Рішення № 12756020, 22.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2010 р.Справа № 17/85 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/85

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод "Скло", м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 1 131 307,56 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Шевченко Р.О., довіреність №63/10 від 16.09.2010 року;

від відповідача - участі не брали.

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України") подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод "Скло" (далі - ТОВ "Світловодський завод "Скло") - 966 000,72 грн. боргу за поставлений природний газ, 20 626,56 грн. пені, 102 908,91 грн. інфляційних втрат, 41 772,09 грн. 3% річних.

Відповідач до суду не з’явився, хоча належним чином був сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01593800 від 16.11.2010 р. (а.с.53), позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ("постачальник") та товариством з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод "Скло" ("покупець") укладено договір поставки природного газу №21/812 від 22.09.2008 року (далі - договір №21/812 від 22.09.2008 року), за умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця 100000 куб.м природного газу імпортованого походження (далі - газ) протягом періоду з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, а покупець - прийняти та оплатити природний газ (а.с. 10-13).

За своєю правовою природою даний договір є договором поставки.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами узгоджено, умови постачання і обліку газу (розділ 3 договору №21/812 від 22.09.2008 року), кількість та якість газу (розділ 2 договору №21/812 від 22.09.2008 року), а також ціну за газ та тариф на його транспортування (розділ 5 договору №21/812 від 22.09.2008 року).

Згідно додаткової угоди №1 від 28.12.2008 року (а.с. 14), додаткової угоди №2 від 30.01.2009 року (а.с. 15-16), додаткової угоди №3 від 16.03.2009 року (а.с. 17) до договору №21/812 від 22.09.2008 року сторонами змінювались обсяги, періоди та порядок приймання-передачі газу (а.с.14-17).

У відповідності до пункту 4.4 договору №21/812 від 22.09.2008 року в редакції додаткової угоди №2 від 30.01.2009 р. приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №605 від 29.04.2006 р. зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №36 від 29.01.2009 р.). Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено відповідачеві в період з грудня місяця 2008 р. по травень місяць 2009 р. газ на загальну суму 1 406 050,72 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу для промислових споживачів від 31.12.2008 року на суму 187038,75 грн., від 28.02.2009 року на суму 231170,20 грн., від 31.03.2009 року на суму 233879,71 грн., від 30.04.2009 року на суму 258094,94 грн., від 30.04.2009 року на суму 247033,98 грн., від 31.05.2009 року на суму 248833,15 грн. (а.с. 18, 20-24).

Відповідно до пункту 6.1 договору №21/812 від 22.09.2008 року оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки; остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця наступного за місяцем передачі газу.

Між тим за отриманий протягом грудня 2008 р.-травня 2009 р. природний газ ТОВ "Світловодський завод "Скло" розрахувалось частково в сумі 440 050 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 55-65), внаслідок чого у відповідача перед ДК "Газ України" виникла заборгованість в сумі 966 000,72 грн.

В силу вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №21/812 від 22.09.2008 року в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення 966 000,72 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути також з відповідача 20626,56 грн. пені.

Відповідно до пункту 7.2 договору №21/812 від 22.09.2008 року у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З огляду на узгоджений в пункті 6.1 договору №21/812 від 22.09.2008 р. порядок проведення розрахунків до 10 квітня 2009 року відповідач повинен був повністю розрахуватись за газ, поставлений йому у березні 2009 року, до 10 травня 2009 р.- за газ, поставлений у квітні 2009 р. та до 10 червня 2009 р.- за газ, поставлений у травні 2009 р. Прострочення виконання грошового зобов’язання щодо оплати газу, поставленого у березні 2009 року виникло з 11 квітня 2009 року, поставленого у квітні - з 11 травня 2009 р., поставленого у травні 2009 р.- з 11 червня 2009 р. Саме із зазначених дат за несвоєчасне проведення розрахунків за отриманий в березні, квітні, травні місяцях 2009 р. природний газ мають нараховуватися штрафні санкції і припиняються нарахування 11.10.2009р., 11.11.2009 р. та 11.12.2009 р. відповідно.

Відтак, за несвоєчасне проведення розрахунків за отриманий у березні 2009 р. природний газ відповідачу має бути нарахована пеня за період з 11.04.2009 р. по 11.10.2009р., за несвоєчасне проведення розрахунків за отриманий у квітні 2009 р. за період з 11.05.2009 р. по 11.11.2009р., за несвоєчасне проведення розрахунків за отриманий у травні 2009 р. - за період з 11.06.2009 р. по 11.12.2009р. Позивач просить стягнути з відповідача пеню лише за 19 днів прострочення оплати за газ, поставлений ТОВ "Світловодський завод "Скло" у березні місяці 2009 р., за 50 днів прострочення оплати за газ, поставлений у квітні місяці 2009 р. та за 80 днів прострочення оплати за газ, поставлений у травні місяці 2009 р.

Клопотання про застосування строків позовної давності від сторін не надходило.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені за період з 22.09.2009р. по 11.10.2009р. в сумі 2497,37 грн. за прострочення оплати за газ, поставлений відповідачу у березні місяці 2009 р., за період з 22.09.2009 р. по 11.11.2009 р. в сумі 6941,65 грн. за прострочення оплати за газ, поставлений у квітні місяці 2009 р.; за період з 22.09.2009 р. по 11.12.2009 р. в сумі 11 187,54 грн. за прострочення оплати за газ, поставлений у травні місяці 2009 р. - на загальну суму 20626,56 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 41 772,09 грн. за період з 11.02.2009 року по 22.09.2010 року та інфляційні збитки в сумі 102 908,91 грн. за період з лютого місяця 2009 року по серпень місяць 2010 року, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод "Скло" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Дружби, 22, р/р №260081293 в ОД "Райффайзен банк Аваль", м Кіровоград, МФО 323538, ідентифікаційний код 02970627) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р №26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м. Київ, МФО 300465, ідентифікаційний код 31301827) - 966000,72 грн. основного боргу, 20626,56 грн. пені, 41772,09 грн. 3% річних, 102908,91 грн. інфляційних втрат, 11313,08 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 24.11.2010 року.