Рішення № 127550495, 22.05.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 травня 2025 р. справа № 640/8074/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор" (вул. Спаська, буд. 10-Г, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 22956704) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912), треті особи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), головний державний інспектор інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Матвійчук Олександр Васильович (вул. Хрещатик, буд. 32-А, м. Київ, 01001), в.о. директора Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Попович Оксана Миколаївна (вул. Хрещатик, буд. 32-А, м. Київ, 01001) про визнання протиправними та скасування припису і постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.02.2021, винесеного головним державним інспектором інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Матвійчуком Олександром Васильовичем;

- визнати протиправною та скасувати Постанову №20/21/073-2060 від 09.03.2021 про накладення штрафу у розмірі 204 300,00 грн. за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано винним Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор" у правопорушенні, передбаченому абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ", складену в.о. директора Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Попович Оксаною Миколаївною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2021 по справі №640/8074/21 відкрито провадження в адміністративній справі.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа №01-19/1430/25 від 31.01.2025 передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема, адміністративну справу №640/8074/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого судової справи між суддями, вказана адміністративна справа надійшла в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Біленського О.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду справу №640/8074/21 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що складені посадовою особою відповідача припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.02.2021, Акт від 23.02.2021 б/н, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Постанова від 09.03.2021 порушують права позивача, а порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування її результатів.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 23.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор" та ОСОБА_1 , який є співвласником будинку за адресою: м. Київ, Контрактова площа, буд. 10-Б, укладено Договір №831-2019 на виконання проектно-вишукувальних робіт, предметом якого є відновлення окремих конструкцій будівлі з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій аварій) та відновлення функціонування об`єкта, призначеного для забезпечення життєдіяльності населення,, без зміни його геометричних розмірів.

На підставі Направлення для проведення позапланового заходу б/н від 08.02.2021, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на Контрактовій площі, буд. 10-Б.

За результатом перевірки Департаментом складений Акт б/н від 23.02.2021, згідно якого встановлено наявність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 29, абз. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 6, ч. 7 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", с. 9, ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

У зв`язку з виявленими порушеннями Департаментом 23.02.2021 складено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язано ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор" у строк до 23.03.2021 усунути виявлені порушення.

Також 23.02.2021 складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор" щодо виявленого порушення: проектна документація передана замовникові будівництва, яка розроблена ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор", з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, чим порушено ч. 1 ст. 29, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно листа Департаменту від 01.03.2021 №073-1811, вищевказані Акт, Припис та Протокол направлені на адресу ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор" з повідомленням про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та необхідність прибуття 09.03.2021 о 10:30 год. за адресою: вул. Хрещатик, 32.

09.03.2021 Департаментом винесено Постанову №20/21/073-2060 , якою ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 204 300,00 грн.

Позивач вважає Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.02.2021 та Постанову №20/21/073-2060 від 09.03.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у відповідності до вимог законодавства, чинного станом на час виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Щодо належного відповідача у справі суд зазначає, що згідно із пунктами 1, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

В даному випадку Державна архітектурно-будівельна інспекція України в межах здійснення своїх повноважень щодо проведення перевірок об`єктів будівництва діяла через свій територіальний орган і структурним підрозділ - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у м. Києві.

Таким чином підстав для заміни неналежного відповідача суд не вбачає.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з частиною третьою статті 41 Закону №3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294 (далі - Положення №294), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Підпунктом 9 пункту 4 Положення №294 встановлено, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань у визначених законодавством випадках проводить перевірки: відповідності підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва об`єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів (у тому числі наявності у виконавця будівельних робіт сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції) та іншої документації; дотримання порядків прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, проведення обстеження об`єктів та реалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Відповідно до пункту 6 Положення №294 Держархбудінспекція для виконання покладених на неї завдань має право, серед іншого, видавати у визначених законодавством випадках обов`язкові до виконання приписи; складати акти перевірок у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи Держархбудінспекції та її територіальних органів під час перевірки мають право безперешкодного доступу на місця будівництва об`єктів, до приміщень, документів та матеріалів, необхідних для проведення перевірки, а також з метою здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, на місцезнаходження таких суб`єктів.

Згідно з пунктом 7 Положення №294 Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Таким чином, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, як територіальний орган і структурним підрозділ Держархбудінспекції України наділений зокрема правом проведення перевірок об`єктів будівництва, проте, виключно у межах наданих законом повноважень.

Підпунктом 1 пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до пункту 3 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Пункт 5 Порядку №553 визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Суд встановив, що відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку №553, на підставі звернення ТОВ "БІЗНЕС СІТІ СОЛЮШЕНС" від 14.01.2021 №14-01/2021-1, наказу Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 05.02.2021 №218, посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: Контрактова площа, 10Б у Подільському районі м. Києва, за результатами якої складено Акт перевірки.

Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин, у суб`єкта владних повноважень були наявні правові підстави для призначення проведення позапланової перевірки у відповідності до пункту 7 Порядку №553.

Відповідно до пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку №553).

При цьому, згідно пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: - складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; - видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Позивач як на підставу для скасування припису від 23.02.2021 лише зазначає про порушення процедури перевірки.

Проте, наявність встановлених під час перевірки порушень не спростована позивачем, тому доводи про протиправність прийняття оскаржуваного припису є необґрунтованими.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244).

Згідно з пунктом 2 цього ж Порядку №244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, як Держархбудінспекцією.

Штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Притягнення суб`єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

Відповідно до пунктів 16-21 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Судом встановлено, що позивач повідомлено належним чином про дату, місце та час розгляду справи шляхом направлення на юридичну адресу листа від 01.03.2021 №073-1811, проте, представник ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор" не прибув у визначений час і місце.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Відповідно до пункту 22 Порядку №244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Судом не встановлено порушень з боку Департаменту ДАБІ у м. Києві щодо проведення позапланової перевірки та складання оскаржуваних припису та постанови.

У той же час, позивач в позовній заяві щодо суті виявлених під час перевірки порушень нічого не зазначає.

Як встановив суд вище, штраф до TOB "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор" застосовано за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Так, абзацом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Матеріали справи не містять документів чи інших доказів на підтвердження усунення чи не допущення з боку позивача порушень, які стали підставою для прийняття оскаржуваних припису та постанови.

Таким чином, наявність встановлених під час перевірки порушень не спростована позивачем, а доводи відносно протиправності спірних припису і постанови про накладення штрафу зводяться до процедурних порушень під час перевірки.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи позивача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор".

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, ч. 1 ст. 77 КАС України покладає обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Реставратор" (вул. Спаська, буд. 10-Г, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 22956704) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912), треті особи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), головний державний інспектор інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Матвійчук Олександр Васильович (вул. Хрещатик, буд. 32-А, м. Київ, 01001), в.о. директора Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Попович Оксана Миколаївна (вул. Хрещатик, буд. 32-А, м. Київ, 01001) про визнання протиправними та скасування припису і постанови відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.