Рішення № 127550174, 22.05.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/834/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Август-Плюс" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Приватне підприємство "Август-Плюс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.11.2024 №0000184310905 про застосування до Приватного підприємства «АВГУСТ-ПЛЮС» (далі Позивач, ПП «АВГУСТ-ПЛЮС») штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказав про відсутність визначених підпунктами 80.2.1-80.2.7 ст. 80 Податкового Кодексу України (далі ПК України) підстав у Головного управління ДПС в Кіровоградській області (далі Відповідач, ГУ ДПС) для проведення фактичної перевірки ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» в магазині «Маркетопт» за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Власівка, вул. Лівобережна, буд.12, за наслідками якої прийняте податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.11.2024 №0000184310905.

Також ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» зазначено, що відповідачем в ході проведення фактичної перевірки з 15.10.2024 по 24.10.2024, не встановлено жодного порушення і, відповідно, до акту не додано доказів таких порушень, зокрема, чеків про проведення розрахункових операцій в день проведення фактичної перевірки із порушенням норм законодавства України.

Позивач заперечує проти використання Відповідачем в ході прийняття рішень за наслідками фактичної перевірки, проведеної з 15.10.2024 по 24.10.2024, електронних копій документів переданих по дротових або бездротових каналах зв`язку до контролюючого органу позивачем за період з 06.01.2024 по 08.06.2024 і, відповідно, вказує про протиправність та безпідставність податкового повідомлення-рішення від 14.11.2024 №0000184310905.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження в адміністративній справі.

11.02.2025 ГУ ДПС надало до матеріалів справи відзив на адміністративний позов, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечувало. Відповідач вказав, що на виконання листа ДПС України від 11.10.2024 №28397/7/99-00-07-03-02-07 (вхід. до ГУ ДПС №3066/8 від 14.10.2024) щодо проведення фактичних перевірок, за встановленими ризиками у діяльності ПП «АВГУСТ-ПЛЮС», зокрема низки марок акцизного податку (далі МАП) на алкогольних напоях, які придбані покупцями у мережі магазинів позивача, без коректного відображення цифрового значення штрихового коду МАП (серія та номер) у фіскальних чеках РРО, працівниками підрозділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу від 14.10.2024 №791-п з додатком №7, з 15.10.2024 по 24.10.2024 проведена фактична перевірка господарського об`єкту магазину «Маркетопт» за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Власівка, вул. Лівобережна, 12, де здійснює господарську діяльність ПП «АВГУСТ-ПЛЮС».

В ході проведення фактичної перевірки, згідно наданої вищезазначеним листом ДПС України інформації з баз даних СОД РРО, щодо електронних копій фіскальних чеків (почекової інформації) по РРО (ф.н. 3001081053) ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» встановлено торгівлю алкогольними напоями, які не марковані МАП відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: відповідно до баз даних ДПС України, встановлено, що через РРО (ф.н. 3001081053) згідно чеків №115 від 19.04.24, №118 від 19.04.24, №127 від 14.04.24, №15 від 14.04.24, №122 від 04.04.24, №109 від 25.01.24, №145 від 20.01.24, №71 від 09.02.24, №115 від 29.05.24, №69 від 04.05.24, №80 від 19.05.24, №19 від 19.05.24, №165 від 04.05.24, №113 від 04.05.24, №102 від 04.05.24, №37 від 04.05.24,№125 від 04.05.24, №59 від 08.06.24, №73 від 26.04.24, №76 від 05.04.24, та через РРО (ф.н. 3001081056), згідно фіскальних чеків №42 від 06.01.24, реалізовані алкогольні напої з МАП, які не знайдені (відсутні) в базі згенерованих МАП. Дані наведені в додатку до акту перевірки.

За результатами проведеної перевірки складений Акт фактичної перевірки від 24.10.2024 (реєстраційний №15713/11/28/РРО/38742694 від 25.10.2024) із зазначенням у висновку акту перевірки, зокрема, порушення ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), в частині здійснення реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку не знайденими в базі згенерованих МАП (не позначеними марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством, прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.11.2024 №0000184310905 на суму штрафної санкції 17000,00 грн.

Відповідач наполягає, що фактична перевірка ПП "Август-Плюс" проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивачем надана відповідь на відзив 14.02.2025, де ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» вказало про відсутність в наказі про проведення перевірки таких підстав для призначення фактичної перевірки як лист ДПС України від 11.10.2024 №28397/7/99-00-07-03-02-07 (вхід. до ГУ ДПС №3066/8 від 14.10.2024). Також Позивач зазначив про проведення ГУ ДПС перевірки даних платника податків за період минулий з 06.01.2024 по 08.06.2024, відносно призначеної і проведеної фактичної перевірки з 15.10.2024 по 24.10.2024, що за змістом 75.1.2 є документальної невиїзною перевіркою, а не фактичною перевіркою, при проведенні якої перевіряються правильність фактичних дій (фактичного стану речей) суб`єкта підприємницької діяльності. Позивач наголосив про невстановлення Відповідачем порушень вимог чинного законодавства України в ході проведення фактичної перевірки з 15.10.2024 по 24.10.2024, а використання відповідачем в ході фактичної перевірки результатів проведеного попередньо вибіркового доперевірочного аналізу, що не передбачено законодавством України.

Із посиланням на зміст постанови Верховного Суду від 16.05.2024 року по справі №520/4564/23 позивач наголосив, що дані, на які посилається відповідач, які внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 підготовче провадження у справі закрите, призначена справа до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові пояснення та докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38742694, місцезнаходження: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, буд.20) зареєстроване та дані про реєстрацію внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.05.2013, номер запису про державну реєстрацію 15851020000008641. Видами економічної діяльності є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.п.і.у.; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 Обслуговування напоями; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. Перебуває на обліку як платник податків з 29.05.2013, зареєстрований платником податку на додану вартість 01.11.2013. Має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №11270308202401283 від 21.08.2024 /а.с.27-34/.

Наказом ГУ ДПС у Полтавській області від 14.10.2024 №791-п з додатком №7 /а.с.14/, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлення державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки), на підставі статті 19-1, підпунктів 20.1.2, 20.1.4 , 20.1.8 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.3, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82, пункту 69 підрозжілу 10 розділу ХХ ПК України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про піни і ціноутворення» (зі змінами та доповненнями), наказано провести з 15.10.2024 фактичну перевірку ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» за місцем фактичного провадження діяльності магазину «Маркетопт» за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Власівка, вул. Лівобережна, 12 /а.с.14/.

ГУ ДПС видані направлення на перевірку від 15.10.2024 №3553 та №3554 /а.с.32зворот/.

На підставі вказаного наказу та направлень посадовими особами відповідача була проведена фактична перевірка ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» за місцем фактичного провадження діяльності магазину «Маркетопт» за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Власівка, вул. Лівобережна, 12.

За наслідками проведення перевірки Відповідач, склав акт фактичної перевірки від 24.10.2024 (реєстраційний №15713/11/28/РРО/38742694 від 25.10.2024) із зазначенням в ньому інформації з баз даних СОД РРО, щодо електронних копій фіскальних чеків (почекової інформації) по РРО (ф.н. 3001081053) ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» за якими встановлено торгівлю алкогольними напоями, які не марковані МАП відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: відповідно до баз даних ДПС України, встановлено, що через РРО (ф.н. 3001081053) згідно чеків №115 від 19.04.24, №118 від 19.04.24, №127 від 14.04.24, №15 від 14.04.24, №122 від 04.04.24, №109 від 25.01.24, №145 від 20.01.24, №71 від 09.02.24, №115 від 29.05.24, №69 від 04.05.24, №80 від 19.05.24, №19 від 19.05.24, №165 від 04.05.24, №113 від 04.05.24, №102 від 04.05.24, №37 від 04.05.24,№125 від 04.05.24, №59 від 08.06.24, №73 від 26.04.24, №76 від 05.04.24, та через РРО (ф.н. 3001081056), згідно фіскальних чеків №42 від 06.01.24 /а.с.44-50/.

В акті перевірки констатовано про порушення ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), в частині здійснення реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку не знайденими в базі згенерованих МАП (не позначеними марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.11.2024 №0000184310905 на суму штрафної санкції 17000,00 грн /а.с.53-54/.

Позивач із податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2024 №0000184310905 про застосування до ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000,00 грн не погодився, звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначаються Законом України від 19.12.1995 №481-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

За змістом абзацу 3 ч. 4 ст. 11 Закону України №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Частиною 21 ст. 15 Закону України №481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю;

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі- ПК України).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фактичною, відповідно до положень пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75 ПК України, вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначає стаття 80 ПК України.

Так, згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (підпункт 80.2.6).

Пунктом 80.5 статті 80 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Під час проведення перевірок, відповідно до п.81.3 ст.81 ПК України, посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПК України.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Тому, за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме: спочатку провести податкову перевірку.

Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Дана правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16 лютого 2016 року (справа № 826/12651/14), від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2018 року (справа № 1570/7146/12), від 24 жовтня 2018 року (справа № 808/1746/15) та від 04 лютого 2019 року (справа № 807/242/14).

При цьому суд не повинен надавати оцінку правомірності спірного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 160/8859/18 та від 30 червня 2019 року у справі № 825/1747/17.

Отже, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки, у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Водночас у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У наказі на проведення фактичної перевірки від 14.10.2024 №791-П /52 а.с.115/ відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти порушення позивачем вимог законодавства.

В наказі про проведення перевірки така підстава для призначення фактичної перевірки як лист ДПС України від 11.10.2024 №28397/7/99-00-07-03-02-07 (вхід. до ГУ ДПС №3066/8 від 14.10.2024), на який послався відповідач у відзиві на адміністративний позов, відсутня.

Відтак, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача від 14.10.2024 №791-П, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, що свідчить про суто формальний підхід контролюючого органу до оформлення наказу.

Окрім цього, матеріали справи також не містять доказів отримання відповідачем будь-якої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Із врахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для здійснення перевірки (податкового контролю) позивача на підставі наказу, у якому відсутні посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення такої.

Поміж іншого, слід зазначити, що нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Резюмуючи викладене, суд доходить висновку, що у цій справі ГУ ДПС у Кіровоградській області не довело наявності підстав в розумінні пункту 80.2 статті 80 ПК України для прийняття наказу від 14.10.2024 №791-П про проведення фактичної перевірки ПП «АВГУСТ-ПЛЮС».

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС складений Акт фактичної перевірки від 24.10.2024 (реєстраційний №15713/11/28/РРО/38742694 від 25.10.2024) із зазначенням у висновку акту перевірки, зокрема, порушення ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), в частині здійснення реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку не знайденими в базі згенерованих МАП (не позначеними марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Статтею 1 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 передбачено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживання в такому значенні:

Алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотків об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Частиною четвертою статті 11 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляться в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України виробів.

Відповідно до п. 226.2 ст.226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку си акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці ковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в тронних сигаретах є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу їх товарів споживача, а також підтвердження сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до п. 226.3 ст.226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 226.7 ст.226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні юї повинна мати окремий номер, місць і рік випуску марки та позначення про суму визначеного акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Відповідно до п.226.9 ст.226 ПК України вважаються таким, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовують в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Відповідно до п.226.11 ст.226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркування в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.

Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 (далі - Положення).

Відповідно до п.5 Положення серед обов`язкових реквізитів, що наносяться на кожну марку, зазначається слова «УКРАЇНА», «МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ», позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілочна продукція)» - «АВ ЛГП», алкоголь вітчизняний (виноробна продукція) - «АВ ВП», індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції) серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв), реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб- підприємців- код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків, ОИ- код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв). Штрих - код містить інформацію про серію та номер марки. СШ- код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб- код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців-код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номером паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті) та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, що визначено п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В акті фактичної перевірки від 24.10.2024 (реєстраційний №15713/11/28/РРО/38742694 від 25.10.2024) вказано про аналіз інформаційної бази ДПС України на яку надходять електронні копії розрахункових документів, з якої відповідачем встановлено, що у період з 06.01.2024 по 08.06.2024 Позивачем через РРО (ф.н. 3001081053) згідно чеків №115 від 19.04.24, №118 від 19.04.24, №127 від 14.04.24, №15 від 14.04.24, №122 від 04.04.24, №109 від 25.01.24, №145 від 20.01.24, №71 від 09.02.24, №115 від 29.05.24, №69 від 04.05.24, №80 від 19.05.24, №19 від 19.05.24, №165 від 04.05.24, №113 від 04.05.24, №102 від 04.05.24, №37 від 04.05.24,№125 від 04.05.24, №59 від 08.06.24, №73 від 26.04.24, №76 від 05.04.24, та через РРО (ф.н. 3001081056), згідно фіскальних чеків №42 від 06.01.24, реалізовані алкогольні напої з МАП, які не знайдені (відсутні) в базі згенерованих МАП (додаток 1 до акту перевірки).

Суд зазначає, що необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження факту порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Склад правопорушення утворює факт виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку.

При цьому зазначення у фіскальному чекові даних марки акцизного податку на алкогольні напої, чи відсутність такої інформації в розрахунковому документі жодним чином не може підтверджувати чи спростовувати факт реалізації не маркованої алкогольної продукції відповідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України.

Така інформація вноситься до розрахункового документа продавцем (особою, що проводить розрахункові операції) шляхом зчитування в автоматичному режимі інформації з такої марки під час сканування, або вручну, якщо на акцизній марці є загинання чи інші незначні перешкоди і сканер не може її розпізнати.

Слід відмітити, що за змістом акту перевірки порушенням позивачем вимог статті 11 Закону №481/95-ВР є твердження контролюючого органу про те, що у період з 06.01.2024 по 08.06.2024 позивачем були реалізовані алкогольні напої з марками акцизного податку які не знайдені (відсутні) в базі згенерованих МАП ДПС України.

Проте, суд зазначає що витяг з інформаційної бази електронних копій розрахункових документів щодо операцій вчинених позивачем за період з 06.01.2024 по 08.06.2024, зроблений в приміщені ГУ ДПС, що вбачається із додатку до акту фактичної перевірки /а.с.46-50/ не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України відносно порушень, що мають бути встановлені в ході проведення фактичної перевірки ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ», що проводилася з 15.10.2024 по 24.10.2024.

Аналізуючи положення статей 75, 80 ПК України суд приходить до висновку, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.

Проведення ж перевірки документів позивача, отриманих контролюючим органом з електронної бази в приміщенні ГУ ДПС за минулий час, відносно фактичної перевірки, що використовується відповідачем в якості підстави для висновку про наявність порушень законодавства з боку позивача фактично носить характер документальної перевірки. Тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Суд погоджується із твердженням відповідача про можливість використання інформації з електронної бази даних, зокрема СОД РРО. Але наголошує, що про наявність такої інформації має бути зазначено в якості підстави для проведення перевірки у відповідному наказі про її призначення і факти, отримані з інформаційної бази мають бути підтверджені належними доказами, отриманими в ході проведення фактичної перевірки.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2024 року по справі №520/4564/23 вказано, що дані, на які посилається відповідач, які внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Відповідачем не спростована та обставина, що на дату проведення фактичної перевірки з 15.10.2024 по 24.10.2024 не було встановлено порушень позивачем вимог законодавства в частині реалізації товарів із акцизними марками і жодних доказів вчинення такого позивачем, як на час проведення перевірки, так і раніше, не здобуто.

Крім того, період, що мав перевірятися відповідно до наказу №3224-п від 22.07.2024 з 15.10.2024 /а.с.52/. Відповідачем же в акті перевірки вказано про наявність з боку позивача порушень в період з 06.01.2024 по 08.06.2024 /а.с.45/.

Відповідач при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень використовував відомості, які не були їм отримані в ході проведення фактичної перевірки ПП «АВГУСТ-ПЛЮС».

Суд наголошує на положенні п.81.3 ст.81 ПК України, за яким під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПК України.

Норми ПК України не містять положень щодо можливості використання контролюючим органом в ході проведення фактичної перевірки даних бази електронних копій розрахункових документів платника податків за минулі періоди.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відсутність правової норми, що уповноважує податковий орган використовувати в ході проведення фактичної перевірки даних бази електронних копій розрахункових документів за минулі періоди, нівелює таку можливість. Тобто, податкове повідомлення-рішення від 14.11.2024 №0000184310905 прийняте не у межах повноважень та не у спосіб, передбачений законом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскільки судовим розглядом встановлено допущення контролюючим органом порушень вимог законодавства в ході призначення і проведення перевірки позивача та встановлено про відсутність належних доказів вчинення позивачем порушень вимог законодавства, вказане свідчить про протиправність рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 14.11.2024 №0000184310905 про застосування до ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позов ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» підлягає задоволенню повністю.

При прийнятті рішення судом враховані правові висновки Верховного Суду, сформовані у справі №816/3238/15 (постанова від 15.05.2020), №120/1431/20-а (постанова від 16.09.2021), у справі №826/17123/18 (постанова від 21.02.2020) та у справі №440/6887/20 (постанова від 18.04.2022).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Август-Плюс" ( вул. Київська, буд. 20,м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 38742694) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області ( вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14 листопада 2024 року №0000184310905.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь Приватного підприємства «АВГУСТ-ПЛЮС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва