Рішення № 127552, 30.08.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2006 р.

Справа № 29/193-06-5112

За позовом: акціонерного товариства закритого типу "Виробниче об`єднання "Облпаливо";

до відповідачів: 1.Державне підприємство "Одеська залізниця"

2.Закрите акціонерне товариство групова збагачувальна фабрика"Луганська"

про стягнення суми збитків 1239,52грн.

Суддя Аленін О.Ю.

Представники:

Від позивача: Бевзу К.І. за довіреністю б/н від 10.01.2006р.

Від відповідача 1: Тихонова Г.І. за довіреністю №466 від 16.11.2005р.

Тихонов Р.І. за довіреністю №406 від 15.09.2005р.

Від відповідача 2: не з’явився

Суть спору: АТЗТ „ВО „Облпаливо” звернулось до суду з позовом до Одеської залізниці про стягнення заборгованості в розмірі 1239,52 грн., яка виникла в результаті недостачі вантажу.

Ухвалою від 21.06.2006р. до участі у справі в якості відповідача було залучено ТОВ „Торговий дім „Еко-вугілля Україна”.

Ухвалою від 02.08.2006р. замінено неналежного відповідача ТОВ „Торговий дім „Еко-вугілля Україна” на належного ВАТ ГЗФ „Луганська”, як відправника вантажу.

Відповідач Одеська залізниця надала суду відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнає на підставі того, що відповідно до записів у залізничній накладній № 52397731 навантаження вагону № 67377218 здійснював вантажовідправник, ним же була визначена і вага вантажу. Згідно ст. 32 Статуту залізниць України, пп. 5, 6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу, відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Для забезпечення схоронності вантажу на його поверхню може наноситись захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу, що зроблено відправником не було.

Представник відповідача ВАТ ГЗФ „Луганська” до суду не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та час засідання, відзив на позов не надав.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

01.11.2005р. між АТЗТ „ВО „Облпаливо” та ТОВ „Торговий дім „Еко-вугілля Україна” було укладено договір № 03-уг, відповідно до якого по залізничній накладній № 52397731 ВАТ ГЗФ „Луганська” відправило зі станції „Технікум” вагон № 67377218 з вугіллям в кількості 58200 кг.

При видачі вантажу одержувачу у вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 3700 кг, про що складено комерційний акт від 20.12.2005р. БК № 041291*921/21, актом також встановлено, що на поверхні вантажу над 2 та 3 люками справа за ходою поїзду поглиблення довжиною 3000 мм, шириною 1200 мм, глибиною 200 мм, течі вантажу немає, двері і люки зачинені щільно, каток не застосовувався, захисне маркування відсутнє.

В результаті виявленої недостачі, за розрахунком позивача, одержувачу вантажу заподіяний матеріальний збиток у сумі 1239,52 грн., який позивач просить стягнути з відповідачів.

Оцінивши докази, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

При подачі позову позивачем не враховані вимоги ст. 114 Статуту залізниць України щодо обчислення збитків з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Так саме, відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем в ході розгляду справи, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають –1044,54 грн. Проте з відповідними уточненнями позовних вимог позивач до суду не звернувся.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, - Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Прибуття на піввагону на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадення вантажу при перевезенні, оскільки згідно із статтею 111 Статуту позивач має довести вину перевізника.

Як вбачається із листа начальника лінійного відділу на станції Знам’янка № 4/6839 від 30.12.2005р. за фактом нестачі вантажу в вагоні № 67377218, відмовлено в порушенні кримінальної справи за п. 2 ст. 6 КПК України, за відсутністю складу злочину.

Враховуючи вищевикладене а також те, що вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника та те, що за комерційним актом серії БК № 041291*921/21 від 20.12.2005р., - „... фактично вагон навантажений валом нижче бортів на 200 мм., над 2 та 3 люками справа поглиблення довжиною 3000 мм, шириною 1200 мм, глибиною 200 мм. Над 5, 6, 7 люками довжиною 4500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 200 мм. течі вантажу немає, обсяг кузову 70,5 м3, каток не застосовувався, захисне маркування відсутнє, двері цільнометалеві, щільно зачинені.”, в стягненні збитків від нестачі вугілля з першого відповідача по справі (Одеської залізниці) позивачу слід відмовити, оскільки матеріалами справи вини цього підприємства у нестачі вантажу не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України, - відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до пункту 6 “Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу”затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно п. 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, - вантажами, що містять дрібні фракції, є вантажі, з частками, розмір яких не перевищує 13 мм., тобто більше 13 мм. Із змісту цього пункту випливає, що вугілля, в якому наявні частки розміром 13 мм, є вантажем що містить дрібні фракції.

Таким чином, відправник повинен був вживати заходів, передбачених п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Для розрівнювання та ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

В комерційному акті серії БК № 041291*921/21 від 20.12.2005 року, відсутні відомості про застосування відправником ущільнення вантажу та використання захисного маркування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач ВАТ ГЗФ „Луганська” при відправленні вантажу не підготував його для перевезення з умов схоронності.

Згідно із ст.ст. 31, 32, п. “а”ст. 111 Статуту залізниці України, відправник відповідає за недостачу, якщо не підготував вантаж з умов його схоронності та відсутні ознаки втрати вантажу при транспортуванні.

За таких обставин, вартість нестачі вугілля в сумі 1044,54 грн. слід віднести за рахунок ВАТ ГЗФ „Луганська”.

В задоволенні вимог щодо стягнення збитків в сумі (1239,52-1044,54) 194,98 грн. слід відмовити.

Державне мито у спорі та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів пропорційно задоволених вимог, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82-85, ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ВАТ ГЗФ „Луганська” (Луганська обл., пос. Ювілейний, вул. Бондаренко, 11, код 32441307) на користь АТЗТ „ВО „Облпаливо” (м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 60, код 01071315) 1044,54 грн. боргу, 86 грн. держмита та 99,43 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

4. В стягненні з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, збитків акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (65045, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 60), код ЄДРПОУ 30514975, від нестачі вугілля, що мала місце при перевезенні в вагоні № 67377218 за залізничною накладною № 52397731 а також стягнення судових витрат –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Аленін О.Ю.