Рішення № 127548681, 22.05.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 травня 2025 року Справа № 280/2097/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)

Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м.Чернівці, вул. Кобилянської Ольги, буд. 1/пл. Центральна, буд. 3, ЄДРПОУ 40329345)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі відповідач-2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 084050020774 від 24.01.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком;

зобов`язати відповідачів зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.04.1995 року по 31.03.2001 року на Шахті «Комсомолець Донбасу» ВО «Шахтарськвугілля», яка в 1996 році перейменована в Відкрите акціонерне товариство «Шахта «Комсомолець Донбасу»; період здійснення догляду за дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею трьох річного віку; періоди згідно даних в РЗО ( Реєстр застрахованих осіб);

зобов`язати відповідачів повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17.01.2025 року.

В обґрунтування позову вказує, що відповідачем протиправно не враховано спірні періоди роботи. Позивач вважає, що документи подані нею до відповідача є такими, що беззаперечно підтверджують страховий стаж, а підстави не зарахування їх відсутні.

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив, зокрема зазначив, що враховуючи, що на дату досягнення віку 60 років позивач мав лише 8 років 8 місяців 18 днів страхового стажу проти необхідних 32 років, то відповідачем 2 було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058.

Відповідач 2 проти задоволення позову заперечив, зокрема зазначив, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, розрахунок стажу проведено згідно вимог чинного законодавства, таким чином в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за віком, а саме не менше 32 років.

Ухвалою суду від 26.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

17.01.2025 позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком за нормами статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розгляд вказаної заяви за принципом екстериторіальності здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 084050020774 від 24.01.2025 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, Головним управлінням розраховано стаж, який склав 8 років 8 місяців 18 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: - період роботи згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 з 01.04.1995 по 31.03.2001, оскільки відсутні дані про реорганізацію підприємства у Відкрите Акціонерне Товариство. Необхідно надати дані про реорганізацію підприємства;- період здійснення догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трьохрічного віку, оскільки відповідно до п.2.9 Порядку №22-1 документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; - періоди згідно даних в РЗО, оскільки по батькові заявниці не відповідає паспортним даним.

Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача 2, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІУ (далі Закон 1058), Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1 788-ХІІ від 05.11.1991 та іншими нормативно-правовими актами.

Закон 1058 розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону №1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону,

Абзацом 7 частини 2 ст. 5 Закону №1058 передбачено, що виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Закон України від 09.07.2003 № 1058 - IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058) є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Наведені правові норми дають підстави дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, у тому числі уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема відомостей про умови праці, характер виконуваної роботи.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач в період з 01.04.1995 року по 31.03.2001 року працювала на Шахті «Комсомолець Донбасу» ВО «Шахтарськвугілля», яка в 1996 році була перейменована в Відкрите акціонерне товариство «Шахта «Комсомолець Донбасу».

Згідно даних з Витягу ЄДРПОУ перейменування Шахти «Комсомолець Донбасу» ВО «Шахтарськвугілля» у Відкрите акціонерне товариство «Шахта «Комсомолець Донбасу» було здійснено у 1996 році, про що зроблено запис 02.10.1996 року.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить достатні дані для зарахування зазначених періодів до страхового стажу без надання додаткових довідок.

Єдиною причиною не зарахування спірних періодів відповідач зазначає, що у трудовій книжці відсутня інформація про перейменування (реорганізацію) підприємства у Відкрите Акціонерне Товариство.

Водночас, обов`язок щодо заповнення трудової книжки покладався на власника або уповноважений ним орган, а не на працівника, як і обов`язок внести виправлення у спосіб, передбачений законодавством.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, викладену, зокрема, у постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 428/7863/17 та від 16 квітня 2020 року у справі № 159/4315/16-а про те, що певні недоліки в заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи організації, і не може мати негативні наслідки для особи, яка звернулася за пенсією.

Відповідач 2 не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що такі недоліки в заповненні трудової книжки як не зазначення в трудовій книжці позивача інформація про перейменування (реорганізацію) підприємства у Відкрите Акціонерне Товариство, за наявності всіх інших відомостей та реквізитів (підпис, печатка, номери наказів) та відсутності очевидних виправлень в трудовій книжці є суто формальними недоліками та не можуть бути законною підставою для відмови в зарахуванні їх до страхового стажу особи.

Отже, відмова відповідача 2 у зарахуванні до стажу роботи позивача період з 01.04.1995 року по 31.03.2001 року на Шахті «Комсомолець Донбасу» ВО «Шахтарськвугілля» є протиправною, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд вказує на таке.

У статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж після 1 січня 2004 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до набрання ним чинності в порядку, визначеному раніше діючим законодавством.

До 1 січня 2004 року час догляду за дитиною до трьох років зараховується до страхового стажу матері, яка на час народження дитини не перебувала у трудових відносинах, на підставі свідоцтва про народження дитини.

Судом встановлено, що відповідачем 2 до страхового стажу позивача не зараховано період здійснення догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трьох річного віку, оскільки відповідно до п.2.9 Порядку №22-1 документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, позивач здійснила переклад свідоцтва про народження сина ОСОБА_2 з азербайджанської та російської мов на українську мову та засвідчено справжність підпису перекладача приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В., про що зроблено запис в реєстрі за № 1667.

Таким чином, достатнім є надання свідоцтва про народження дитини для підтвердження наявності правових підстав для зарахування часу догляду за дитиною до трьох років до страхового стажу матері, набутого до 01.01.2004, у зв`язку із чим період догляду за дитиною необхідно врахувати до страхового стажу.

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи згідно даних в Реєстрі застрахованих осіб, оскільки по батькові заявниці не відповідає паспортним даним.

В частині 2 статті 24 Закону №1058-IV зазначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була впроваджена в України на підставі Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 01.01.2004.

Відтак, періоди роботи особи до 01.01.2004 (до впровадження системи персоніфікованого обліку) зараховуються до її страхового стажу на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV, а періоди роботи після 01.01.2004 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, тобто підставою для зарахування таких періодів роботи до страхового стажу є сплата страхових внесків.

Судом встановлено, що згідно форми ОК-5 значиться ОСОБА_1 , що не відповідає паспортним даним ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що відповідальність за внесення індивідуальних відомостей про застраховану особу до реєстру застрахованих осіб Державного реєстра загальнообов`язкового державного соціального страхування, відсутність певної інформації у Державному реєстрі ЗОДСС, несу особи, на які Законом покладено обов`язок вносити такі відомості, а не громадянин, який звернувся за призначенням пенсії.

Покладення на позивача негативних наслідків щодо невиконання певними особами своїх службових обов`язків у частині подання та внесення відомостей до Реєстрів є протиправним.

Особа не може нести тягар відповідальності за оформлення певних документів, так як вона не може їх самостійно усунути, виправити, вплинути на їх зміст чи в інший спосіб довести своє право на призначення пенсії.

Крім того, враховуючи, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, то нею підтверджуються спірні періоди роботи.

Отже, не зараховування відповідачем періодів трудової діяльності позивача згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку є протиправним.

Більше того, суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, який прийняв оскаржуване рішення, залишено поза увагою той факт, що в силу частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 084050020774 від 24.01.2025 про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо органуПенсійногофонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного правапозивача,суд виходить з такого.

За п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Як зазначалось, згідно п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За п. 4.7 Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Згідно 4.10 Порядку № 22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Згідно з пояснювальною запискою Фонду до проекту Постанови № 25-1 Указом Президента України від 04.09.2019 року №647/2019 Про деякі заходи із забезпечення надання якісних публічних послуг для забезпечення належної реалізації прав осіб y сфері надання адміністративних послуг передбачено забезпечення Кабінетом Міністрів України, зокрема, спрощення процедури надання та отримання послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 681 Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення визначено перелік державних реєстрів, відомості з яких враховуються органами Пенсійного фонду при зверненні осіб за призначенням, перерахунком, поновленням, припиненням, продовженням виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведенням з одного виду пенсії на інший. У зв`язку з цим постала необхідність у приведенні актів Пенсійного фонду України у відповідність до вимог чинного законодавства Єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства, централізована прозора система контролю за процесами призначення та перерахунків пенсій, мінімізація корупційних ризиків, зумовлених особистими контактами з громадянами, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, оптимізація навантаження на працівників, розширення способів звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України стало результатом запровадження принципу екстериторіальності щодо призначення пенсії.

Суд зауважує, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (статті 113, 116 та 117 Конституції України).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2023 року яку залишено без змін Верховним Судом у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 640/1873/22, відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними (такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили) та нечинними положення абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 7 липня 2014 року) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Також, Верховний Суд за результатами аналізу положень статей 5, 44 Закону № 1058-IV, підпункту 2 пункту 10 Положення №280, абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2, 3 пункту 4.3 Розділу IV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку №22-1 вважав за необхідне сформулювати такі правові висновки:

- відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом № 1058-IV. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону;

- правлінню Пенсійного фонду України надано право приймати у межах повноважень, передбачених законом, постанови, затверджувати положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України, зокрема, і щодо порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії;

- з моменту набрання чинності змін до абзацу 13 пункту 4.2 Розділу IV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку №22-1, а саме з 1 квітня 2021 року, після реєстрації заяви, зокрема і щодо перерахунку пенсії, та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу;

- рішення за результатами розгляду заяви, розподіленої за принципом екстериторіальності, у тому числі про перерахунок пенсії, приймається не пізніше 10 днів після її надходження та підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків) та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Таким чином, впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник.

Отже, орган, що призначає пенсію, визначений за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, розглядає подані документи та приймає відповідне рішення.

Враховуючи вказані вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

У даному випадку відповідно до матеріалів справи, спірне рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято саме Головним управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Системний аналіз вказаних положень свідчить, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у даному випадку приймає відповідне рішення про призначення пенсії. Після чого, на підставі п. 4.10 Порядку № 22-1 електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, тобто, Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-2 - Головне управлінняПенсійногофонду України в Чернівецькій області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним правпозивача.

Враховуючи наведене, в задоволенні позовних вимог до відповідача -1 необхідно відмовити.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м.Чернівці, вул. Кобилянської Ольги, буд. 1/пл. Центральна, буд. 3, ЄДРПОУ 40329345)-задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 084050020774 від 24.01.2025.

Зобов`язати Головне управлінняПенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.04.1995 року по 31.03.2001 року на Шахті «Комсомолець Донбасу» ВО «Шахтарськвугілля», яка в 1996 році перейменована у Відкрите акціонерне товариство «Шахта «Комсомолець Донбасу»; період здійснення догляду за дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трьох річного віку; періоди згідно даних в Реєстрі застрахованих осіб, та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м.Чернівці, вул. Кобилянської Ольги, буд. 1/пл. Центральна, буд. 3, ЄДРПОУ 40329345).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 22.05.2025.

Суддя О.В. Конишева