Рішення № 127548685, 22.05.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року Справа № 280/11163/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні нарахування та виплаті позивачу до пенсії з 01.03.2023 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та з 01.03.2024 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", виходячи з розрахунку 76% грошового забезпечення, та з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу до пенсії з 01.03.2023 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та з 01.03.2024 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", виходячи з розрахунку 76% грошового забезпечення, та з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн.

Позовна заява подана представником позивача Плужником М.В. який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 29.11.2024 серія АР №1202545.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на обліку в Управлінні як отримувач пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ). На виконання рішень суду Управлінням проведено перерахунок пенсії позивача, однак внаслідок перерахунку пенсію позивача обмежено максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає такі дії Управління протиправними, оскільки положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, яка встановлювала максимальний розмір пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними, а тому відсутні правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 09.12.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

27.12.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі Постанова №118) та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова №168) прийняті з метою захисту найбільш вразливих верств населення та здійснюється в межах максимального розміру пенсії, вимоги позивача суперечать самій меті прийняття даних нормативних актів. У даному випадку, пенсія була перерахована на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2022. Враховуючи зазначене, підстави для проведення індексації пенсії з 01.03.2022 на умовах Постанови 118 відсутні. Стосовно позовних вимог позивача щодо виплати доплати 2000 грн. з 01.07.2021 пенсії постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше проведених виплат, вважає такі є передчасними та безпідставними. Зауважує, що управлінням ще не прийнято рішення щодо перерахунку позивачу пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, тому відсутні підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Також з посиланням на постанови Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №460/2461/21, від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а звертає увагу на пропуск строку звернення до суду з даним позовом. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 06.01.2025 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24 (провадження №Пз/990/11/24).

Ухвалою суду від 21.04.2025 провадження у справі поновлено.

22.05.2025 представником відповідача надано клопотання про доручення доказів по справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України підготовлено та видано оновлені довідки від 17 жовтня 2023 року № 3/2187 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2020 року, від 17 жовтня 2023 року №3/2188 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2021 року, від 17 жовтня 2023 року № 3/2189 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2022 року.

Отримавши довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 17 жовтня 2023 року № 3/2187, від 17 жовтня 2023 року №3/2188 та від 17 жовтня 2023 року № 3/2189, позивач звернувся до відповідача за перерахунком пенсії на підставі вказаних довідок.

Листом від 29.11.2023 № 19649-19033/Б-02/8-0800/23 позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у перерахунку пенсії на підставі такої довідок уповноваженого органу, звернувся з адміністративним позовом до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №280/265/24, яке за даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 06.05.2024, зобов`язано Управління перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2020 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17.10.2023 № 3/2187, з 01.02.2021 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17.10.2023 № 3/2188, з 01.02.2022 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17.10.2023 № 3/2189, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення.

З розрахунків пенсії позивача судом встановлено, що у складі пенсії позивача не виплачується індексація пенсії, передбачена Постановою №118.

Згідно з розрахунком пенсії позивача, з 01.03.2023 у складі пенсії позивача виплачується індексація базового ОСНП 2023 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №168. Підсумок пенсії (з надбавками)25221,86 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 20 930,00 грн.

Також, згідно з розрахунком пенсії позивача, з 01.03.2024 у складі пенсії позивача виплачується індексація базового ОСНП 2023 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №168, з 01.03.2024 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №185. Підсумок пенсії (з надбавками)28721,86 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн.

Отже, судом встановлено, що з 01.03.2023 пенсія виплачується позивачу в обмеженому розмірі.

У відповідь на звернення позивача щодо пенсійного забезпечення, Управління листом повідомило, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/265/24 Управлінням у травні 2024 року проведено перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01.02.2020 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17.10.2023 № 3/2187, з 01.02.2021 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17.10.2023 № 3/2188, з 01.02.2022 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17.10.2023 № 3/2189, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення. Разом з тим, повідомлено, що абзацом 3 пункту 2 Постанови №118 визначено, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, не застосовується у разі проведення особі перерахунків пенсії у період з 1 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону, тобто з нового розміру грошового забезпечення. У випадку позивача пенсія була перерахована на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2022, а тому підстави для проведення індексації пенсії з 01.03.2022 на умовах Постанови №118 відсутні. Відповідно до вимог Постанови №168 та Постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) головним Управлінням з 01.03.2023 та з 01.03.2024 проведено перерахунок індексації пенсії заявника із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та 1,0796 відповідно.

Не погодившись з діями відповідача щодо виплати пенсії з обмеженням максимального розміру, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі частиною 3 статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним Законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, є Закон № 2262-ХІІ.

Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п`яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» частина п`ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016 є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року (пункт 10 вказаного Закону). Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Поряд з тим рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційною перше речення та друге речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто усю частину сьому названої статті. Втрата з 20.12.2016 чинності частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII така норма вважається відсутньою у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII аналогічного змісту новими законами не вносились.

Отже, з 2017 року стаття 43 вказаного Закону не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17.

Враховуючи вищенаведене, обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправним.

Відповідно до статті 64 Закону №2262-XII (застосовується з 1 березня 2022 року) у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

З наданого до матеріалів справи розрахунку пенсії відповідача станом на 01.03.2023 судом встановлено, що розмір пенсії позивача (з надбавками) з урахуванням індексації станом на 01.03.2023 становить 25221,86 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн. При цьому, індексація базового ОСНП проведена за 2023 рік в сумі 1500,00 грн, однак проведена індексація на розмір пенсії не вплинула, оскільки пенсію позивача обмежено розміром 20930,00 грн.

З наданого до матеріалів справи розрахунку пенсії відповідача станом на 01.03.2024 судом встановлено, що розмір пенсії позивача (з надбавками) з урахуванням індексації становить 28721,86 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн. При цьому, врахована індексація базового ОСНП 2023 - 1500,00 грн, індексація базового ОСНП 2024 - 1500,00 грн., однак проведена індексація на розмір пенсії не вплинула, оскільки пенсію позивача обмежено розміром 23610,00 грн.

Відповідач жодним чином не обґрунтовує наявність законних підстав для обмеження максимального розміру пенсії позивача.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.01.2024 у справі № 160/17347/22, обмеження щодо проведення індексації пенсії в межах максимального розміру, для осіб, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, не застосовується як таке, що суперечить Закону № 2262-ХІІ та Рішенню Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обмеження відповідачем розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

Отже, такі протиправні дії свідчать про порушення відповідачем прав позивача та наявність підстав для зобов`язання відповідача виплатити позивачу пенсії за період з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої Постановою №168 та Постановою №185, такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки за встановленими обставинами індексація, визначена вказаними нормативно-правовими актами, нарахована у складі пенсії позивача.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії виходячи з розрахунку 76% основного розміру грошового забезпечення та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, судом встановлено, що зазначені вимоги були предметом спору в судових рішеннях у справах №280/5584/19, №280/4338/24.

Необхідно зауважити, відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно з частиною 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 2 статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до положень статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Заяву, зазначену у частині 1 статті 383 КАС України, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у вищезазначеній статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченомустаттею 249 цього Кодексу.

Отже, наведеними нормами чинного процесуального законодавства визначено особливий процесуальний порядок оскарження дій та рішень, вчинених на виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Отже, якщо позивач вважає, рішення суду у справах №280/5584/19, №280/4338/24 виконується неналежним чином, то він повинен був звернутись до суду в порядкустатті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної постанові від 27.11.2018 у справі №520/11829/17 та від 25.08.2020 у справі №235/7358/16-а, статті 382-383КАС Українимають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність уКАС Україниспеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченомуКАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Водночас, суд зазначає, що підстави для зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсії виходячи з розрахунку 76% грошового забезпечення, та з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відсутні, оскільки з наданих розрахунків пенсії вбачається, що на даний час розмір пенсії позивача розрахований з 76% грошового забезпечення та з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Отже, в межах даної справи вищенаведені позовні вимоги заявлені безпідставно.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем обґрунтовані судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обмеження виплати пенсії за вислугу років, нарахованої ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII, максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.03.2023 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимального розміру пенсії, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.

Повне судове рішення складено 22.05.2025.

Суддя М.О. Семененко