Рішення № 12754807, 29.11.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2010 р. Справа № 02/99-44 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО Банк Лізинг" до Приватного підприємства "Сента"

про стягнення 50 233,75 грн.

                                                                                                    Суддя С.В. Костюк

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

У зв’язку з неявкою представників сторін відповідно до ст. 811 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суть спору: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "УКІО Банк Лізинг" просить стягнути з відповідача –Приватного підприємства "Сента" 50233,75 грн. заборгованості по договору фінансового лізингу № KL 080224 від 15.02.2008р.

          Обґрунтовуючи заявлену вимогу зазначає, що між банком та ПП "Сента" було укладено договір фінансового лізингу № KL 080224 від 15.02.2008р., відповідно до якого позивач купує і оплачує майно, а саме: автомобіль “FIAT Doblo Combi”, і надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а відповідач зобов’язується оплачувати лізингові платежі, згідно графіку платежів.

          На виконання умов договору лізингу позивач придбав у ТзОВ “Мотор-центр «Галичина»автомобіль “FIAT Doblo Combi” (новий, 2007р.в.), № кузову ZFA22300005578860, вартістю 101 606 грн. відповідно до видаткової накладної та копії банківської виписки про оплату за предмет лізингу.

          Даний автомобіль “FIAT Doblo Combi” (новий, 2007р.в.) лізингодавець передав лізингоодержувачу, про що підписано акт прийому передачі –предмету лізингу від 21.02.2008р. та уточнений графік платежів від 21.02.2008р. за договором лізингу.

          Відповідно до п. 3.2 договору лізингу лізингоодержувач повинен оплачувати лізингодавцю лізингові платежі, встановлені графіком платежів, переховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок вказаний лізингодавцем у розділі 14 договору.

          Відповідно до уточненого графіку платежів, відповідач повинен був сплачувати лізингові платежі щомісячно, 15-го числа кожного місяця, тому згідно графіку чергова оплата повинна здійснюватися 14.11.2008р. в розмірі 2328,95 грн. та 15.12.2008р. в розмірі 3252,61 грн.

          Відповідач порушив умови п. 3.2 договору, 14.11.2008р. лізинговий платіж оплатив частково, а 15.02.2008р. не оплатив.

За умовами договору п.п. 11.5, 11.5.3 договір може бути розірвано в односторонньому порядку та надано право лізингодавцю вимагати сплати всіх платежів та неустойки до кінця строку лізингу (п.11.6 договору).

При правовому обґрунтування заявленої вимоги посилається на умови договору фінансового лізингу, норми ГК України, ЦК України, ГПК України.

29.11.2010р. позивачем на адресу суду надіслано клопотання, в якому він просить розглядати справу за відсутності свого представника, а також повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов вимогу позивача заперечує, вказуючи, що заявлена позивачем заборгованість по прострочених лізинговим платежам в сумі 1873,80 грн. погашена. Вимога щодо сплати відсотків в сумі 18652,41 грн. згідно п. 11.6 договору є безпідставною, оскільки лізингодавець розірвав договір і згідно виконавчого напису має право на повернення об’єкту лізингу та вимагати сплати боргу, строк оплати якого настав до розірвання договору. При цьому посилається на положення ст. ст. 611, 615 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 40260,17 грн., то зазначає, що даний штраф визначено з уточненого графіку платежів із застосуванням індексації, а не виходячи з вартості предмета лізингу за договором та лімітом сплачених лізингоодержувачем виплат. Вважає розмір штрафу невиправдано високим та просить суд його зменшити. При цьому посилається на п. 2.4 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994р. № 02-5/293.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4301029543547.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України однією з підстав відкладення розгляду справи є нез’явлення в судове засідання представників сторін, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

          Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 29.11.2010р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          З наданих суду матеріалів позивача вбачається наступне:

15.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗИНГ” (Лізингодавець) та Підприємством “СЕНТА” (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №KL 080224, відповідно до якого Позивач, купує і оплачує майно, вказане Відповідачем, а саме: автомобіль “FIAT Doblo Combi” (новий, 2007р.в.), і надає йому право за час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а відповідач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, визначені графіком.

На виконання договору лізингу позивач придбав у ТзОВ “Мотор-центр «Галичина»автомобіль “FIAT Doblo Combi” (новий, 2007р.в.), № кузову ZFA22300005578860, вартістю 101 606 грн. відповідно до видаткової накладної та копії банківської виписки про оплату за предмет лізингу.

Відповідно до п. 3.2 договору лізингу лізингоодержувач (відповідач) зобов’язався оплачувати Лізингодавцю (позивачу) лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, перераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок, вказаний Лізингодавцем у розділі 14 даного Договору.

Предмет лізингу Лізингодавець - позивач передав Лізингоодержувачу -відповідачу, по акту прийому-передачі від 21.02.2008р. та підписав уточнений графік платежів від 21.02.2008р. за договором лізингу.

Згідно уточненого графіку платежів, відповідач повинен був сплачувати лізингові платежі щомісячно, 15-го числа кожного місяця, тому згідно графіку чергова оплата повинна здійснюватися 14.11.2008р. в розмірі 2328,95 грн. та 15.12.2008р. в розмірі 3252,61 грн.

В порушення вимог п. 3.2 договору лізингу, зазначені лізингові платежі були сплачені частково, заборгованість згідно розрахунку позивача складає 5126,41 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, 533 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Підпунктом 3.9. та 3.10. договору лізингу зазначено, що сума всіх платежів Лізингоодержувача на користь Лізингодавця є ціною даного договору. Ціна даного договору вказана в уточненому графіку платежів і встановлена в умовних одиницях, та виражена в гривнях. Платіж на день його оплати обчислюється за формулою: УО х К, де К - офіційний курс долара США по відношенню до гривні, встановлений НБУ. Оплата проводиться в гривнях та на умовах передбачених в уточненому графіку платежів. Ціна даного договору може змінюватись на підставах і в порядку, передбаченому даним договором.

Лізингові платежі виражені в українській гривні на день оплати, та підлягають перерахуванню, згідно п. 3.9. Договору.

Згідно уточненого графіку платежі змінюються відповідно до зміни офіційного курсу. Лізингоодержувач погодився, що при зміні офіційного курсу гривні по відношенню до долара США (118И), він самостійно перераховує платежі в гривнях відповідно до формули: УО х К, де К - офіційний курс гривні по відношенню до долара США (1/8И), встановлений НБУ на день платежу. Днем платежу є дата, вказана у графіку платежів.

Згідно із п. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. п. 11.5. та 11.5.3. Договору лізингу договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, Лізингодавцем, якщо Лізингоодержувач істотно порушив договір. Розірвання договору відбувається шляхом направлення Лізингоодержувачу повідомлення про розірвання Договору за 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання.

Відповідно до п. 11.5.3 істотними порушеннями вважаються коли Лізингоодержувач більше одного місяця прострочив оплату хоча б одного лізингового платежу або більш ніж на один місяць запізнюється з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого за цим Договором.

Згідно із п. 11.6. Договору лізингу коли є підстава розірвати цей договір, то Лізингодавець має право вимагати, від Лізингоодержувача заплатити за предмет лізингу Лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку (пеню та штрафи), які залишилися, до кінця строку лізингу, або розірвати договір. Після розірвання даного договору Лізингодавець має право вимагати повернути йому предмет лізингу, заплатити Лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору, а також заплатити штраф у розмірі 30 відсотків від розміру суми невикупленої вартості предмету лізингу. Також Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов'язані з розривом договору (транспортування, збереження тощо). Лізингоодержувач повинен повернути Лізингодавцю предмет лізингу в такому стані, в якому одержав його, беручи до уваги нормальний знос...

Позивач 09.12.2008р. на підставі п. п. 11.5, 11.6 договору направив відповідачу лист №11/12 від 08.12.2008р., в якому зазначалось, що з 19.12.2008р. договір лізингу вважається розірваним та зобов’язав відповідача не пізніше 21.12.2008р. повернути майно (предмет лізингу), а також заплатити борг по прострочених лізингових платежах та штрафні санкції за неналежне виконання договору лізингу.

Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором фінансового лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингооджержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі ст.1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.

З огляду на те, що відповідач добровільно не повернув предмет лізингу позивачу, то позивач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повернення предмету лізингу, у зв’язку з чим поніс збитки у вигляді витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса в розмірі 1020,34 грн.

Оскільки відповідач повернув предмет лізингу позивачу 05.02.2010р., то за умовами договору він повинен сплатити відсотки від останнього платежу 16.02.2009р. до дати повернення майна (05.02.2010р.) тобто, за 474 днів, розмір даних відсотків становить 18652,41 грн. (а.с.11).

          Крім того, згідно п. 11.6 договору лізингу, сторони передбачили, що у разі істотного порушення даного договору Лізингоодержувач (відповідач) повинен сплатити Лізингодавцю (позивачеві) штраф в розмірі 30 відсотків від несплаченої вартості майна.

          Нарахований згідно розрахунку позивача штраф складає 26444,93 грн.

          Пунктом 3.7 договору визначено, що одержану оплату за договором Лізингодавець розподіляє в такій черговості:

1) погашаються суми сплачені за Лізингоодержувача, що підлягають компенсації Лізингодавцю;

2) нарахована неустойка (пеня, штрафи);

3) сума винагороди Лізингодавця (відсотки);

4) вартість не викупленого майна.

          Керуючись п. 3.7 договору лізингу позивач зарахував отримані після розірвання договору лізингу кошти (16619,47 грн.) в якості компенсації сплаченого за лізингоодержувача транспортного податку у розмірі 1777,15 грн., за понесені збитки/витрати на вчинення виконавчого напису у розмірі 1020,34 грн., в якості повної оплати залишку по нарахованій пені 6,74 грн. та часткової оплати нарахованого штрафу у розмірі 13815,24 грн. (залишок по оплаті штрафу 26444,93 грн.).

          Тому з відповідача підлягають стягненню 50223,75 грн., в т.ч. 5126,41 грн. основний борг по несплачених лізингових платежах, 18652,41 грн. відсотки, 26444,93 грн. штраф.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то понесені позивачем витрати по оплаті держмито в сумі 502,24 грн. та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають відшкодуванню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 806 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, Законом України “Про фінансовий лізинг”, ст.ст.44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

в и р і ш и в:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Підприємства “СЕНТА”( м. Луцьк, Київський майдан, 11 код 13348532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗИНГ” (04053 м. Київ, вул. Кудрявська, 5 код ЄДРПОУ 34003114) 50223,75 грн., з них 5126,41 грн. боргу, 18652,41 грн. відсотків, 26444,93 грн. штрафу, а також 502,24 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                           С.В. Костюк

“Повне рішення складено” 02.12.2010р.