Вирок № 127561693, 23.05.2025, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1126/24

Номер провадження 1-кп/298/72/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань, в селищі Великий Березний, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071070000330 від 16 грудня 2023 року, про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Люта, Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої у АДРЕСА_2 , громадянки України, із середньою освітою, не одруженої, раніше не судимої,

- за ст.166 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, 16 грудня 2023 року малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 раптово помер за невідомих обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи матір`ю малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16.09.2023, з моменту народження дитини, злісно не виконувала покладені на неї обов`язки по догляду за дитиною без поважних причин, що спричинило тяжкі наслідки саме - смерть малолітнього ОСОБА_7 при наступних обставинах.

Проживаючи разом з дитиною за адресою АДРЕСА_2 , маючи можливість належно виконати обов`язки, встановлені ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України, відповідно до яких батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, в період часу з 16.09.2023 по 16.12.2023 злісно не виконувала свої батьківські обов`язки, а саме: неналежним чином утримувала свою дитину, не забезпечувала нормальних побутових умов проживання, догляду за дитиною, не піклувалась про здоров`я дитини, її фізичний розвиток, що виразилося у не вжитті заходів щодо надання дитині необхідної медичної допомоги шляхом звернення до медичного закладу, що призвело до настання тяжких наслідків, а саме: смерті малолітнього.

Відповідно до висновку судово-медичної експерта № 835 від 18 січня 2024 року, при судово-медичному дослідженні трупа малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено, що смерть дитини настала внаслідок захворювання легень у вигляді двобічної тотальної інтерстиційної пневмонії, яка привела до розвитку інтоксикаційного синдрому із подальшим ускладненням у вигляді легенево-серцевої недостатності. Дана причина смерті підтверджується ущільненням обох легень, наявністю домішків гною у великих бронхах, стіканням змішаної пінисто-гнійної рідини при розрізі легень, ознаками загальної інтоксикації у вигляді зернистої дистрофії нирок, збільшенням та ущільненням селезінки, яка дає помірний скрібок, а також даними додаткового судово-гістологічного методу дослідження.

Враховуючи вищевикладене, смерть малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є наслідком неналежного догляду за дитиною з боку матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та несвоєчасним зверненням ОСОБА_6 за медичною допомогою.

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України, а саме: злісне невиконання обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Обвинувачена ОСОБА_6 , в судовому засіданні свою вину визнала повністю, у скоєному щиро розкаявся, зазначила що події зазначені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Пояснила, що зранку 16.12.2023 її син плакав, вона його погодувала, при цьому він їв погано але їв. Потім син заснув. Лікаря вона не викликала, оскільки не звернула увагу що дитина постійно плаче. В подальшому виявилось що син помер, це побачили сусіди. Щодо звернень до лікарів в минулому, зазначила, що після народження дитина почувала себе добре, а тому вона сама її доглядала та не зверталась по допомогу, декларацію на дитину із сімейним лікарем вона не укладала, до медичних закладів не зверталась, однак до неї кілька разів приходила знайома лікарка. Відносно того, що в будинку було холодно пояснила, що в неї будинок отеплюється дровами і вона зранку натопила в хаті, однак в подальшому хата охолола. Вказує на те, що вона не бажала настання таких наслідків, просила суворо її не карати.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила врахувати характеризуючи дані обвинуваченої, а також те, що до неї в гості приходила знайома лікарка, а тому обвинувачена думала що з дитиною все добре. Просила при визначені міри покарання застосувати до обвинуваченої ст.75 КК України.

Враховуючи повне визнання обвинуваченою ОСОБА_6 , своєї вини в обсязі пред`явленого їй обвинувачені, а також те, що вона та інші учасники судового провадження не піддавали сумніву фактичним обставинам кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності їх позиції. У зв`язку з чим, згідно положень ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченої, а також дослідженням письмових доказів та доказів, що характеризують ОСОБА_6 , при цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У судовому засіданні було досліджено наступні документи, подані стороною обвинувачення на обґрунтування обвинувачення та характеризуючі дані обвинуваченої:

- рапорт інспектора-чергово ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 від 16.12.2023 р.;

- протокол огляду місця події з фототаблицею від 16.12.2023, який був проведений в присутності понятих за адресою АДРЕСА_2 ;

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 09.10.2023р. видане на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- лікарське свідоцтво про смерть №848/2023 від 18.12.2023 на ім`я ОСОБА_7 , в якому зазначена причина смерті загальне переохолодження організму;

- висновк експерта трупа дитини, складеного судово-медичним експертом Ужгородської районної судово-медичної експертизи ОСОБА_9 від 18.01.2024 № 835 встановлено, що смерть дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , настала внаслідок захворювання легень у вигляді двобічної тотальної інтерстиційної пневмонії, яка привела до розвитку інтоксикаційного синдрому із подальшим ускладненням у вигляді гострої легенево-серцевої недостатності, яка і стала безпосередньою причиною смерті його. Дана причина смерті підтверджується ущільненням обох легень, наявністю домішків гною у великих бронхах, стіканням змішаної пінисто-гнійної рідини при розрізі легень, ознаками загальної інтоксикації у вигляді зернистої дистрофії нирок, збільшенням та ущільненням селезінки, яка дає помірний скрібок, а також даними додаткового судово-гістологічного методу дослідження. Враховуючи умови зовнішнього середовища, в якому знаходився труп дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та характер трупних змін, можна допустити, що з моменту настання смерті і до судово-медичного дослідження трупа пройшло більше двох діб. При судово-медичному дослідженні трупа дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тілесних ушкоджень не виявлено. При судово-токсикологічному, дослідженні крові від трупа дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 алкоголю та карбоксигемоглобіну не виявлено;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 01.01.2024 р, щодо медичної документації амбулаторних карток ОСОБА_6 та ОСОБА_7 який був наданий на підставі ухвали слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської область від 25.12.2023 р;

- рішення Великоберезнянського районного суд Закарпатської області від 02.05.2023 року, яким ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позбавлено батьківських прав щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- довідку видану Ставненськю сільською радою Ужгородського району Закарпатської області Волосянківського старостингського округу, від 17.01.2024 № 11, відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстровані в селі Люта, Ужгородського району Закарпатської області, але фактично проживають за адресою АДРЕСА_2 ;

- характеристику видану Ставненською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області Волосянківського старостингського округу, від 17.01.2024 № 3, щодо ОСОБА_6 , 1987 р.н., зареєстрованої в селі Люта Ужгородського району, але в даний час мешкає в АДРЕСА_2 . Згідно якої вона проживає разом із співмешканцем ОСОБА_13 , 1986 р.н. в селі Сухий, проживає біля трьох років, ніде не працює, допомагає сельчанам в сезонних польових роботах. З боку сусідів та сельчан ніякі скарги на її поведінку не надходили. Інші характерезуючі дані відсутні;

- довідку видану КНП «Великоберезнянської лікарні» Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 04.04.2024 № 53/01-16, в тім що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога станом на 04.04.2024 року не перебуває;

- акт № 1 від 18.01.2024, щодо обстеження житлово-побутових та матеріальних умов проживання громадянки ОСОБА_6 , 1987 р.н., мешканки АДРЕСА_2 , складений комісією в складі ОСОБА_14 , старостою Волосянківського старостинського округу, спеціалістом сектору реєстрації місця проживання фізичних осіб Ставненської сільської ради ОСОБА_15 , інспектором ВОС ОСОБА_16 , які провели обстеження умов проживання громадянки ОСОБА_6 , 1987 р.н. і виявили наступне: громадянка ОСОБА_6 , 1987 р.н. проживає з громадянином ОСОБА_12 , 1986 р.н. в громадському шлюбі, зареєстровані в селі Люта Ужгородського району, але фактично більше трьох років проживають в АДРЕСА_2 . Власного житла не мають, ніде не працюють, виживають за рахунок допомоги сельчанам в сезонних роботах на огородах. ОСОБА_6 народила сина ІНФОРМАЦІЯ_5 , але ІНФОРМАЦІЯ_9 померла. В результаті неналежного батьківського контролю за новонародженим немовлям, а саме : дитина не була доглянута, мокра не переодягнута, в будинку було холодно, не прибрано;

- вимогу УІАП ГУНП в Закарпатській області виданою відділом поліції №2 Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області від 03.04.2024 р на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій наявні відомості, що така раніше не судима;

- висновк судово-психіатричного експерта № 161 від 02.05.2024, який проведено судово-психіатричними експертами Закарпатської філії судових експертиз, судово-психіатричних експертиз вищого класу ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , в якому зазначено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період часу, який відноситься до інкримінованого їй діяння, психічним захворюванням не страждала і не страждає ним в теперішній час. Інкриміноване їй діяння скоїла у стані простого звичайного алкогольного сп`яніння коли могла віддавати собі звіт у своїх діях та керувати ними. Питання осудності відноситься до компетенції суду. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує.

Враховуючи характер причин смерті дитини, зазначених у висновку експерта, така не пов`язана із якимось раптовими подіями. Дитина хворіла тривалий час, в наслідок чого хвороба прогресувала та ускладнювалась. Обвинувачена з народження дитини жодного разу не зверталась до лікаря-педіатра, при цьому вона мала всі можливості звернутися по кваліфіковану допомогу лікарів, а не звернення до лікарів, був наслідок саме недбалості обвинуваченої, яка сама зазначає, що дитина плакала, однак вона на це не звернула увагу. Крім того, як зазначає обвинувачена, будинок в якому проживала дитина, нею отеплювався не постійно, що могло привести як до самого захворювання так і до ускладнень хвороби, однак в будь якому випадку, виходячи із висновків експерта, при вчасному звернення до лікаря-педіатра, можна було б уникнути таких важких наслідків як смерть. Те, що до обвинуваченої в гості приходила знайома у якої є навички в медичній сфері, без надання жодних доказів як відвідування такої особи, її кваліфікації як лікаря-педіатра, огляду саме дитини, а не відвідування обвинуваченої, не спростовує того, що обвинувачена не звернулась по кваліфіковану допомогу до лікарів.

При встановлених обставинах, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а її дії кваліфікує за ст.166 КК України, тобто злісне невиконання обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої згідно ст.66 КК України, суд визнає її щире каяття.

Відповідно до ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Враховуючи вищенаведене, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину, щодо малолітньої дитини.

Судом при призначенні покарання також враховуються вимоги ст.50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, особи обвинуваченої та обставини справи, суд дійшов висновку, що покарання за вчинення злочину, передбаченого ст.166 КК України слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у виді обмеження волі, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати та речові докази, відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.

Керуючись ст.ст.369-371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.166 КК України та призначити їй покарання у виді трьох років обмеження волі.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: ОСОБА_1