Рішення № 12756313, 01.12.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2010 р. Справа № 4/134/10

Позивач Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний

банк України”, вул. Горького, 127, м. Київ, 03150

в особі філії публічного акціонерного товариства “Державний

експортно-імпортний банк України” в м. Миколаєві,

вул. Декабристів, 25-а, м. Миколаїв, 54017

Відповідач Селянське (фермерське) господарство “Ініра”,

с. Козубівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56450

с. Петрівка, Доманівський район, Миколаївська область,

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача          - Чеботарьов О.О. довіреність № 010-01/5459 від 06.08.2010р.

Від відповідача           - не з’явився

          СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 9093,72 грн., з яких: 9076,12 грн. заборгованість по процентам, 17,60 грн. заборгованість по платі за управління кредитом.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.64 ГПК України (арк.спр. 82-85, 91-98), але вимог ухвал суду від 08.10.10р., 02.11.10р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, за наявними документами згідно ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 6206К23 від 12.09.06р. в сумі 9093,72 грн., з яких: 9076,12 грн. заборгованість по процентам, 17,60 грн. заборгованість по платі за управління кредитом, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 526, 530, 625, 1054 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, виходячи з наступного:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та статутних документів ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” свідчать, що назва його змінена та він є правонаступником ВАТ “ Державний експортно-імпортний банк України”.

12.09.2006р. сторони уклали кредитний договір № 6206К23, згідно якого позивач, правонаступник ВАТ “ Державний експортно-імпортний банк України”, повинен був надати кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, строком погашення 21 серпня 2009 року для придбання відповідачем трактору “Беларус 82.1”, а відповідач повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах, передбачених договором.

          На виконання умов кредитного договору позивач відкрив поточний рахунок відповідачу, визначений в п. 2.1.12, з якого відповідач перерахував грошові кошти в сумі 88 000,00 грн. ТОВ «Техноторг», про що свідчать платіжне доручення №2 від 13.09.2006р. та виписка по рахунку № 2073300227417 (арк.спр. 33, 59).

На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 6206К23 сторонами було укладено договір застави сільськогосподарського обладнання та трактору, який зареєстрований в реєстрі за № 4463 та 12.09.06р. посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу (арк.спр. 64-65).

Відповідно до п. 3.4.1, 3.4.2 кредитного договору від 12.09.06р. відповідач був зобов'язаний погасити кредит в строки, визначені цим договором, згідно із графіком погашення заборгованості. Строки, передбачені графіком є обов'язковими. Згідно графіка погашення заборгованості відповідачу необхідно було погасити частину заборгованості за кредитом в сумі 29 000,00 грн. в строк до 21.08.2008р. (арк.спр. 27). Відповідач свої обов’язки за кредитним договором належним чином не виконав, порушуючи графік, узгоджений в договорі, у зв'язку з чим непогашена заборгованість по кредиту складала 53810,00 грн.

Згідно ст.ст. 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 6.2. кредитного договору передбачено, направлення відповідачу повідомлення, що кредит, проценти, усі інші платежі за договором підлягають достроковому поверненню. Відповідач зобов’язується сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, позивач набуває право здійснити договірне списання коштів за кредитом, процентами та іншими платежами, нарахованими згідно з цим договором на користь позивача з рахунків відповідача, зазначених у п. 2.1.12 договору, та/або накласти стягнення на предмет забезпечення на предмет забезпечення виконання зобов’язань відповідача.

23.09.2008р. листом № 62-010/3512 позивач попередив відповідача про порушення умов кредитного договору № 6206К23 та запропонував протягом 10 днів з дати отримання цього повідомлення погасити заборгованість за кредитним договором (арк.спр. 28).

В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором 29.10.2008 року було вчинено виконавчий напис від 09.10.08р., зареєстрований в реєстрі за № 12016, на загальну заборгованість відповідача в сумі 57342,40 грн., з яких: 53 810,00 грн. за основним боргом, 1144,49 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 858,63 грн. - проценти за користування кредитом, 11,45 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; 17,60 грн. - комісія за управління кредитом, 0,23 грн. - пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом. (арк.спр. 66).

Згідно постанови органу ДВС від 23.10.09р. про повернення виконавчого документу було реалізовано заставлене майно та отримано коштів в сумі 56 257,36 грн., що підтверджується також меморіальними ордерами № 5521 від 25.08.09р. та № 13775 від 31.12.09р. (арк.спр. 62-63).

В зв’язку з викладеним, позивач нарахував заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.10.2008р. по 25.08.2009р. в сумі 9 315,09 грн., з яких сплачено 238,97 грн. та комісію за управління кредитом в сумі 176,00 грн., з якої сплачено 158,40 грн., про що свідчить розрахунок позивача (арк.спр. 12-13) та підтверджується також виписками з рахунку відповідача (арк.спр. 40-41).

Пунктами 3.2.4, 3.2.5 кредитного договору передбачено, що процентна ставка по кредиту складає 19 % річних, а розмір плати за управління кредитом 0,02% від суми кредиту щомісячно.

Таким чином, станом на час порушення справи прострочена заборгованість по кредитному договору складала 9 093,72 грн., з яких: 9076,12 грн. сума прострочених процентів за користування кредитними коштами, 17,60 грн. заборгованість по платі за управління кредитом за серпень 2009р., яка підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ухвали суду, надіслані за юридичною адресою відповідача с. Козубівка, Доманівський район, Миколаївська область, яка підтверджується витягом з ЄДРЮОФОП (арк.спр. 99) та за фактичною адресою, що вказана в договорі –с. Петрівка, Доманівський район, Миколаївська область, повернулись з відміткою поштової установи про відсутність адресата за визначеною адресою.

Між тим, згідно ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Норми ГПК України не передбачають розшук судом, або стороною по справі фактичного місця знаходження іншої сторони.

Відповідач відповідно до ст.ст.19, 22 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців " змін до відомостей про юридичну особу не вніс.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався, доказів погашення боргу не надав, позов не заперечив.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства “Ініра” (с. Козубівка, Доманівський район, Миколаївська область, код 31299221) на користь публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” (вул. Горького, 127, м. Київ, код 00032112) в особі філії в м. Миколаєві (вул. Декабристів, 25-а, м. Миколаїв, код 19362154) суму 9076,12 грн. заборгованість по процентам, 17,60 грн. заборгованість по платі за управління кредитом, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 07.12.10р.