Ухвала суду № 127549535, 22.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

22 травня 2025 рокусправа № 640/31264/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Школи І-ІІІ ступенів №168 Оболонського району м. Києва, Київської міської ради, Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просить суд:

«Визнати незаконною бездіяльність школи І-ІІІ ступенів №168 Оболонського району м.Києва, Київської міської ради, Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації щодо створення класу з інклюзивним навчанням згідно з вимогами законодавства та забезпечення відповідного інклюзивного навчання мого сина - ОСОБА_2 2006 р.н.

Зобов`язати відповідачів: школу І-ІІІ ступенів №168 Оболонського району м.Києва, Київську міську раду, Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію вчинити наступні дії:

Організувати інклюзивне навчання ОСОБА_2 в інклюзивному класі згідно з вимогами законодавства.

Виконати організацію робочого місця ОСОБА_2 у відповідності до рекомендацій зазначених у висновку інклюзивно-ресурсного центру.

Забезпечити ОСОБА_2 соціальним працівником на виконання соціальної послуги з супроводу учня(дитини) під час інклюзивного навчання.

Стягнути з школи І-ІІІ ступенів №168 Оболонського району м.Києва, Київської міської ради, Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, солідарно, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 84 400 грн (вісімдесят чотири тисячі чотириста грн)».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2021 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2021 скасовано, справу направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху в частині позовних вимог до відповідача - Школи І-ІІІ ступенів №168 Оболонського району м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2022 повернуто позовну заяву в частині позовних вимог до відповідача - Школи І-ІІІ ступенів №168 Оболонського району м. Києва, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

З огляду на ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва, справи для розгляду передані до Київського окружного адміністративного суду, згодом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 12.03.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №21360.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 21.04.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи №640/31264/21 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 01 травня 2025 року о 13:00 год.

Як вбачається з матеріалів справи, копія вказаної ухвали була доставлена до електронного кабінету позивача 22.04.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 22.04.2025.

Також, копія судової повістки на 01.05.2025 була доставлена до електронного кабінету позивача 22.04.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 22.04.2025.

30.04.2025 за вх.№ 7422ел. від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання, що відбулося 01.05.2025, сторони не з`явились. З огляду на неявку сторін суд ухвалив відкласти розгляд справи на 22 травня 2025 року о 09:30 год.

Повістка на судове засідання, призначена на 22 травня 2025 року о 09:30 год, була доставлена до електронного кабінету позивача 02.05.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 02.05.2025.

19.05.2025 та 21.05.2025 від позивача на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, на якому зазначено причини невручення «за закінченням терміну зберігання».

З метою з`ясування актуальної поштової адреси позивача секретарем судового засідання засобами телефонного зв`язку здійснено телефонограму на номер телефону позивача, що зазначений в матеріалах справи, проте відповіді не було отримано. В матеріалах справи відсутній інший контактний номер телефону позивача.

Верховний Суд в ухвалі від 17 листопада 2022 року у справі №560/5541/20 зазначив, що суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішеннях також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06), де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд встановив, що в судові засідання 01.05.2025 та 22.05.2025 позивач не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення таких. Клопотань про розгляд справи без його участі чи про відкладення розгляду справи не подав.

Згідно п.99, п.116, п.117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Вимогами п.4 ч.6, ч.7 ст.251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Отже, враховуючи повернення до суду поштових відправлень з відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», суд приходить до висновку про належне виконання обов`язків судом щодо направлення копії судового рішення.

Як судом зазначено вище, в судове засідання 01.05.2025 та 22.05.2025 сторони не прибули. На підставі положень ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Аналогічна норма міститься у п.5 ч.1 ст.240 КАС України, згідно з якою суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Суд враховує, що згідно з п.п.1, 2, 7 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Окрім того, згідно з ч.2 ст.131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Жодних поважних причин відсутності позивача в судових засіданнях суду не надано.

У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та активна роль в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація права доступу до правосуддя не може нівелювати вимоги закону про належну процесуальну поведінку учасників справи, виконання покладених на них обов`язків задля належної реалізації цього права, а також має розглядатися також через призму додержання судом розумних строків розгляду справи та принципу правової визначеності у певних правовідносинах, які у цій справі стали спірними.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2018 (справа №800/482/17), 17.04.2018 (справа №815/468/15), 30.05.2018 (справа №817/3419/15), 20.06.2018 (справа №809/2113/13-а).

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, у рішенні від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач був належним чином повідомлена судом про призначені судові засідання та повторно, після відкладення підготовчого судового засідання, не прибула у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки та заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому слід роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст.124, 126, 205, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

СуддяСподарик Наталія Іванівна