Рішення № 12755948, 23.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р. Справа № 55/107/16/129-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Київ», м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест», м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест-2007», с. Красна Слобідка, Обухівський район

про стягнення 20 305,02 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Чалий В.І., доручення № 21 від 26.08.2010р. –представник;

від відповідача – Верховець О.В., довіреність № 3 від 04.01.2010р. –юрисконсульт;

від третьої особи - Сатирь Л.В. довіреність №188 від 22.11.2010р. –представник.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Київ»(далі –позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою № 5 від 24.03.2010р. (Вх. №суду 4478 від 30.09.2010р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»(далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 4 664,94 грн., 12 822,00 грн. пені, 2 467,75 грн. інфляційних, 350,33 грн. 3% річних, а всього 20 305,02 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 16.07.2010р. господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 55/107.

Відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 15.09.2010р. справу № 55/107 передано за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2010р. справу № 55/107 прийнято до свого провадження та присвоєно їй № 55/107/16/129-10. Розгляд справи призначено на 19.10.2010р. о 12 год. 40 хв. за участю повноважних представників сторін.

В судовому засіданні 09.11.2010р. представник відповідача надав клопотання вих. № 772 від 09.11.2010р. про залучення до розгляду даної справи як належного відповідача ТОВ «Інтерагроінвест –2007», яке було створено шляхом виділу від ТОВ «Інтерагроінвест»і до якого відповідно до розподільчого балансу було передано частину майна та зобов’язань ТОВ «Інтерагроінвест».

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.10р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ТОВ «Інтерагроінвест - 2007».

23.11.2010 року в судовому засіданні представник відповідача надав заяву № 806 від 23.11.2010р., в якій просить суд застосувати до вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 12822,00 грн. спеціальну позовну давність в один рік.

23.11.2010 року в судовому засіданні представник третьої особи надав пояснення на позовну заяву, в яких повідомляє, що у ТОВ «Інтерагроінвест-2007»немає зобов’язань щодо розрахунків із позивачем.

Представник позивача в судових засіданнях 19.10.2010р., 09.11.2010р. та 23.11.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.11.2010 року, основний борг у розмірі 4 664,94 грн. визнав.

Представник третьої особи в судовому засіданні 23.11.2010 року, позовні вимоги не визнає, з підстав зазначених у письмових поясненнях на позовну заяву, а саме зазначає, що борг у розмірі 4 664,94 грн. не перейшов до нього, як до правонаступника.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Київ»(Постачальник - далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»(Покупець - далі відповідач) 01.09.2007 року було укладено Договір № 201 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставляти, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості і за ціною, вказаною у підписаних сторонами специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, поставка продукції здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2000»на умовах: EXW склад Поставщика, м. Біла Церква, вул. Перша Ковгоспна, 5.

Згідно п. 2.3 Договору, строк поставки кожної партії продукції на протязі 3 робочих днів з моменту підписання специфікації на партію продукції. Датою поставки продукції є дата виписки постачальником товарної накладної (п. 2.3 Договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Київ»свої договірні зобов’язання виконало належним чином та поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»товар всього на суму 4 664,94 грн., що підтверджується товарними накладними № 14206/06 від 03.09.2007р. на суму 2 789,22 грн. та № 14455/06 від 05.09.2007р. на суму 1 875,72 грн., які підписані представником відповідача –Безпалим П.П.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем, (а саме його представником –Безпалим П.П.) товару підтверджується наявною в матеріалах справи (доданою до позовної заяви) копією Довіреності на отримання матеріальних цінностей (з відбитком печатки відповідача, підписами керівника та головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест») серії ЯНЮ № 657024 від 31.08.2007р.

Відповідно до п. 3.1 Договору, оплата кожної партії продукції здійснюється покупцем на протязі 10 календарних днів з дати поставки партії товару покупцю, але не пізніше 25 числа місяця, в якому здійснена поставка продукції.

Відповідачем товар в сумі 4 664,94 грн. оплачено не було, доказів сплати до суду не надано.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті отриманого товару за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 4 664,94 грн.

Відповідач зазначав, що обов’язок сплатити заборгованість в сумі 4664,94 грн. перед ТОВ «Агро-Союз-Київ» перейшов за розподільчим балансом новоствореному товариству –ТОВ «Інтерагроінвест - 2007». Однак, зазначене спростовується письмовими поясненнями третьої особи –ТОВ «Інтерагроінвест - 2007»та наданими доказами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест - 2007»(код ЄДРПОУ 35471549) було створене внаслідок виділу із Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»(код ЄДРПОУ 3285584).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест - 2007», відповідно до п. 1.1 статуту ТОВ «Інтерагроінвест - 2007», Закону України «Про господарські товариства»та Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», є правонаступником прав та обов’язків ТОВ «Інтерагроінвест»в частині такого перетворення. Отже, до новоствореного товариства перейшла лише частина прав та обов’язків останнього. За розподільчим балансом із балансу ТОВ «Інтерагроінвест»на баланс ТОВ «Інтерагроінвест - 2007»перейшло 15% його активів та 15% його пасивів.

Для передачі майна товариства з балансу ТОВ «Інтерагроінвест»на баланс ТОВ «Інтерагроінвест - 2007»Загальнами зборами учасників ТОВ «Інтерагроінвест»від 31.10.2007 року (Протокол № 31/10) було призначено відповідну комісію. Як вбачається із Додатку 29 до Акту прийому передачі № 1, складеного комісією, рахунок 631 (Розрахунки з вітчизняними постачальниками) не містить відомостей про наявність на балансі ТОВ «Інтерагроінвест - 2007»відомостей про заборгованість постачальника в особі позивача, відповідно, ця заборгованість була залишена на балансі ТОВ «Інтерагроінвест»(відповідач).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач під час судового засідання заборгованість у розмірі 4 664,94 грн. визнав. Доказів оплати зазначеної заборгованості суду не надав.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 4 664,94 грн., відповідачем на день розгляду справи не погашена, розмір зазначеної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнаний відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 664,94 грн. боргу є правомірною та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.2 Договору № 201 від 01.09.2007р. за порушення строку оплати поставленої продукції відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі 0,3% від простроченої суми, за кожен день прострочення платежу.

Позивачем на підставі п. 5.2 Договору № 201 від 01.09.2007р. здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 12 822,00 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано з 14.09.2007р. по 23.03.2010р.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи вимоги п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 ГК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня всього в розмірі – 476,85 грн. за період з 23.09.2009р. по 23.03.2010р. В частині стягнення пені в сумі 12 345,15 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.

У зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 2 467,75 грн. за період з жовтня 2007р. по лютий 2010р. та 3% річних в розмірі 350,33 грн. за період з 14.09.2007р. по 23.03.2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково у розмірі: 4 664,94 грн. основної заборгованості, 476,85 грн. пені, 2 467,75 грн. інфляційних та 350,33 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»(09400, Київська область, Ставищенський район, смт. Ставище, вул. Радянська, буд. 4, код ЄДРПОУ 32855584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Київ»(08300, м. Київська область, м. Бориспіль, вул. Зої Космодем'янської, буд. 17, код ЄДРПОУ 25272811, р/р 26000125176 в «Райффайзен Банк «Аваль», м. Київ, МФО 380805) 4 664 (чотири тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 94 коп. основної заборгованості, 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 85 коп. пені, 2 467 (дві тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 75 коп. інфляційних, 350 (триста п’ятдесят) грн. 33 коп. 3% річних, 79 (сімдесят дев’ять) грн. 60 коп. державного мита та 92 (дев’яносто дві) грн. 52 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В решті позову відмовити.

4.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             О.О.Христенко