 грн. основного боргу за період з 17.12.2009 р. по 10.03.2010 р. та 23,73 грн. пені.

Позивач позовні вимоги підтримує, посилаючись на викладене у позовній заяві.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив:

29.04.2005 року Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області (орендодавець) та Відкрите акціонерне товариство "Ресурс" (орендар) уклали договір № 289/05-Н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди № 289/05-Н, а.с. 6-7).

Відповідно до умов Договору оренди № 289/05-Н Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області (орендодавець) зобов'язувалося передати, а Відкрите акціонерне товариство "Ресурс" (орендар) зобов’язувалося прийняти в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення в інженерно-лабораторному корпусі за адресою : 36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6, к. 32 загальною площею 25,61 кв.м. та знаходиться на балансі ПО ВУВГ ""Полтававодогосп" (п. 1.1 Договору оренди № 289/05-Н) та сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.3 Договору оренди № 289/05-Н) у розмірі, визначеному п. 3.1 та 3.2 Договору оренди № 289/05-Н.

До Договору оренди № 289/05-Н було укладено додаткові угоди : № 1 від 10.05.2007 р., № 2 від 28.03.2008 р., № 3 від 22.12.2008 р., № 4 від 05.06.2009 р. (а.с. 11, 21-25).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- за користуванням об'єктом оренди орендар щомісячно сплачує до Державного бюджету орендну плату, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1846)і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2008 р. – 870,82 грн. (п. 3.1 Договору оренди № 289/05-Н в редакції додаткової угоди № 2 від 28.03.2008 р.);

-          з 01.05.2009 р. по 31.12.2009 р. включно за користування об'єктом оренди орендар сплачує 45% встановленого обсягу орендної плати, визначеної п. 3.1 та п. 3.2 розділу 3 Договору і становить, відповідно - 487,08 грн., з 01.01.2010 р. за користування об'єктом оренди орендар нараховує та сплачує орендну плату на умовах, визначених п. 3.1 та п. 3.2 розділу 3 Договору (п. 1 Додаткової угоди № 4 від 05.06.2009 р.);

- орендна плата перераховується у співвідношенні 50% та 50% (Держбюджет, балансоутримувач) щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п. 3.3 Договору оренди № 289/05-Н);

-          орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору оренди та акта приймання-передачі майна (п. 2.1 Договору оренди № 289/05-Н);

- в разі припинення цього Договору майно повертається орендарем орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна (п. 2.4 Договору оренди № 289/05-Н в редакції додаткової угоди № 2 від 28.03.2008 р.);

-          орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету і балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.5 Договору оренди № 289/05-Н в редакції додаткової угоди № 3 від 22.12.2008 р.);

-          договір укладено до 29.11.2011 р. (п. 4 додаткової угоди № 3 від 22.12.2008 р.).

Відповідно до акту від 29.04.2005 р. приймання-передачі майна, що належить до державної власності, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області (орендодавець) передало, а Відкрите акціонерне товариство "Ресурс" (орендар) прийняло в строкове платне користування нежитлове приміщення в інженерно-лабораторному корпусі за адресою : 36039, м. Полтава. вул. Коцюбинського, 6, к. 32 загальною площею 25,61 кв.м. (а.с. 8).

Відповідно до акту від 28.02.2010 р. приймання-передачі майна, що належить до державної власності, Відкрите акціонерне товариство "Ресурс" (орендар) передало, а Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області (орендодавець) прийняло нежитлове приміщення в інженерно-лабораторному корпусі за адресою : 36039, м. Полтава. вул. Коцюбинського, 6, к. 32 загальною площею 25,61 кв.м. (а.с. 14).

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором оренди № 289/05-Н відповідач не проводив своєчасно розрахунків по орендній платі, за даними позивача за період з 17.12.2009 р. по 10.03.2010 р. утворилася заборгованість в сумі 396,17 грн..

Позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача заборгованості перед державним бюджетом в сумі 419,90 грн., з яких 396,17 грн. основний борг з оплати орендних платежів за Договором оренди та 23,73 грн. пеня.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Спірне приміщення є державним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України № 2269-ХІІ від 10.04.92 р. "Про оренду державного та комунального майна" (із змінами та доповненнями).

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не допускається.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за Договором оренди № 289/05-Н щодо сплати орендних платежів до Державного бюджету не виконав, заборгованість в розмірі 396,17 грн., що утворилася за період з 17.12.2009 р. по 10.03.2010 р., не сплатив.

Згідно наданих суду доказів, орендарем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів. Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за оренду нежитлового приміщення в сумі 396,17 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктами 3.5 та 9.3 Договору оренди № 289/05-Н в редакції додаткової угоди № 3 від 22.12.2008 р. передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 23,73 грн. пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. "а" ч. 2 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" (із змінами і доповненнями) із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з ст. 471 ГПК України визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України. Порядком оплати витрат з інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 (в редакції Постанови КМУ від 05 серпня 2009 р. № 825 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ") розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при розгляду господарських справ становить 236,00 грн..

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ресурс" (36000, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6), код ЄДРПОУ 30668341, р/р 26009174180001 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401 в дохід державного бюджету України :

- на рахунок 31110093700002 УДК у м. Полтаві, код за ЄДРПОУ 34698804, банк одержувач : ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, код бюджетної класифікації 22080200, 093 - 396,17 грн. боргу та 23,73 грн. пені;

- в доход державного бюджету України на рахунок № 31118095700002, отримувач: УДК у м. Полтава, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 102,00 грн.;

- в доход державного бюджету України на рахунок № 31217264700002, отримувач: УДК у м. Полтава, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 22050003 - 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ                               О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.