Рішення № 127558790, 20.05.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/530/25

20 травня 2025 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О. О., з участюсекретаря судового засідання Двібородчин І. В., розглянувши у підготовчому засіданні в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Старобогородчанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

18 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , Старобогородчанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її баби ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтуванняпозовувказує,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3 , яка проживала у домоволодіння по АДРЕСА_1 .

За життя покійна баба розпорядилась своїм майном та склала заповіт, яким все майно де б воно не було і з чого б не складалось заповідала позивачці.

В домоволодінні по АДРЕСА_1 , на час смерті баби був зареєстрований її син ОСОБА_2 , 1991 року народження. Зазначила, що чоловік ОСОБА_3 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У квітня 2025 року, під час впорядкування документів вона дізналась, що за життя баба склала заповіт, яким заповідала позивачці все належне їй майно. Бабуся часто говорила, що має намір заповісте все своє майно їй (позивачці), однак конкретно їй про це не було відомо.

Вказує, що на момент смерті баби, вона не була обізнана про наявність заповіту. Інші спадкоємці окрім позивачки відсутні, оскільки ані син покійної ОСОБА_2 , ані будь-хто інший до нотаріуса із заявами про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 не зверталися, спадкові справи не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Крім того, позивачка вказує, що покійна баба ОСОБА_3 з 2016 року була її опікуном (піклувальником), оскільки її рідна мати - ОСОБА_5 , рішенням Богородчанського районного суду від 06 липня 2016 року, була позбавлена батьківських прав, а відомості про мого батька були записані в свідоцтві про народження згідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Вважає причину пропуску строку поважною, тому просить його поновити.

Позивачка у підготовче судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи заперечень не має.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. У поданому відзиві відповідач вимоги позову визнав та не заперечив щодо задоволення позовних вимог позивачки.

Представник відповідача Старобогородчанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області у підготовче судове засідання не з`явився, у поданій заяві сільський голова вимоги позову визнав, просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Виходячи знаведеного,суд визнавза можливепровести розглядза відсутностівідповідачів,що узгоджуєтьсяз положеннямич.4ст.223КПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, зважаючи на відсутність всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд приймає до уваги ті обставини, що відповідачі у поданих до суду заявах позовні вимоги визнають, відсутні інші спадкоємці за даними Спадкового реєстру, що свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені. Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Так, статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно з ч. 2ст. 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

У відповідності до статті 1268ЦКУкраїниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст.1270ЦКУкраїнидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Пунктом 24постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30 травня 2008 рокупередбачено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Скобичівка Івано-Франківського району Івано-Франківської області, померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 12 серпня 2024 року, Богородчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №445 (а.с.12).

Відповідно до копії розпорядження Богородчанської селищної ради №244 від 19 серпня 2016 року ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а згідно з розпорядженням Богородчанської селищної ради №254 від 01 вересня 2016 року,неповнолітню ОСОБА_1 , як дитину, позбавлену батьківського піклування влаштовано під піклування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18; 19).

Згідно з рішенням Старобогородчанської сільської ради ОТГ Богородчанського району №56 від 13 вересня 2016 року, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , закріплено житлову площу у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та призначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідальною за збереження майна дитини позбавленої батьківського піклування ОСОБА_1 (а.с.20).

З дослідженої копії заповіту від 06 липня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким все майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не було і з чого не складалось, заповіла позивачці ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Любінець О. П. та зареєстровано в реєстрі за № 1708 (а.с.14).

З долучених до матеріалів справи копій документів вбачається, що позивач у справі ОСОБА_1 є особою, на чию користь складено заповіт.

З інформації приватного нотаріуса Любінець О. П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії та Витягу зі Спадкового реєстру вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не подавав, свідоцтва про прийняття спадщини ні за заповітом, ні за законом ніхто не отримував (а.с.15; 16; 17).

Відповідно до довідки сільського голови Старобогородчанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області №150 від 28 лютого 2025 року, ОСОБА_3 , була зареєстрована та проживала у будинку АДРЕСА_1 . На день її смерті за цією адресою разом з нею проживав та був зареєстрований син ОСОБА_2 , 1991 року народження (а.с.13).

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 своїм правом на отримання спадщини після смерті ОСОБА_3 відповідно до заповіту від 06 липня 2024 року не скористалася та у встановлені законом строки спадщину не прийняла.

Відповідно до доводів, позивача у встановлений строк вона не звернулась із заявою про прийняття спадщини, оскільки не була обізнана з порядком прийняття спадщини, вчасно не звернулась з відповідною заявою у нотаріальні органи, так як їй було невідомо про наявність заповіту складеного бабусею на її користь.

Суд визнає обґрунтованість вказаних пояснень позивача, оскільки вони узгоджуються із дослідженими по справі доказами.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі N 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі N 6-496цс17. З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі N 484/3221/17 (провадження N 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі N 263/1221/17 (провадження N 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі N 642/2539/18-ц (провадження N 61-5609св19), від 21 вересня 2020 року у справі N 130/2517/18 (провадження N 61-14962св19).

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", яка означає "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності,судприходитьдовисновку про поважність причин пропуску строку позивачем для подання заяви про прийняття спадщини.

З огляду на викладене, враховуючи свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, поважність причин пропуску строку, суд приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_1 слід визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її баби ОСОБА_3 тривалістю два місяці.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим суд враховує, думку позивача, яка не заявляла вимогу про стягнення з відповідачів судових витрат, що відповідачі, не вчиняли жодних дій, які б призвели до порушення прав позивачки і які, як наслідок, призвели до звернення останньої до суду з позовом. Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача понесених останньою судових витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, ст. 1220, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 12, 141, 258, 263-265, 280-283 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Скобичівка Івано-Франківського району Івано-Франківської області, тривалістю два місяці з дати набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 22 травня 2025 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає заадресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий.

Відповідач: Старобогородчанська сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77712, Івано-Франківська область Івано-Франківський район село Старі Богородчани, вулиця Івана Франка, 1, Код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України: 40154315.

Суддя: