Ухвала суду № 127546119, 08.05.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30390/19

Провадження № 2-с/761/26/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 14.08.2019 в справі за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2019 року Шевченківським районним судом м. Києва видано судовий наказ №761/30390/19 (пров. №2/761/226/2019) за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 за спожиту електричну енергію.

23 квітня 2025 року на адресу суду від боржника ОСОБА_1 надійшла заява про скасування судового наказу.

Дослідивши матеріали справи та заяву, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Як на підставу пропущення строку зі зверненням до суду з даною заявою, заявник вказує, що 17.04.2025 з Єдиного державного реєстру судових рішень йому стало відомо про судовий наказ від 14.08.2019.

Разом з тим, заявником у прохальній частині заяви не долучено клопотання про поновлення пропущеного строку та не надано доказів на причини поважності пропуску строку із зверненням до суду зі спливом майже 6 років.

До того ж, заявником не надано до суду примірник заяви для стягувача.

Згідно з ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 170, 171 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 14.08.2019 в справі за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 за спожиту електричну енергію - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Андрій АНОХІН