Постанова № 127564, 01.09.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"01" вересня 2006 р.

Справа № 9/210-06-6049А

11 годин 30 хвилин господарський суд Одеської області

у складі судді господарського суду Одеської області Бакланової Н.В.

при секретарі Задорожної Н.В., за участю представника позивача Базіленко Д.А., що діє на підставі довіреності №б/н від 25.07.2006р., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №302 господарського суду Одеської області в м. Одесі адміністративну справу № 9/210-06-6049А

За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі Одеської області

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Шаболат”

про стягнення 22212,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Управління Пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі Одеської області звернувся до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Шаболат” з адміністративним позовом про стягнення 22212,13 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує наступним.

Згідно ст. 58 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р. Пенсійний фонд є органом, який проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

За період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. громадянам Скляренко І.М., Фіщук А.К., Бройниченко О.О., Лєгун Н.М., Кліпко В.М. Візін С.Д., Несторенко К.М., Мойсеєнко В.І., Богатирський В.С., Артемчик В.К., Сліпов Л.І. виплачена пенсія на пільгових умовах в сумі 35900,65 грн. включаючи витрати по виплаті та доставці, у зв’язку з працею в сільськогосподарському виробничому кооперативі „Шаболат”. За цей період господарством часткова сплачена пільгова пенсія в розмірі 13688,52 грн., в результаті чого виникла заборгованість перед Пенсійним фондом, яка станом на 01.06.2006р. становить 22212,13 грн.

Відповідно до п. „б”-„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та ст. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, сплата фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємствами за рахунок власних коштів щомісячно до 25 числа.

Ч. 1 п. 7 ст. 64 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати заборгованість з боржників.

Управлінням Пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” своєчасно були направлені відповідачу.

Добровільно задовольнити вимоги управління Пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі відповідач відмовився.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки він є платником фіксованого сільськогосподарського податку, та наполягає, що позивач не обґрунтував розмір, заявлених позовних вимог.

Позивач з цього приводу заперечує, в зв’язку з тим, що Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств –платників фіксованого сільськогосподарського податку” № 2613-ІУ від 31.05.2005р. набирає чинності з 1 січня 2006 р. та згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до цього пільгова пенсія, яка була нарахована та виплачена за період з 1 січня 2005 р. по 31 грудня 2005 р. підлягає відшкодуванню підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Згідно з пунктом 1.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8/2, управління у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду воно відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Пенсійного фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Відповідно до Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” –ст. 2, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах підлягають відшкодуванню.

Підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми збору, нарахованого за загальними ставками, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. „б”-„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вищезазначеного закону, за ставкою 100% від об`єкта оподаткування.

Порядок нарахування збору на покриття фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, визначений Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. № 64/8663.

У відповідності з п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах підлягають відшкодуванню.

Відповідно до оглядового листа Вищого господарського суду України від 05.05.2005 року № 01-8/775 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) –органи Пенсійного фонду мають право звертатися до господарського суду з позовами про стягнення заборгованості по платежам до цього фонду.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 72, 112, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Шаболат” (67700 Одеська область Білгород-Дністровський район с. Шабо вул. Леніна, 100, код 03768767, р/р 26002301511221 Промінвестбанку МФО 328458) на користь Управління Пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі Одеської області (67700 Одеська область м. Білгород-Дністровський вул. Леона Попова, 24, код 24527211, р/р 256053017777 в Білгород-Дністровському відділенні Ощадбанку №6707) 22212 /двадцять дві тисячі двісті дванадцять/ грн. 13 коп.

3. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Шаболат” (67700 Одеська область Білгород-Дністровський район с. Шабо вул. Леніна, 100, код 03768767, р/р 26002301511221 Промінвестбанку МФО 328458) до державного бюджету України, одержувач Управління Держказначейства в Одеській області МФО 828011, код 23213460, р/р 31117095600008, банк одержувача Управління ДК в Одеській області судовий збір в сумі 222 /двісті двадцять дві/ грн. 12 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторонам надано право на апеляційне оскарження постанови господарського суду Одеської області в порядку ст.ст. 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Бакланова Н.В.