Рішення № 12754868, 06.12.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2010 р. Справа № 6/119-38 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло»

до Відкритого акціонерного товариства «Декстон»

про стягнення 1893, 02 грн.          

за участю представників сторін:

від позивача: Шелестюк І.А. - дов.№131/08 від 12.01.2010 р.

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач Державне комунальне підприємство «Луцьктепло»звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Декстон»1893, 02 грн. заборгованості за відпущену теплову енергію, в т.ч. 897, 96 грн. основного боргу, 897, 96 грн. пені, 72, 74 грн. інфляційних втрат та 24, 36 грн. –3% річних.

В обгрунтування зазначених вимог посилається на договір № ОБ-11 на надання послуг по теплопостачанню від 15.10.2002 р., рахунки на оплату послуг № 2000 від 12.04.2010 р., № 2212 від 11.02.2010 р., № 2137 від 12.03.2010 р., № 1000 від 14.12.2009 р., № 1523 від 19.01.2010 р., № 32 від 26.10.2009 р., № 550 від 20.11.2009 р., № 1150 від 16.03.2009 р., № 1001 від 16.04.2009 р.

В судовому засіданні представником позивача подано письмове клопотання про припинення провадження у справі в частині основного боргу в сумі 897, 96 грн. у зв’язку з проведенням оплати відповідачем 27.10.2010 р. На задоволенні решти позовних вимог наполягає.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, в письмовому клопотанні № 77 від 03.11.2010 р. просить припинити провадження у справі у зв’язку з оплатою боргу.

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

15.10.2002 р. між Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» та Відкритим акціонерним товариством «Декстон»був укладений договір на надання послуг по теплопостачанню № ОБ-11.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами цивільні права та обов’язки виникли на підставі договору № ОБ-11 на надання послуг по теплопостачанню від 15.10.2002 р., що за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору Державне комунальне підприємство «Луцьктепло»протягом березня 2009 р. –квітня 2010 р. надало відповідачу послуги по теплопостачанню на суму 897, 96 грн., що підтверджується рахунками на оплату № 2000 від 12.04.2010 р., № 2212 від 11.02.2010 р., № 2137 від 12.03.2010 р., № 1000 від 14.12.2009 р., № 1523 від 19.01.2010 р., № 32 від 26.10.2009 р., № 550 від 20.11.2009 р., № 1150 від 16.03.2009 р., № 1001 від 16.04.2009 р.

Відповідно до умов договору № ОБ-11 на надання послуг по теплопостачанню від 15.10.2002 р. відповідач зобов’язався проводити передоплату за послуги в розмірі 100% їх вартості в термін до 01 числа розрахункового місяця.

Як встановлено, позивач договірні зобов’язання виконав належним чином. Претензій зі сторони відповідача не поступало.

Між тим, відповідач оплату наданих послуг за вказаний період провів не належним чином. На момент подачі позову до суду у нього перед позивачем існувала заборгованість за надані послуги теплопостачання в розмірі 897, 96 грн.

Водночас, у зв’язку з тим, що на час розгляду справи зазначена заборгованість погашена та враховуючи заяву позивача про припинення провадження у справі у цій частині, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору та припинення провадження у справі на суму 897, 96 грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачу на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України згідно поданих розрахунків нараховано 72, 74 грн. інфляційних втрат та 24, 36 грн. –3% річних, які підлягають до стягнення.

Разом з тим, відповідачу на підставі п. 4.4 договору, Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих та спожитих послуг по теплопостачанню нараховано пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, що становить 897, 96 грн.

          Водночас, відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Господарський суд, беручи до уваги, що відповідач сплатив суму основного боргу в добровільному порядку, суд вважає за можливе, керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення та стягнути її в розмірі 448,98 грн, що становить 50 відсотків від нарахованої суми.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 102, 00 грн, послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236, 00 грн. слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.11, 526, 546, 548, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, п.1-1 ст.80, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково в сумі 546,08 грн.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Декстон” (м. Луцьк, вул. Трункіна, 12, р/р 2600122981600 в КБ “Приватбанк”, код 13353154) на користь Державного Комунального підприємства “Луцьктепло” (43005, м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, р/р 26006000045006 в АТ «Ерсте Банк»м.Київ, МФО 380009, код 30391925) 546,08 грн. заборгованості, в т.ч. 72, 74 грн. інфляційних втрат, 24, 36 грн. –3% річних, 448, 98 грн. пені та 102, 00 грн. в повернення по оплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі на суму 897, 96 грн. припинити.

4. В позові на суму 448, 98 грн. відмовити.

Суддя           Пахолюк В.А.                               

Дата складання повного тексту рішення –07.12.2010 р.