Рішення № 127550114, 22.05.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 826/13386/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплект" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 03.08.2018 № 79.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.07.2018 про виявлені порушення за результатами проведеної позапланової невиїзної поєднаної з виїзною перевірки характеристик продукції (Акт № 2219/65 від 19.07.2018; у ТОВ "КОМПЛЕКТ", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 8-Е, що полягають у такому: розповсюдження продукції, зазначеної у п.1 таблиці Акта перевірки характеристик продукції № 2219/65 від 19.07.2018 року, а саме провід (кабель) ТМ "LAPP KABEL" модель OLFLEX НЕАТ 180 SIF 1,5BU арт.0051002, на якому не нанесено знак відповідності, чим порушено п.1 ч.3 ст.44 Закону 2735. На підставі проведеної позапланової невиїзної поєднаної з виїзною перевірки характеристик продукції (Акт №2219/65 від 19.07.2018) у ТОВ "КОМПЛЕКТ", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 8-Е, було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-1084 від 20.07.2018, відповідно до ч.3 ст.29 Закону 2735, а саме: сунути формальну невідповідність стосовно продукції, що вказана в пункті 1 таблиці Акту перевірки №2219/65 від 19.07.2018 та постанову про накладення штрафних санкції № 79 від 03.08.2018, якою на Позивача було накладено штраф у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 2550 грн. Вважаючи вказану постанову від 03.08.2018 № 79 про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивачем не було доведено відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

На виконання приписів Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" від 16 липня 2024 року № 3863-IX та наказу Державної судової адміністрації України "Про затвердження Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" від 16 вересня 2024 року № 399, а також згідно розміщеного на офіційному веб-порталі Судової влади України Переліку справ Окружного адміністративного суду міста Києва, що підлягають передачі Полтавському окружному адміністративному суду (додаток 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва) адміністративну справу №826/13386/18 передано на розгляд та вирішення Полтавському окружному адміністративному суду.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 17.03.2025, що підтверджується даними на штампі реєстрації вхідної кореспонденції.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 справу передано для розгляду судді Костенко Г.В.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 справу №826/13386/18 прийнято до провадження.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, 09.07.2018 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві надійшов лист за Вх.№11705/06-06.0 від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. У листі Держпродспоживслужби повідомляє, що отримала лист від Головного управління Держпродспоживслужби в Львівській області від 18.05.2018№7-1-105/4658 щодо розповсюдження ДП "Капро-Львів" продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, та надає доручення Відповідачу здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик зазначеної продукції, а саме: проводу (кабелю)ТМ "LAPP KABEL" модель OLFLEX НЕАТ 180 SIF 1,5BU арт.0051002, зокрема документів, що містять інформацію про походження такої продукції та її подальший обіг у Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКТ", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 8-Е.

На підставі доручення Держпродспоживслужби були створені Наказ №2219 від 18.07.2018 про проведення позапланового заходу - ТОВ "КОМПЛЕКТ" характеристик продукції, а саме проводу (кабелю) ТМ "LAPP KABEL" модель OLFLEX НЕАТ 180 SIF 1,5BU арт.0051002, в термін з 18.07.2018 по 19.07.2018, та Направлення на проведення перевірки № 2189 від 18.07.2018, відповідно до ч.5 ст.24 Закону 2735.

За результатами перевірки був складений акт характеристик продукції від 19.07.2018 №22/9/65.

Згідно з актом від 19.07.2018 №22/9/65 під час перевірки виявлено наступне.

Під час проведення позапланової перевірки характеристик продукції, розповсюдження продукції, зазначеної у п.1 таблиці Акта перевірки характеристик продукції № 2219/65 від 19.07.2018 року, а саме провід (кабель) ТМ "LAPP KABEL" модель OLFLEX НЕАТ 180 SIF 1,5BU арт.0051002, на якому не нанесено знак відповідності, чим порушено п.1 ч.3 ст.44 Закону 2735.

Розглянувши надані документи та матеріали встановлено, що позивачем порушено вимоги п.1 ч.3 ст.44 Закону 2735, а саме: розповсюдження продукції, зазначеної в п.1 таблиці: провід (кабель) ТМ "LAPP KABEL" модель OLFLEX НЕАТ 180 SIF 1,5BU арт.0051002, яка не відповідає встановленим вимогам технічних регламентів, а саме: не нанесено знак відповідності, відсутня декларація про відповідність, інструкцію та інформацію про безпечність складено з порушенням закону щодо порядку застосування мов (відсутня інформація на державній мові).

19.07.2018 року відносно позивача складено протокол №2219/65 про виявлене порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

За результатами проведеної перевірки, на підставі пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» винесено постанову від 03.08.2018 №79 та накладено штраф у розмірі 1110 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 18870 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят) гривень.

Не погоджуючись із діями відповідача, а саме з винесеною постановою від 03.08.2018 №79про накладення штрафу в сумі 2550,00 грн., позивач звернувся до суду за захистом свого права із цим позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).

Згідно з вимогами статті 3 Закону № 2735-VI законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Відповідно до вимог абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами (абзац 2 частини 1 статті 1 Закону №2735-VI).

Відповідно до преамбули Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 №124-VIII (далі - Закон №124-VIII) цей Закон визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.

Згідно з визначенням, наведеним у частині 1 статті 1 Закону № 124-VIII, технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов`язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.

З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (пункти 4, 6, 11 частини 1 статті 11 Закону № 2735-VI).

Частиною 1 статті 22 Закону №2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно з вимогами частини 2 статті 23 Закону № 2735-VI при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Відповідно до вимог частини 3 та 6 статті 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Частиною 7 статті 23 Закону №2735-VI встановлено, що під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єкт: господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»; 9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Згідно з вимогами частини 2 статті 25 Закону № 2735-VI під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників: 1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам; г) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу; 2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції; б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам: перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом; перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Під час проведення перевірки характеристик продукції на підставах, визначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, здійснюється відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 Закону №2735-VI, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами (ч. 1 ст. 29 Закону №2735-VI).

Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею (ч. 6 ст. 29 Закону №2735-VI).

Згідно з вимогами частини 1 статті 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Відповідно до статті 33 Закону №2735-VI обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

До прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 23 Закону № 2735-VI під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 23 Закону № 2735-VI Закону України від 12.12.2019 №367-IX) під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»;

9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Відповідно до абз.8 ст.1 Закону №2735-ІV, державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.10 Закону №2735-ІV ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Згідно з п.4 ч.1 ст.11 Закону №2735-ІV до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Згідно направлення на проведення перевірки предметом перевірки є обладнання електричне та електронне.

Відповідно до абзацу четвертого статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю) відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яка закріплює підстави звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності, виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;

2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;

3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів державних органів;

4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Суд зазначає, що наявність декларації про відповідність, сертифікату відповідності та іншої технічної документації не виключає можливих порушення Технічних регламентів та порушення, яке виявлено під час перевірки у розповсюджувача.

Оскільки, ДП "Капро-Львів" в період реалізації виявило порушення у маркуванні, а точніше під час перевірки, яка проводилась Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області, та за результатами якої було встановлено порушення: провід (кабель)ТМ "LAPP KABEL" модель OLFLEX НЕАТ 180 SIF 1,5BU арт.0051002, на якій не нанесено знак відповідності, інформація про безпечність складена з порушенням закону щодо порядку застосування мов (відсутня інформація на державній мові), що є порушенням вимог Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання від 16.12.2015 №1067 то контрагент ДП "Капро-Львів" повернув неналежний товар Позивачу для приведення даного товару у відповідність, що підтверджується листом ДП "Капро- Львів" від 06.06.2018 та накладною на повернення від 30.05.2018 № 3.

Під час повернення неналежного товару від ДП "Капро-Львів" до ТОВ "Комплект" була підписана накладна на повернення товару від 30.05.2018 №3, яка скріплена підписами та печатками контрагентів, в результаті чого неналежний товар, а саме: провід (кабель) ТМ "LAPP KABEL" модель OLFLEX НЕАТ 180 SIF 1,5BU арт.0051002, був повернутий Позивачу без будь-яких заперечень та зауважень, що є доказом того, що Позивач погоджується, що поставив продукцію розповсюджувачу, яка не відповідає встановленим вимогам Технічним регламентам.

Позаплановій перевірці підлягав товар, який був поставлений розповсюджувачу ДП "Капро-Львів" з порушенням Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання від 16.12.2015 №1067 (далі - Регламент), а не той, який знаходяться на складі у Позивача.

Нанесення знаку відповідності на продукцію на складі у Позивача жодним чином не спростовує факт поставлення продукції розповсюджувачу ДП "КАПРО-ЛЬВІВ" з порушенням вимогам Регламенту, що зафіксовано в акті перевірки характеристик продукції від 11.05.2018 №000043 складеного ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області. Фото етикетки товару, наданого Позивачем під час перевірки не є тим фото маркуванням до продукції, яку було поставлено ДП "КАПРО-ЛЬВІВ" згідно видаткової накладної від 28.04.2018 року № 445 та щодо якої виявлено порушення.

Відповідно до вимог Технічного регламенту №1067 пункт 18 імпортери вводять в обіг лише електрообладнання, яке відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Пункт 19 перед введенням електрообладнання в обіг імпортери пересвідчуються в тому, що виробник провів відповідну процедуру оцінки відповідності та склав технічну документацію, на це електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також що виробник виконав вимоги, визначені у пунктах 11 і 12 цього Технічного регламенту.

Пункт 12 виробники зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. В адресі повинно зазначатися єдине місце, за яким можна зв`язатися з виробником. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.

Пункт 13 виробники забезпечують супроводження електрообладнання інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Зазначені інструкції та інформація про безпечність, а також будь-яке маркування повинні бути чіткими, зрозумілими та дохідливими.

Пункт 20 імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.

Пункт 21 імпортери забезпечують супроводження електрообладнання інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.

Аналогічні норми та вимоги до надання на ринку продукції містяться у Технічному регламенті з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМ України від 16.12.2015 №1077.

Відповідно до Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184, знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг.

Тобто, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що обов`язковими умовами щодо нанесення знака відповідності технічним регламентам на електрообладнання є нанесення цього знаку до введення продукції в обіг, а також щоб вказаний знак був видимим, розбірливим і незмивним.

При цьому, суд зауважує, що законодавцем передбачено виключення з загального правила нанесення знака відповідності технічним регламентам безпосередньо на пакування та на супровідні документи продукції лише в тому випадку коли це є неможливим або не виправданим через характер продукції. Тобто коли через технічні характеристики продукції є неможливим забезпечити нанесення знака відповідності на цю продукцію таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним.

Відповідно до приписів ч.1 ст.30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

Поняття виробника визначено положеннями ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2736-VI, яким встановлено правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності.

Так відповідно до положень зазначеної норми виробник - це:

фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;

уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);

імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні).

У свою чергу, як було встановлено відповідачем під час проведення перевірки та не було спростовано позивачем у ході розгляду справи ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА» є імпортером продукції, що становила предмет перевірки.

Положеннями Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067 та Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 №1077 визначено, що імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України електрообладнання походженням з іншої країни.

Імпортери вводять в обіг лише електрообладнання (апаратуру), яке відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Пунктами 19 та 24 вказаних Технічних регламентів встановлено, що перед введенням апаратури (електрообладнання) в обіг імпортери пересвідчуються у тому, що виробником проведено відповідну процедуру оцінки відповідності, складено технічну документацію, на апаратуру (електрообладнання) нанесено знак відповідності технічним регламентам, що апаратура (електрообладнання) супроводжується необхідними документами, а також у тому, що виробник виконав вимоги, визначені в пунктах 16 і 17 (11, 12) цього Технічного регламенту.

Отже, зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що позивач, який є імпортером продукції, яку виготовляє юридична особа - нерезидент України, є виробником цієї продукції та зобов`язаний забезпечити нанесення знака відповідності технічним регламентам безпосередньо на саме електрообладнання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виробником не обґрунтовано неможливість (невиправданість) нанесення знака відповідності технічним регламентам українського законодавства безпосередньо на продукцію.

Відтак, враховуючи, що судом встановлено порушення з боку позивача пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а тому позовні вимоги - безпідставними та необґрунтованими.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищезазначеного, на думку суду, відповідачем надані беззаперечні докази на підтвердження правомірності прийнятих рішень, що є предметом оскарження позивачем, що кореспондується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, у свою чергу позивач не довів обставини на яких ґрунтуються його вимоги, тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТзОВ "Комплект" задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко