Рішення № 127545357, 01.05.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27327/24 2-а/760/788/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

Представник позивача, адвокат Савченко П.Д. у жовтні 2024 року звернувся до Солом`янського Управління патрульної служби Міністерства Внутрішніх справ у місті Києві, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3281508 від 17.10.2024, якою ОСОБА_1 (далі - позивач) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ст. 36 КУпАП.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17.10.2024 постановою старшого лейтенанта 2 взводу 2 роти 4 батальйону полку 2 Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Києві Милова О.А. серії ЕНА №3281508 від 17.10.2024 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що 17.10.2024 о 09 год. 37 хв. в м. Києві по вул. Будівельників, 1, він під час руху транспортного засобу, користувався засобами зв`язку, а саме мобільним телефоном, тримаючи його в руках. На вимогу працівника поліції не пред`явив документи зазначені п. 2.1. ПДР України чим порушив п. 2.4.а ПДР України та вчинив правопорушення ч. 1 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно до ст. 36 КУпАП було накладено стягнення за більш серйозне правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає вказану постанову протиправною та просить її скасувати, посилаючись на долучений до позову відеозапис, та вказавши на ігнорування поліцейським правил та порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, не надання можливості реалізувати свої права, не зазначення причини зупинки транспортного засобу. Також послався на відсутність доказів вчинення адміністративних правопорушень.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Майстренка О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків.

20 листопада 2024 року до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Савченка П.Д. про усунення недоліків

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року було відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23 грудня 2025 року Департаментом патрульної поліції подано до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2024 відносно позивача працівником поліції було винесено постанову серії ЕНА №3281508 від 17.10.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до ст. 36 КУпАП на позивача накладено стягнення за більш серйозне правопорушення, за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що 17.10.2024 о 09:37 в м. Києві, вул. Будівельників, 1, водій, під час руху транспортного засобу користувався засобом зв`язку, а саме мобільним телефоном, тримаючи його в руках. На вимогу працівника поліції не пред`явив документи, зазначені в п. 2.1. ПДР України, чим порушив п. 2.4.а ПДР України та вчинив правопорушення передбачені за ч. 1 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 122 КУпАП, чим порушив п. 2.9.д. ПДР України - користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що допомагають вести перемови без допомоги рук.

Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Ст. 251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, інспектором поліції при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів того, що позивачем скоєне адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 2.1 б Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, внутрішніх військ МВС, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Відповідальність за вказане порушення встановлена ч. 1 ст. 126 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн.

У відповідності до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та пунктів 2.1, 2.4 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний мати при собі та пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться, зокрема, в посвідченні водія та реєстраційному документі на транспортний засіб.

Позивач заперечує свою вину щодо порушення правил дорожнього руху, зазначивши про недоведеність факту порушення Правил дорожнього руху, що стало підставою для зупинки транспортного засобу.

Проте, як вбачається із оскаржуваної постановита із долученого до позову відеозапису, позивачем не надано працівнику поліції на його законну вимогу посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб за що його притягнуто до адміністративної відповідальності.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв`язку із чим позовна заява підлягає частковому задоволення.

За таких обставин, суд вважає за необхідне змінити захід стягнення, визначивши його у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 122, 126, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3281508 від 17.10.2024 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Змінити захід адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень, накладений на ОСОБА_1 постановою про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3281508 від 17.10.2024, на адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір в сумі 302 (триста дві) грн. 80 коп.

Судові витрати у виді судового збору у сумі 302 (триста дві) грн. 80 коп. покласти на позивача ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач 1: Управління патрульної поліції у місті Києві, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9;

відповідач 2: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя О.М. Майстренко