Рішення № 127565256, 22.05.2025, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1523/23

Провадження № 2/342/21/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Сьомкайло І.-М.І., Лукасевич М.М.,

за участю

позивача - відповідача ОСОБА_1 ,

представника позивача - відповідача ОСОБА_2 ,

відповідачів позивачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника відповідачів позивачів ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради, співвідповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Городенківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частку в житловому будинку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Городенківської міської ради, в якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_6 . Для будівництва та обслуговування житлового будинку була виділена земельна ділянка площею 0,25 га. ринкова вартість даного житлового будинку становить 176 500 грн. За заповітом від 05.03.1996 ОСОБА_6 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті, і на що за законом він матиме право, заповів своїй дочці ОСОБА_7 . ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька померлого ОСОБА_8 прийняла спадщину батька. Однак не оформила своїх спадкових прав. 10 грудня 2003 року ОСОБА_9 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла своїй дочці ОСОБА_8 . ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовою підставою для успадкування майна є заповіт на користь дочки. ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка ОСОБА_8 раптово померла. Позивач реалізовуючи свої спадкові права спадкоємця першої черги за законом після смерті дружини звернувся до Городенківської ДНК, де була заведена спадкова справа № 146/2023. Проте, 07.11.2023 нотаріус видала позивачу постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що спадкове житлове господарство зареєстроване як колгоспний двір, без визначення часток членів двору. Станом на 15.04.1991 у житловому господарстві в АДРЕСА_1 були зареєстрована та проживали: ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . Отже, кожному з них належало по 1/2 частині житлового господарства. Належну ОСОБА_6 половину на підставі заповіту успадкувала ОСОБА_8 , його донька. ОСОБА_9 на належну їй половину теж склала заповіт на користь доньки, проте ОСОБА_8 раптово померла через 9 днів після смерті своєї мами, не встигнувши подати заяву про прийняття спадщини. Фактично спадкове житлове господарство будувалося за кошти та силами позивача та його дружини. Позивач реалізував своє спадкове право, своєчасно звернувся до нотаріальної контори, прийняв спадкове майно своєї дружини, в т.ч. і в порядку спадкової трансмісії. Однак оформити свідоцтво про право на спадщину на житлове господарство в нотаріальній конторі не може через реєстрацію цього господарства як колгоспного двору.

Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2024 року залучено до участі в справі як співвідповідачів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , Городенківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частку в житловому будинку. Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивували тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнають частково. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їхня мама ОСОБА_9 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, до якого входить будинок по АДРЕСА_1 . Бажаючи реалізувати своє право на обов`язкові частки у спадщині, позивачі звернулися до приватного нотаріуса Стефурак Н.Я. із відповідними заявами та документами. 15.01.2024 нотаріус прийняла рішення відмовити їм у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкові частку після смерті матері у зв`язку з відсутністю у них оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно. Також, нотаріусом виявлено помилку у витягу ДРАЦС громадян про народження, де прізвища сина і мами записано по різному, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . З яких причин допущено помилку при написанні прізвища ОСОБА_10 невідомо. Встановлення факту родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, як сином та мамою необхідне для оформлення спадщини та одержання відповідного правовстановлюючого документу. Враховуючи, що в даній ситуації існує спір про право, тому ОСОБА_4 подає вимоги про встановлення родинних відносин із померлою мамою в порядку позовного провадження. Аналізуючи наявні документи, житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 був колгоспним двором, головою якого був ОСОБА_6 (їхній тато). Станом на 15.04.1991 у спадковому господарстві проживали та були зареєстровані тільки їхні батьки і відповідно їм належали рівні частки по 1/2. Після смерті батька, позивачі (діти) допомагали мамі в побуті та догляді за господаркою, по черзі ночували в неї, готували й прибирали. Лікували та надавали всю необхідну допомогу. При визначені розміру обов`язкової частки враховуються всі потенційні спадкоємці першої черги за законом. У разі, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом, спадкоємцями першої черги за законом були б троє дітей померлої, кожен з яких претендував би на 1/3 частку. Виходячи з того, що згідно ст..1241 ЦК України розмір обов`язкової частки у спадщині складає половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом, позивачі зустрічного позову можуть претендувати на 1/6 частку (половину від 1/3).

Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області в складі головуючого судді Гайдич Р.М. від 05 березня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Городенківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частку житлового будинку (справа № 342/342/24) прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради, співвідповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за законом, (справа № 342/1523/23), присвоївши об`єднаній справі № 342/1523/23 (провадження 2/342/132/2024). (т.1 а.с.152-153)

Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 подано відзив на зустрічний позов. В якому зазначив, що зустрічний позов може бути задоволений судом лише частково у розмірі 1/12 частини за кожним із позивачів. Так як спадкодавцю ОСОБА_9 належала 1/2 частина житлового господарства, відповідно трьом її спадкоємцям за законом належало б по 1/6 (1/2:3). Виходячи з цього половина частки становить 1/12 (1/6:2). (а.с.158-161)

Відповідачі - позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали до суду відповідь на відзив на зустрічний позов, в якому вимоги за зустрічним позовом по справі підтримали в повному обсязі. Зазначивши, що предметом даного спору є вирішення питання про право власності на батьківський будинок. Вони не заперечують щодо належності певної частини у спадковому будинку ОСОБА_1 . Також, їм відомо про його намір відчужити будинковолодіння АДРЕСА_1 чужим особам. З метою збереження їхньої «діднини» у власності родини, вони згодні викупити належну ОСОБА_1 частку вищевказаного господарства. (а.с.178-180)

Ухвалою суду від 17 липня 2024 року було зупинено провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради, співвідповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Городенківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частку в житловому будинку до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 342/866/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом. (т.1 а.с.231-233)

Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради, співвідповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Городенківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частку в житловому будинку. Продовжено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження. (т.1 а.с.252-253)

Під час розгляду справи в судових засіданнях позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги за первісним позовом підтримали. Також, зазначили, що відповідачі позивачі за зустрічним позовом мають право на обов`язкову частку однак як було зазначено у відзиві їх частка становить по 1/12, а не як вони просять по 1/6. В судове засідання 22.05.2025 ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не прибули, через канцелярію суду, подали заяву про завершення розгляду справи без них з урахуванням поданих ними письмових документів. Заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідачі позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_5 під час розгляду справи підтримали позовні вимоги за зустрічним позовом, просили їх задовольнити з підстав зазначених у зустрічному позові та поданій відповіді на відзив. В судове засідання 22.05.2025 ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та їх представник не прибули, через канцелярію суду, подали заяви про завершення розгляду справи без них. Зустрічну позовну заяву підтримують та просять задовольнити.

Городенківська міська рада подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника міської ради за наявними в матеріалах справи документами та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. (т.2 а.с.8-10)

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу 22.05.2025 не здійснюється.

Суд, вислухавши під час розгляду справи учасників справи, дослідивши в судовому засіданні 22.05.2025 матеріали справи, дійшов наступного.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої цієї статті).

Згідно ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватись на припущеннях.

Копією свідоцтва про право власності на будинковолодіння виданого 22.08.1988 виконкомом Городенківської районної ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Городенківської районної ради народних депутатів № 148 від 10.08.1988 доводиться, що в цілому будинковолодіння, яке складається з житлового будинку, службових будівель і споруд, розташованих в АДРЕСА_1 , за № 4 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_6 . (а.с.18)

Із копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 виготовленого ОКП «Коломийське МБТІ» вбачається, що житловий будинок споруджений/реконструкція в 1984 році, господарстві будівлі та споруди в 1980, 1984, 1985, 1989, 1990 роках. Згідно звіту про оцінку житлового будинку з надвірними спорудами складеного ЕТВО «Придністров`я» на підставі договору № 342 від 17.11.2023 вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 станом на 20.11.2023 становить 176 500 грн. (а.с.19-24, 26-27)

Площа земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 становить 0,25 га, що підтверджується довідкою № 18/145 виданою 20.11.2023 Слобідським старостинським округом Городенківської міської ради. (а.с.34)

З копії виписки з інвентаризаційних матеріалів № 11050 виданої 12.10.2023 ОКП «Коломийське МБТІ» вбачається, що згідно архівних даних станом на 31.12.2012 в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації під реєстровим № 134 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 (гол.колг.двору) на підставі свідоцтва про право власності виданого Городенківським РВК 22.08.1988 на підставі рішення цього ж виконкому № 148 від 10.08.1988. (а.с.25)

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 355735349 від 24.11.2023 вбачається, що право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано. (а.с.38)

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Станом на 15.04.1991 в господарстві по АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова двору ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та дружина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується довідками № 18/120 виданою 26.09.2023 та № 18/121 виданою 03.10.2023 Слобідським старостинським округом Городенківської міської ради. (а.с.33, 136)

Копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 11.06.1977 Слобідською сільською радою депутатів трудящих Городенківського району доводиться, що 11 червня 1977 року уклали шлюб ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №24 від 11.06.1977. (а.с.11)

За заповітом від 05.03.1996 посвідченого секретарем виконкому Слобідської сільської ради, ОСОБА_6 , що мешкає в с. Слобідка Городенківського району Івано-Франківської області, на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те, що буде йому належати на день його смерті і на що він за законом матиме право заповів на свою дочку ОСОБА_7 , що проживає в селищі Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області. Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 8. (а.с.16)

Голова двору ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 роки в селищі Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 9, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 04.08.2012 виконавчим комітетом Слобідської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. (а.с.14)

На час смерті ОСОБА_6 був чинним Цивільний кодекс України 2003 р. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із довідки № 18/146 виданої 20.11.2023 Слобідським старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) ОСОБА_6 був зареєстрований в АДРЕСА_1 та разом з ним була зареєстрована дружина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.35, 138)

Копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 13.12.1966 Городенківським рай бюро ЗАГС доводиться, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_12 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис № 5 від 30.12.1959. Та після реєстрації шлюбу 05.08.1973 з ОСОБА_1 , 1951 р.н., ОСОБА_12 змінила прізвище ОСОБА_13 на ОСОБА_14 , що доводиться копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 виданого 05.08.1973 Слобідською с/Радою депутатів трудящих Городенківського району. (а.с.11,12)

Із копії спадкової справи № 605/2012, яка надана суду Городенківською ДНК, вбачається, що 20.11.2012 до Городенківської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини по заповіту після смерті батька ОСОБА_6 звернулася дочка ОСОБА_8 (дружина позивача за первісним позовом). Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 32451693 від 20.11.2012 свідчить про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , номер у Спадковому реєстрі 53759134, номер у нотаріуса 605. Копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 17.07.2014 зареєстрованих в реєстрі за № 958, № 959, №961 посвідчених державним нотаріусом Городенківської РДНК Паньків Д.М. стверджується, що ОСОБА_8 прийняла спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 , спадщина, на яку видано дані свідоцтва складається із грошового вкладу з процентами, що належав померлому на підставі довідки №217 від 13.12.2013 виданої ПАТ «Державний ощадний банк України», ТВБВ № 10008/079 м.Городенка філії Івано-Франківського обласного управління та земельних ділянок, що належали померлому на підставі Державних актів серії ЯЖ № 631580 та серії ЯЖ № 631581. Витяги про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 37901122, №37901278 та № 37901442 від 17.07.2014 свідчать про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , спадкоємець ОСОБА_8 , номер у спадковому реєстрі 53759134. (а.с.49-61)

За заповітом від 10.12.2003 посвідченого секретарем виконавчого комітету Слобідської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_9 , 1930 р.н., що проживає в с. Слобідка Городенківського району Івано-Франківської області, на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що буде їй належати і на що вона за законом матиме право заповіла на свою дочку ОСОБА_8 , 1950 р.н., яка проживає в селищі Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області. (а.с.17)

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 93 роки в с. Слобідка Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 161 від 27.03.2023, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого 27.03.2023 Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. (а.с.15).

На час смерті ОСОБА_9 був чинним Цивільний кодекс України 2003 р.

Із довідки № 2256528 виданої 07.07.2023 адміністратором ЦНАП Городенківської міської ради про останнє місце реєстрації громадянина на день його смерті вбачається, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті за вказаною адресою зареєстрованих не було. (а.с.86)

Копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України № 00040522653 від 13.07.2023 доводиться, що ІНФОРМАЦІЯ_11 народився ОСОБА_15 , його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . (а.с.130)

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого 11.02.1969 Городенківським рай бюро ЗАГС Івано-Франківської області стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_12 народився ОСОБА_3 , його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . (а.с.132)

Із копії спадкової справи № 124/2023, яка надана суду приватним нотаріусом Коломийського РНО Стефурак Н.Я., вбачається, що 10 липня 2023 року до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_9 звернулися ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 73139766 від 10.07.2023 свідчить про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_9 , номер у Спадковому реєстрі 70913149. 15 січня 2024 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до приватного нотаріуса із заявами про видачу їм свідоцтва про право на спадщину після смерті матері на спадкове майно зазначене в даній заяві, зазначивши, що по 1/6 частці (обов`язкову частку) в майні матері вони прийняли і просять видати їм свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. (а.с. 83-96)

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_9 , дочка ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 72 роки в смт. Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 22, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого 24.03.2023 виконавчим комітетом Гвіздецької селищної ради. (а.с.13)

На час смерті ОСОБА_8 був чинним Цивільний кодекс України 2003 р.

Із довідки № 426 виданої 16.05.2023 виконавчим комітетом Гвіздецької селищної ради вбачається, що ОСОБА_8 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_2 з 1986 року і до дня смерті. На момент смерті ОСОБА_8 в даному житловому будинку разом з нею був зареєстрований і проживав чоловік ОСОБА_1 , 1951р.н. (а.с.37)

Копією спадкової справи № 146/2023, яка надана суду Городенківською ДНК доводиться, що 20 червня 2023 року до Городенківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті дружини звернувся ОСОБА_1 (позивач за первісним позовом). В даній заяві ОСОБА_1 також зазначив, що одночасно він приймає спадщину після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та залишила на свою дочку ОСОБА_8 заповіт, посвідчений Пінкевич М.М. секретарем виконкому Слобідської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області 10.12.2003 по реєстру за № 58. Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72880909 від 20.06.2023 свідчить про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_8 , номер у спадковому реєстрі 70808361. ОСОБА_1 10.11.2023 звернувся до нотаріальної контори із заявою про вдачу свідоцтва на спадщину за законом. Копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 10.11.2023 посвідчених державним нотаріусом Городенківської ДНК Капріян С.В. доводиться, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_8 , на спадкове майно, а саме автомобіль та грошові вклади. Витяги про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 74701927 та № 74701949 від 10.11.2023 свідчать про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_8 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , номер у Спадковому реєстрі 70808361. (а.с.62-75)

Однак, на підставі поданої ОСОБА_1 заяви до Городенківської ДНК про прийняття спадщини після смерті його дружини ОСОБА_8 та після смерті її матері ОСОБА_9 , державним нотаріусом була заведена тільки спадкова справа після смерті ОСОБА_8 .

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30.10.2024 по справі № 342/866/24 (провадження 2/342/485/2024) у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_9 відмовлено. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04.02.2025 рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30.10.2024 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом відмовлено. Колегія апеляційного суду дійшла висновку, що 20.06.2023 позивач ОСОБА_1 подав до Городенківської ДНК заяву про прийняття спадщини за законом після смерті дружини ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 . У цій ж заяві ОСОБА_1 зазначив про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто, 20.06.2023 позивач ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст..ст.1270,1276 ЦК України, у 6-ти місячний строк подав до Городенківської ДНК заяву про прийняття спадщини за законом та вважається таким, що прийняв спадщину у визначений ст..1270 ЦК України строк, а отже позивачем не пропущений строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 . (а.с.239-249)

Приватний нотаріус Коломийського РНО Стефурак Н.Я. вивчивши документи, подані 19.03.2025 ОСОБА_1 для видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарських будівель та споруд, 20.03.2025 прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії якою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у вищевказаному житловому будинку після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що частка в житловому будинку, яка належала померлій, конкретно не визначена. (а.с.238)

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України 2003 р. спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач за первісним позовом, як спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, в поданій заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_8 просив видати йому свідоцтво про право на спадщину на майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Проте, Постановою державного нотаріуса Городенківської ДНК Капріян С.В. № 1623/02-31 від 07.11.2023 про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачу за первісним позовом ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , спадкоємцем якого за заповітом була його дочка ОСОБА_8 , яка прийняла спадщину, однак не оформила своїх спадкових прав. Також, в даній постанові зазначено, що даний житловий будинок відносився до колгоспного двору, а отже кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15.04.1991 належить частка житлового будинку. Проте, частки в цьому господарстві між членами бувшого колгоспного двору, не визначені. (а.с.29)

Відповідачі позивачі за зустрічним позовом, як спадкоємці першої черги, які прийняли спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_9 , у складі якої є нерухоме майно, в поданій 15.01.2024 заяві про видачу їм свідоцтва про право на спадщину після смерті матері на спадкове майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , просили видати їм свідоцтва про право на спадщину за законом на даний житловий будинок по 1/6 частці (обов`язкову частку) . (а.с. 95)

Однак, Постановою приватного нотаріуса Коломийського РНО Стефурак Н.Я. від 15.01.2024 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку у житловому будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на даний житловий будинок у спадкоємців, а подані спадкоємцями документи не підтверджують право власності померлої на зазначений житловий будинок. Крім того, подані спадкоємцем ОСОБА_4 документи не підтверджують родинних відносин спадкоємця з померлою ОСОБА_9 , так як у витягу про народження ОСОБА_10 його прізвище та матері записано як « ОСОБА_16 , ОСОБА_13 ». (а.с.97)

Що стосується позовної вимоги відповідача-позивача за зустрічним позовом про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як сином та матір`ю, суд приходить до наступного.

П.1 ч.1 ст.315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Як було вище зазначено, відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України № 00040522653 від 13.07.2023 прізвище позивача за зустрічним позовом ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 народився, « ОСОБА_16 », прізвище його батьків: ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . (а.с.130)

Відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_8 виданого 25.01.2021 органом 2616 прізвище ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Слобідка Городенківського району Івано-Франківської області Тарновецький. (а.с.129)

Із довідки № 18/50 виданої Слобідським старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що померлі ОСОБА_6 , 1929 р.н., та ОСОБА_9 , 1932 р.н., народили та виховали 3 (троє) дітей: дочку ОСОБА_12 , 1951 р.н., сина ОСОБА_3 , 1953 р.н., та сина ОСОБА_4 , 1955 р.н. (а.с.145)

З фотокопій по господарської книги Слобідської сільської ради депутатів трудящих №2 за 1955-1957рр, 1967-1969рр слідує, що членами сім`ї ОСОБА_6 , 1928 р.н., та ОСОБА_9 , 1932 р.н., були: дочка ОСОБА_20 , 1951 р.н., син ОСОБА_3 , 1953 р.н., син ОСОБА_4 , 1955 р.н., а також мама ОСОБА_21 , 1899 р.н. та син мами ОСОБА_22 , 1942 р.н. (а.с.146,210)

Також, в матеріалах справи міститься фотокопія погосподарської книги Слобідської сільської ради депутатів трудящих №2 за 1971-1973 рр, однак суд не може брати до уваги дану фотокопію по господарської книги як на підтвердження членів сім`ї подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , оскільки дати народження дітей: дочки ОСОБА_23 , сина ОСОБА_24 та сина ОСОБА_17 не відповідаю датам народжень зазначених у свідоцтвах про їх народження та копіям паспортних даних. (а.с.147)

З наведеного вбачається, що прізвище батьків відповідача - ОСОБА_25 у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про дердавну реєстрацію народження відповідно до ст..ст.126,133,135 СК України та у свідоцтві про смерть батьків записано по різному « ОСОБА_26 ». Також, відповідно до паспорта громадянина України прізвище ОСОБА_10 - « ОСОБА_13 ».

З довідки № 18/76 виданої 31.05.2024 Слобідським старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що в по господарських книгах 1955-165 рр була допущена технічна помилка в написанні анкетних даних членів сім`ї, а саме була допущена помилка в написанні прізвища та дати народження у ОСОБА_4 , 1955 р.н. В по господарських книгах 1967 року і по даний час прізвище та дата народження у гр. ОСОБА_4 записано саме так : ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.209)

З яких причин у правовстановлюючих документах зроблені розбіжності у написанні прізвища позивача за зустрічним позовом та його батьків не відомо, однак дані розбіжності є перешкодою для оформлення права на спадщину на обов`язкову частку після смерті матері.

Зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як сином та матір`ю.

Щодо позовної вимоги позивача за первісним позовом про визнання за ним права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та позовних вимог відповідачів позивачів за зустрічним позовом про визнання за ними права власності на належну їм частку в даному житловому будинку суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до статті 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" № 20 від 22.12.1995 року, частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Як вбачається із матеріалів справи та вищенаведеного житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору.

На час ліквідації колгоспних дворів (15.04.1991) в господарстві по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: голова двору ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та дружина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які набули право спільної сумісної власності на дане будинковолодіння, то їх частки у вказаному майні рівні, тобто по 1/2 частині. Проте, частки в колгоспному дворі не виділялися.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до копії спадкової справи № 605/2012 спадкоємцем за заповітом після смерті голови двору ОСОБА_6 є його дочка ОСОБА_8 , яка звернулася до Городенківської РДНК із заявою про прийняття спадщини по заповіту та на підставі поданої нею заяви їй були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належне померлому майно, зокрема грошовий вклад, земельні ділянки.

Таким чином, ОСОБА_8 прийнявши спадщину після смерті батька фактично прийняла спадщину і на належну батькові 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , як члену колишнього колгоспного двору.

Також, як було встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_8 є спадкоємцем за заповітом після смерті мами ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, ОСОБА_8 як спадкоємець за заповітом ОСОБА_9 , не встигла звернутися із відповідною заявою до нотаріальної контори оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто через дев`ять днів після смерті своєї матері.

Відповідно до копії спадкової справи № 146/2023 спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 є її чоловік ОСОБА_1 (позивач за первісним позовом), який у передбаченому чинним законодавством звернувся із відповідною заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом.

Відповідно до копії спадкової справи № 124/2023 до приватного нотаріуса Коломийського РНО Стефурак Н.Я. із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 звернулися відповідачі-позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в яких зазначили, що вони 1/6 частку (обов`язкову частку) в майні матері прийняли і просили видати їм свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно. Також, до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_9 звернувся і позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги після смерті своєї дружини ОСОБА_8 , яка була спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_9 .

Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Частиною 3 ст.1235 ЦК України визначено, що заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Право на обов`язкову частку - це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча норми про право на обов`язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов`язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто право на обов`язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. При з`ясуванні чи відноситься певний суб`єкт до кола осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи повинна підтверджуватися відповідними документами. При цьому відповідна особа для віднесення її до кола суб`єктів, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, має бути непрацездатною саме на момент відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.09.2022 у справі № 170/581/21 (провадження № 61-3127св22), від 10 листопада 2021 року у справі № 607/24365/19 (провадження № 61-6658св21), від 08 грудня 2021 року у справі № 552/3281/20 (провадження № 61-5972св21).

Відповідно до ст.1 ЗУ „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Пенсіонери за віком - це люди, які досягли пенсійного віку та отримують пенсію за віком. Пенсійний вік в Україні становить 60 років.

Відповідачу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті матері ОСОБА_9 виповнилось 67 років, тобто він є особою пенсійного віку.

Відповідачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті матері ОСОБА_9 виповнилось 69 років, тобто він є особою пенсійного віку.

Згідно ст.1276 ЦК України визначено, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 495/6360/19 зазначив, що Таким чином, спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця за заповітом або за законом, який не встиг реалізувати це право внаслідок своєї смерті (трансмітент), до його спадкоємців (трансміссар), тобто перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця. Об`єктом спадкової трансмісії є суб`єктивне цивільне право на прийняття спадщини, що не було реалізоване спадкоємцем у зв`язку з його смертю. До трансміссара переходить лише можливість прийняття спадщини або відмовитися від її прийняття, якою особа може скористатися, а не безпосередньо спадкове майно. Перехід же спадкового майна є наслідком реалізації права на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця. Не належить до об`єкта спадкової трансмісії право на прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті трансмітента, адже це є самостійним суб`єктивним правом, відмінним від права на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця. У разі застосування механізму спадкової трансмісії мають місце дві спадщини, що відкрилися: 1) після смерті спадкодавця та 2) після смерті трансмітента. Трансміссар має право на прийняття спадщини в порядку трансмісії та спадщини, що відкрилася після трансмітента. Це два самостійних суб`єктивних цивільних права, які можуть бути реалізовані незалежно одне від одного. Спадкоємці трансмітента можуть прийняти спадщину в порядку спадкової трансмісії і відмовитися від прийняття спадщини або, навпаки, можуть прийняти спадщину після смерті трансмітента і відмовитися від прийняття спадщини, що відкрилася у зв`язку зі смертю першого спадкодавця. Дії трансміссарів у цих двох самостійних правовідносинах незалежні та мають різні правові наслідки. Таким чином, перехід права на прийняття спадщини відповідно до статті 1276 ЦК України не є компонентом спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента. Трансміссар, здійснюючи право на прийняття спадщини, набуває спадкової маси не від трансмітента, який так і не встиг її прийняти, а від першого спадкодавця. Утім до трансміссара переходить право не лише прийняти спадщину, а й відмовитися від її прийняття, адже спадкоємець завжди має варіантність поведінки - він не зобов`язаний набувати тих прав і обов`язків, що мав за життя спадкодавець та які не припинилися внаслідок його смерті. Застосування механізму спадкової трансмісії як юридичної фікції (закон виходить з того, що оскільки спадкоємець мав право прийняти спадщину, але не встиг цього зробити внаслідок смерті, то він нібито спадщину прийняв) можливе за наявності послідовної сукупності таких умов-фактів (юридичний склад): 1) смерть спадкодавця; 2) закликання до спадкування спадкоємця-трансмітента; 3) смерть спадкоємця-трансмітента після смерті спадкодавця, але до спливу строку на прийняття спадщини (смерть трансмітента має настати протягом шести місяців з дня, наступного після смерті спадкодавця); 4) право на прийняття спадщини або відмова від її прийняття після смерті спадкодавця не було здійснене трансмітентом; 5) трансмітент має спадкоємця (трансміссара), який закликається до спадкування після смерті трансмітента; 6) трансміссар в установлений законом строк здійснив своє право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця.

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог за первісним позовом та за зустрічним позовом, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають до часткового задоволення, а саме за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на 5/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: 1/2 - в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_8 , яку вона фактично успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_6 , яка належала йому як члену колишнього колгоспного двору та 4/12 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , спадкоємцем за заповітом якої була дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_8 . В іншій частині позову слід відмовити у зв`язку з тим, що відповідачі позивачі за зустрічним позовом, як непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом пенсійного віку на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_9 мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті матері.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення, оскільки відповідно до вимог ЦК України розмір обов`язкової частки у спадщині це половина частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Як вбачається із матеріалів справи, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_9 та на час відкриття спадщини є троє дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Таким чином, у разі спадкування за законом їх частки становили б по 1/6 (1/2: 3), а обов`язкова частка - це половина частики, яка належала б кожному з них, тобто 1/6: 2 = 1/12.

З вищенаведеного вбачається, що за відповідачами позивачами за зустрічним позовом слід визнати право власності по 1/12 частці житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

При винесенні рішення судом враховується і те, що на даний час відповідно до вимог Постанови ВРУ "Про утворення та ліквідацію районів" №807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області .

На підставі ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316,317, 328, 355, 368, 370, 372, 1216, 1221,1223, 1258, 1261, 1268-1270, 1296,1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 315, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , право власності на 5/6 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , як сином та матір`ю.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , право власності на 1/12 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , право власності на 1/12 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .

В іншій частині зустрічного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце проживання/місцезнаходження сторін по справі:

- ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

- Городенківська міська рада вул.Шевченка,77 м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054292;

- ОСОБА_4 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ;

- ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Суддя: Гайдич Р. М.