Ухвала суду № 127544367, 22.05.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2158/25

2/703/1032/25

УХВАЛА

про відмову у витребуванні доказів

22 травня 2025 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання представника ТОВ «Діджи Фінанс» про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

В провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Сміляснького міськрайонного суду Черкаської області від 18 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

02 травня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів у справі, в якому представник позивача просить суд витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку відкритого у банку станом на 31.03.2021; інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 в період з 31.03.2021 по 05.04.2021.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивачем надано до суду всі наявні по кредитних договорах документи, які були передані позивачу за договорами факторингу. Отже позивачем вжито всіх незалежних від нього заходів, спрямованих на отримання витребуваних судом доказів. Враховуючи, що витребувані документи представник позивача не має змоги отримати, просить суд задовольнити клопотання.

Від представника відповідача 05 травня 2025 року надішло заперечення на клопотання, в якому останній посилається на те, що клопотання не відповідає нормам цивільного процесуального законодавства з огляду на те, що стороною позивача пропущено строк подачі такого клопотання, також клопотання не містить обґрунтування неможливості подачі його у встановлений строк.

Розглянувши подане клопотання, вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов таких висновків.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право: подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Статтею 83 ЦПК України встановлено правила подачі доказів.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із частиною другою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Під процесуальним строком розуміється строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( стаття 127 ЦПК України).

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Подане представником позивача ТОВ «Діджи Фінанс» - Романенком М.Е., клопотання про витребування доказів не містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, на подачу клопотання про витребування доказів.

Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно положень пункту 1 частини другої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (ухвала Верховного Суду від 06 вересня 2018 року, справа №552/2378/17).

Витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи заявлені вимоги, наявні у матеріалах справи документи, суд вважає, що клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 83, 84, 259, 260, 354 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» Романенка Михайла Едуардовича, про витребування доказів, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.В. Крива