Рішення № 12754973, 08.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.10р.Справа № 30/342-10 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ

До відповідача: приватної фірми "Партнер", м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 52 408,88 грн., вилучення майна

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Поштар Т.П., довіреність від 28.12.2009 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" звернулося до господарського суду із позовом та з урахуванням уточнення позовних вимог від 17.11.2010 року (а.с.50-56) просить:

- стягнути з приватної фірми "Партнер" суму основного боргу у розмірі 15 257 грн., суму пені у розмірі 846,78 грн., 3% річних –146,41 грн., суму інфляційних збитків –76,56 грн., штраф в розмірі 17 043 грн., суму неустойки за прострочення повернення майна в розмірі 19 039,13 грн., що разом складає 52 408,88 грн.;

- вилучити у відповідача та передати власнику (позивачу) предмет лізингу, а саме: бетононасос Beton master plus, 2006р. випуску б/н в кількості 1 (одна) одиниця за залишковою вартістю 426 грн.;

- судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу від 08.05.2007 року №070508-08/ФЛ-Ю-О в частині своєчасної сплати лізингових платежів за період з 23 квітня 2010 року по 06 жовтня 2010 року. У зв'язку з порушенням умов договору щодо своєчасної сплати лізингових платежів, позивач на підставі ч.2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", п.16.3.2 договору відмовився від договору фінансового лізингу від 08.05.2007 року №070508-08/ФЛ-Ю-О та вимагає повернення (вилучення) об'єкту лізингу.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся господарським судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відзиву на позов приватна фірма "Партнер" до суду не надала. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 24.11.2010 року на 08.12.2010 року.

В судовому засіданні 08.12.2010 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

08 травня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (лізингодавець) та приватною фірмою "Партнер" (лізингоодержувач) був укладений договір №070508-08/ФЛ-Ю-О фінансового лізингу, відповідно до п.1.1 якого предметом даного договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в Специфікації (Додаток №2 до договору) (надалі майно або предмет лізингу), для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Сторонами підписано Специфікацію до договору, якою визначено майно –бетононасос 2006 року випуску, модель - Beton master plus, вартістю 426 075 грн. (а.с.34).

Майно є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору (п.1.2 договору). Строк користування лізингоодержувачем майном становить 37 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно пункту 4.3 даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором (п.2.1 договору).

16 травня 2007 року між сторонами підписаний акт прийому-передачі майна в користування за договором фінансового лізингу від 08.05.2007 року №070508-08/ФЛ-Ю-О, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" передало приватній фірмі "Партнер" бетононасос 2006 року випуску, вартістю 426 075 грн. (а.с.36).

Відповідно до п.3.1 договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до договору) та пунктів 3.4.1-3.4.5 договору.

Сторонами узгоджений та підписаний Графік сплати лізингових платежів зі сплатою лізингових платежів у період з 14.05.2007 року по 25.06.2010 року (а.с. 32).

Лізингодавець здійснює платежі за цим договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долара США (крім авансового лізингового платежу). Сума Sn, що підлягає сплаті на користь лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім лізингового платежу), визначається наступним чином: Sn = So x Kn/Ko, де Kn –курс гривні до долара США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до договору), збільшений на 1,5%; Ko –курс гривні до долара США (кількість гривень отримана від продажу одного долара США), за яким банківська установа фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) кредиту в іноземній валюті, отриманого для придбання майна та його подальшої передачі у фінансовий лізинг лізингоодержувачу (надалі –банківська установа).

Сторони погодились, що вказаний курс гривні до долара США (кількість гривень, отримана від продажу одного долара США) визначається за даними банківської установи, оформленими нею відповідною довідкою (далі –довідка банківської установи).

У випадку, якщо на дату фактичної сплати лізингового платежу курс гривні до долара США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним банком України, перевищуватиме курс гривні до долара США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіка сплати лізингових платежів (Додаток №1до договору), лізингодавець здійснює перерахунок суми лізингового платежу за вищенаведеною формулою, використавши в якості Kn курс гривні до долара США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним банком України на дату фактичної сплати лізингового платежу, збільшений на 1,5%. Лізингоодержувач зобов'язаний на вимогу лізингодавця сплатити суму збільшення відповідного лізингового платежу протягом 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення лізингодавцем відповідного рахунку (п.3.4.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" вставлені приватній фірмі "Партнер" рахунки-фактури за договором №070508-08/ФЛ-Ю-О від 08.05.2007 року на сплату лізингових платежів: №СФ-925145 від 23.04.2010 року на суму 12 918,18 грн., №СФ-926378 від 25.05.2010 року на суму 12 049,19 грн., №СФ-927737 від 24.06.2010 року на суму 426 грн., всього за вказаними рахунками на суму 25 393,37 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" стверджує, що приватна фірма "Партнер" частково оплатила зазначені рахунки, заборгованість складає 15 257 грн. (за рахунками-фактурами №СФ-925145 від 23.04.2010 року в сумі 2 781,81 грн., №СФ-926378 від 25.05.2010 року на суму 12 049,19 грн., №СФ-927737 від 24.06.2010 року на суму 426 грн.).

Даний договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і стає обов'язковим для сторін. Дія договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.18.1 договору).

Умовами п.16.3.2 договору сторони передбачили, що на вимогу лізингодавця цей договір може бути достроково розірваний ним у односторонньому порядку у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до договору).

25.06.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" направило приватній фірмі "Партнер" повідомлення №2002 від 24.06.2010 року, яким повідомило про розірвання (відмову від) договору фінансового лізингу №070508-08/ФЛ-Ю-О від 08.05.2007 року та вимагало повернення в строк до 28.06.2010 року бетононасос 2006 року випуску, модель - Beton master plus (а.с. 42, 43).

Причиною спору є неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №070508-08/ФЛ-Ю-О від 08.05.2007 року в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів та своєчасного повернення об'єкта лізингу, у зв'язку із розірванням договору.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (ч. 2 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. 806 Цивільного кодексу України).

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діловогооборотуабоіншихвимог,щозвичайно ставляться. Одностороння відмовавідзобов'язанняабо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" просить стягнути заборгованість з приватної фірми "Партнер" в сумі 15 257 грн. згідно рахунків-фактур №СФ-925145 від 23.04.2010 року в сумі 2 781,81 грн., №СФ-926378 від 25.05.2010 року на суму 12 049,19 грн., №СФ-927737 від 24.06.2010 року на суму 426 грн.

З огляду на умови договору №070508-08/ФЛ-Ю-О від 08.05.2007 року та Графіку сплати лізингових платежів, строк оплати лізингових платежів за рахунками-фактурами №СФ-925145 від 23.04.2010 року, №СФ-926378 від 25.05.2010 року, №СФ-927737 від 24.06.2010 року є таким, що настав.

Відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У судовому засіданні 08.12.2010 року представником позивача надано платіжне доручення №78 від 16.11.2010 року про сплату приватною фірмою "Партнер" лізингових платежів (відшкодування частини вартості майна) в розмірі 5 000 грн.

Оскільки заборгованість з лізингових платежів в сумі 5 000 грн. відповідачем сплачена згідно платіжного доручення №78 від 16.11.2010 року після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення суми 5 000 грн. підлягає припиненню.

Доказів сплати лізингових платежів за спірними рахунками в сумі 10 257 грн. (15 257 грн. –5 000 грн.) відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 10 257 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних за період з 24.04.2010 року по 06.10.2010 року в розмірі 146,41 грн. та збитків від інфляції в сумі 76,56 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основногозобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенеюєнеустойка,що обчислюється у відсотках від суми не своєчасновиконаногогрошовогозобов'язаннязакожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 11.2.1 договору за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п.3.1 даного договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток №1 до договору). та інших платежів, передбачених договором –пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки. Від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані лізингодавцеві, понад вказану пеню.

За несвоєчасну оплату лізингових платежів позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 24.04.2010 року по 06.10.2010 року в сумі 846,78 грн.

Пеня нарахована відповідно до умов договору та підлягає стягненню з відповідача.

Лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленій сторонами (п.8.2.1 договору).

За використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утримання його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно пункту 8.2.1 цього договору, порушення умов пункту 14.7 цього договору лізингоодержувач сплачує штраф у розмірі 1 відсоток загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення (п.11.2.3 договору).

За неподання звітів про стан та місцезнаходження майна у період з 4 кварталу 2009 року по 3 квартал 2010 року позивач нарахував штраф у розмірі 17 043 грн. (426 075 грн. х 1% х 4).

Штраф нарахований відповідно до умов договору.

В силу ч.3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Право лізингоодержувача на односторонню відмову від договору передбачено ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", відповідно до якої лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову (ч.3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Відповідно до п.10.1.1 договору лізингодавець має право вилучити майно у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів. У випадку виникнення будь-якої з підстав, передбачених в пунктах 10.1.1 –10.1.5 даного договору, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про вилучення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про розірвання договору, є рекомендований або цінний лист лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, протягом 7 робочих днів з моменту направлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувача відповідної вимоги, повернути майно лізингодавцю. Примусове вилучення майна здійснюється у відповідності з чинним законодавством України (п.10.2 договору).

25.06.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" направило приватній фірмі "Партнер" повідомлення №2002 від 24.06.2010 року, яким повідомило про розірвання (відмову від) договору фінансового лізингу №070508-08/ФЛ-Ю-О від 08.05.2007 року та вимагало повернення в строк до 28.06.2010 року бетононасос 2006 року випуску, модель - Beton master plus, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 43).

В разі дострокового розірвання цього договору або в разі закінчення строку користування предметом лізингу та інших випадках дострокового повернення майна, лізингоодержувач зобов'язаний повернути майно лізингодавцю, а лізингодавець зобов'язаний прийняти майно у лізингоодержувача (п.2.2 договору).

Доказів повернення об'єкту лізингу по договору фінансового лізингу №070508-08/ФЛ-Ю-О від 08.05.2007 року приватна фірма "Партнер" до суду не надала.

За викладеного, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог про вилучення у відповідача предмету лізингу, а саме: бетононасос Beton master plus, 2006р. випуску б/н в кількості1 (одна) одиниця за залишковою вартістю 426 грн.

Відповідно до п.11.2.2 договору у випадку, якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким майно, при обов'язковій наявності письмового дозволу лізингодавця, може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули майно або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення майна у відповідності до статті 10 даного договору, лізингоодержувач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується неустойка, від загальної вартості майна на момент укладення договору, вказаної в пункті 3.2 договору, за кожний день прострочення строку повернення майна.

За прострочення повернення майна позивач нарахував відповідачу неустойку за період з 29.06.2010 року по 06.10.2010 року в розмірі 19 039,13 грн.

У зв'язку з тим, що при підрахунку неустойки за прострочення повернення майна позивачем не враховано приписи п.10.2 договору щодо обов'язку лізингоодержувача повернути майно лізингодавця протягом 7 робочих днів з моменту направлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувача відповідної вимоги, неустойка за прострочення повернення майна нараховується з 08.07.2010 року по 06.10.2010 року і складає суму 17 043 грн.

Частина перша статті 550 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Також, пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Позивач не надав доказів в підтвердження того, що такі збитки йому спричинені невиконанням відповідачем зобов’язань щодо неподання звітів про стан та місцезнаходження майна та своєчасного повернення об'єкта лізингу.

З огляду на те, що порушення зобов'язання відповідачем щодо неподання звітів про стан та місцезнаходження майна у період з 4 кварталу 2009 року по 3 квартал 2010 року та своєчасного повернення об'єкту лізингу на вимогу позивача у зв’язку з розірванням договору не спричинило збитків для позивача, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваного штрафу за неподання звітів про стан та місцезнаходження майна на 50% та неустойки (пені) на 90%. У зв’язку з чим стягнути з відповідача штраф за неподання звітів про стан та місцезнаходження майна у розмірі 8 521,5грн. (17043,00грн.х50%) та 10% від стягуваної неустойки за несвоєчасне повернення майна, що складає –1 704,30 грн. (17 043 грн.х10%).

За викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 21 552,55грн. (10 257 грн. –сума основного боргу + 846,78 грн. –пеня + 146,41 грн. –3% річних + 76,56 грн. –збитки від інфляції + 8 521,5грн.–штраф + 1 704,30 грн. –неустойка за прострочення повернення майна).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 606,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227,01 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 80 ч.1 п.1-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми 5 000 грн.

Стягнути з приватної фірми "Партнер" (49106, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 140 кв. 58, ідентифікаційний номер 24995252) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354) суму основного боргу у розмірі 10 257 грн., пеню у розмірі 846,78 грн., 3% річних в розмірі 146,41 грн., збитки від інфляції в розмірі 76,56, штраф в розмірі 8 521,5грн., неустойку за прострочення повернення майна в розмірі 1 704,30 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 606,13 грн., витрати, пов’язані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 227,01 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Вилучити у приватної фірми "Партнер" (49106, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 140 кв. 58, ідентифікаційний номер 24995252) та передати товариству з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354) предмет лізингу, а саме: бетононасос Beton master plus, 2006р. випуску б/н в кількості 1 (одна) одиниця за залишковою вартістю 426 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 08.12.2010 року