Ухвала суду № 127549845, 22.05.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4082/2012

УХВАЛА

22 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Лебедь В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження заяви Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алпеко до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшли заяви Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алпеко до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 06.05.2025 року прийнято до провадження заяви Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алпеко до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 12.05.2025 року зупинено провадження по справі 1570/4082/2012 для надання письмових доказів та призначено наступне судове засідання на 22.05.2025 року о 10 год. 30 хв.

В судове засідання 22.05.2025 року з`явились представники Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Південної митниці та Одеської обласної прокуратури, судом було поставлено питання щодо продовження розгляду заяв в порядку письмового провадження, на що учасники справи не заперечували.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду заяв в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області на виконання ухвали суду про зупинення провадження у справі надано інформацію щодо знищення виконавчого провадження №59434958, та те, що відпали обставини, що слугували підставою для зупинення провадження у справі, суд вважає необхідним поновити провадження у справі.

Судом встановлено, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. по справі №1570/4082/2012, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Алпеко, визнано протиправною бездіяльність Південної митниці щодо повернення надмірно сплачених до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю Алпеко коштів у загальній сумі 6411617,64грн., які було зараховано до бюджету. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алпеко надмірно сплачені до бюджету кошти у загальній сумі 6451787,20грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013р. по справі №1570/4082/2012, апеляційні скарги Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Південної митниці задоволено, Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЛПЕКО до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 17.04.2014р. задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Алпеко, скасовано Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013р., залишено в силі Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алпеко до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю прокуратури м.Одеси про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії.

На виконання Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. по справі №1570/4082/2012, Товариством з обмеженою відповідальністю Алпеко 22.05.2014р. отримано виконавчий лист щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алпеко надмірно сплачені до бюджету кошти у загальній сумі 6451787,20грн.

Як зазначено в заяві, з метою отримання інформації щодо стану виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року по справі №1570/4082/2012, Головне управління листом від 15.10.2024 року №16-06-06/13097 звернулось до Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

31.10.2024 року та 06.11.2024 року на адресу Головного управління надійшли листи Малиновського ВДВС м. Одеси ПМУ МЮ (м. Одеса) від 22.10.2024 року №199773 та від 31.10.2024 року №205905, якими повідомлено, що виконавче провадження №59434958 з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року по справі №1570/4082/2012 завершено 11.12.2019 року згідно п. 5 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Станом на момент пред`явлення Головним управління до виконання вказаного виконавчого листа, відповідно до положень ст. 12 ЗУ №1404-VIII, строки пред`явлення до виконання не були пропущені.

В результаті перевірки реєстрації вхідної кореспонденції за період з 11.12.2019 року по теперішній час було встановлено, що відповідно до даних Системи автоматизації діловодства СЕД «АСКОРД» Головного управління виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду по справі №1570/4082/2012 до Головного управління не надходив, а тому втрата оригіналу виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року по справі №1570/4082/2012 відбулась не з вини Головного управління.

Відповідно до п.18.4 ч. 1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 р.) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Частиною 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі ст.12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", від 15 жовтня 2009 року, заява N 40450/04, відповідно до п. 73-74 якого суд зазначає, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України. Суд зауважує, що одне з перших таких рішень, яке було винесено в 2004 році, ґрунтувалося на фактах, подібних до фактів у цій справі (див. згадане вище рішення у справі Войтенка). Зокрема, у справі Войтенка ( 980_223 ) заявник не міг одержати суми грошової компенсації, призначеної йому у зв`язку з його звільненням з військової служби, протягом чотирьох років. У справі Войтенка, окрім висновку про наявність порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) у зв`язку із затримкою у виплаті присудженої національним судом компенсації, Суд дійшов також висновку, що правова система України не надає ефективного засобу юридичного захисту, як цього вимагає стаття 13 Конвенції, спроможного запобігти затримкам у виконанні судових рішень або забезпечити відшкодування шкоди, завданої такими затримками. Справа, що розглядається, свідчить про те, що питання тривалого невиконання остаточних рішень та відсутності ефективних засобів юридичного захисту в правовій системі України залишаються невирішеними попри той факт, що існують відповідні рішення Суду з чіткими закликами до Уряду вжити необхідних заходів для вирішення таких питань.

Згідно п. 88 рішення ЄСПЛ у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", суд доходить висновку, що порушення, зазначені в цьому рішенні, не пов`язані з якимсь поодиноким випадком чи особливим поворотом подій у цій справі, але є наслідком недоліків регуляторної та адміністративної практики органів влади держави з виконання рішень національних судів, за які вони несуть відповідальність. Отже, ситуацію у цій справі слід кваліфікувати як таку, що є результатом практики, несумісної з положеннями Конвенції (див. рішення у справі "Боттацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [GC], N 34884/97, п. 22, ECHR 1999-V, і згадане вище рішення у справі Бурдова (N 2), пп. 134-135).

Якщо йдеться саме про справи стосовно тривалості проваджень, найефективнішим рішенням є запровадження засобу, який би прискорював провадження і не допускав би надмірно тривалого провадження у справі (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії" (N 1) (Scordino v. Italy) (no. 1) [GC], N 36813/97, п. 183, ECHR 2006-...). Так само й у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів (див. згадане вище рішення у справі "Метаксас проти Греції", п. 19): тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції ( 995_004 ) (див. згадане вище рішення у справі Акашева, пп. 21-22).

Згідно рішення ЄСПЛ у справі Войтенко проти України від 29 червня 2004 року, заява 18966/02, зокрема п.п. 30, 31 якого уряд посилався на існування у заявника можливості оскаржити бездіяльність або помилку виконавчої служби чи Державного казначейства, а також вимагати компенсацію завданої йому майнової і немайнової шкоди. Проте у цій справі боржником є державний орган, і виконання щодо нього, як свідчать матеріали справи, може бути здійснене лише в тому випадку, якщо державою передбачені та визначені асигнування на відповідні видатки Державного бюджету України шляхом здійснення відповідних законодавчих заходів. Факти справи свідчать про те, що протягом періоду, що розглядається, виконанню відповідного судового рішення перешкоджала саме відсутність законодавчих заходів, а не неналежне виконання своїх обов`язків державними виконавцями. Тому заявнику не можна докорити за те, що він не ініціював провадження проти державного виконавця (див. "Шестаков проти Росії", ухвала від 18 червня 2002 року, заява N 48757/99). Більше того, Суд зазначає, що Уряд наполягав на тому, що Державною виконавчою службою та Державним казначейством не було допущено помилок при виконанні рішення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо наявності поважності причин пропуску Одеським міським центром зайнятості строку для пред`явлення виконавчого листа у справі № 815/4774/15 до виконання.

Відтак, суд дійшов висновку, що заяви Одеського міського центру зайнятості про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі та видачу дубліката виконавчого листа підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 237, 246, 248, 256, 295, 297, 376, п.18.4 Перехідних положень КАС України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,-

УХВАЛИВ:

Заяви Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алпеко до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Поновити Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду по справі № 1570/3433/2012.

Видати дублікат виконавчого листа Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області на підставі Ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2016 року по адміністративній справі № 1570/4082/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алпеко до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.

Суддя О.М. Тарасишина