Рішення № 127544300, 22.05.2025, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/234/25

Провадження № 2/141/162/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючої судді Демченко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»(далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 03.08.2-24-100000897 від 03.08.2024 у розмірі 54296,79.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 03.08.2024 р. укладений кредитний договір № 03.08.2-24-100000897, відповідно до умов якого позичальнику (відповідачу) наданий кредит у розмірі 19000 грн, строком на 140 днів, під 1% за 1 день користування кредитом.

Кредитний договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону «Про електронні довірчі послуги».

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 54296,79 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 19000 грн., по процентам в розмірі 23940 грн., комісія 2 236,79 грн. та неустойка 9 120,00 грн.

Ухвалою від 24.03.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 25.03.2025. В позовній заяві представник позивача просить суд розгляд справи проводити за його відсутності. На виконання ухвали суду 28.03.2025 подав заяву з розрахунком заборгованості у вигляді картки субконто за контрагентом ОСОБА_1 за період 03.08.2024 27.03.2025.

Відповідач ОСОБА_1 копію ухвали суду з пропозицією надати відзив з запереченнями проти позовної заяви отримала 28.03.2025 та, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, відзив на позовну заяву до суду не направила, а також жодних інших заяв чи клопотань до суду не подала.

Керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини:

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) 03.08.2024 р. укладено Кредитний договір № 03.08.2024-100000897.Предметом кредитного договору є надання позичальнику кредиту у розмірі та на умовах, встановлених Договором. Умови договору відповідну до п.3.3 встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною оферти. Відповідно до Заявки від 03.08.2024 кредит надається позичальнику на таких умовах:

П. 1. Дата надання/видачі кредиту - 03/08/2024;

П. 2. Сума Кредиту: 19000 грн. 00 коп.

П. 3. Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання.

П. 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 20.12.2024;

П. 5. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.

П. 8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 20% від суми Кредиту та дорівнює 3800 грн. 00 коп.

П. 13. Неустойка: 190 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

В п.6.1 договору позичальник взяв на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення Кредиту та Процентів у терміни та строки, вказані у Заявці, п.9 якої містить графік платежів.

Розділом 2 договору передбачено укладення договору у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: - пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця, - заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, - відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідно до п.10.1 договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця і діє протягом одного року.

Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Ст.12 Законувстановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, підписання договору від 03.08.2024відповідачем з використанням електронного підпису (одноразового ідентифікатора) свідчить про його укладення сторонами і досягнення згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Згідно листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (сервіс онлайн платежів IPay.ua) від 28.02.2025 вих.№ 1-2802 03.08.2024 на карту № НОМЕР_1 було перераховано кошти в сумі 19000 гривень, номер транзакції в системі iPay.ua 470872277, призначення платежу: Видача за договором кредиту №03.08.2024-100000897.

Відповідач не заперечив ні факт укладення договору з ТОВ «Споживчий центр», ані отримання ним кредитних коштів в сумі 19000 грн за цим договором.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, оскільки не повернула у встановлений договором строк обумовлені договором кошти.

З урахуваннямтого,що Відповідачемне спростовананаявність заборгованостістаном надень розглядусправи,не поданідокази напідтвердження поверненнякредитних коштів,суд дійшоввисновку,що позовнівимоги вчастині стягненнясуми заборгованостіза тіломкредиту врозмірі 19000грн єобґрунтованими та підлягають задоволенню.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховувались позивачем в межах строку договору і з дотриманням умов договору. Загальна сума нарахованих процентів за період з 03.08.2024 по 20.12.2024 складає 26600 грн.

Позивачем заявлена також вимога про стягнення з відповідачакомісії, економічна сутність якої, відповідно до договору плата за надання кредиту.

Відповідно до частини другоїстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема,комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом,комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Отже, наведені норми стверджують право кредитодавця встановлювати в договорі і вимагати сплати від позичальника комісій за додаткові та супутні послуги, пов`язані, зокрема, з наданням кредиту.

Однак ні з договору, ні з інших матеріалів справи не вбачається надання позивачем відповідачу будь-яких додаткових чи супутніх послуг, пов`язаних з наданням кредиту.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина першастатті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку кредитодавця надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Тобто надання кредитних коштів позичальнику є виконанням кредитодавцем зобов`язання, яке він взяв на себе, уклавши кредитний договір, і яке і складає зміст договору кредиту.

Таким чином, умова про встановлення комісії за надання кредиту в силу ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною, а позовна вимога про стягнення комісії за надання кредиту задоволенню не підлягає.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленої в постанові від 09.12.2019 по справі № 524/5152/15-ц: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниє обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику».

Щодо вимог про стягнення неустойки суд зазначає, що відповідно до п. 18Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуванням того, що воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02. 2022на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів неодноразово продовжувався та діє до цього часу, вимоги про стягнення неустойки задоволенню не підлягають.

Позивач підтверджує, що відповідачем за кредитним договором сплачено 18.08.2024 4603,21 грн, однак не надав документів, які б вказували на призначення зазначеного платежу, в зв`язку з чим зазначена сума враховується у зменшення загальної суми, яка підлягає стягненню з відповідача за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставінаданих позивачемдоказів суддійшов висновкупро те,що стягненнюз відповідачана користьпозивача підлягаєзаборгованість всумі 40996,79 грн.

Крім того, відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1829,03 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 273, 279, 352, 354 ЦПК, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 03.08.2024-100000897 від 03.08.2024 у розмірі 40996 (сорок тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати зі сплати судового збору в сумі 1829 (одна тисяча вісімсот двадцять дев`ять) грн 03 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, 01032, р/р НОМЕР_2 ,МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Демченко