Рішення № 127538568, 22.05.2025, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1075/25 Провадження № 2/724/365/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання: Мазної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що 17.06.2021 року між відповідачем та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» був укладений кредитний договір № 2037661, про надання коштів на умовах споживчого кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно договору відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 2000,00 грн. Шляхом переказу на його платіжну картку. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» умови кредиту виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит. Відповідач з свого боку не виконав умови кредитного договору.

24.12.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-24122001 відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» належні йому права вимоги до боржників, які вказані в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2021 року до договору факторингу «02-24122001 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №2037661 від 17.06.2021 року у розмірі 4410,00 грн., яка складається із 2000,00 грн., - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 2410,00 грн., - прострочена заборгованість за відсотками, а також судові витрати у розмірі 2422,40 судовий збір та 10500,00 грн. витрати на правову допомогу.

13.05.2025 р. надійшов відзив на позов від представника відповідача Боднарюка В.І., відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги та просить відмовити в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ». Звертає увагу суду, що відповідач ОСОБА_1 категорично заперечує факт укладення даного договору та відповідно отримання кредиту. Також, звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази відкритого банківського рахунку на ім`я ОСОБА_1 , а також відсутність повідомлення, направленого відповідачу про відступлення права грошової вимоги, шляхом укладення договору факторингу. Представник відповідача у відзиві також вказує на те, що розрахунки заборгованості самі по собі не свідчать про розмір невиконаного зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків, оскільки вони не відносяться до первинних документів та не містять інформацію про рух коштів та всі інші операції по картковому рахунку. Одночасно, якщо суд прийде до висновку про задоволення позовних вимог, то просить врахувати що строк надання кредиту до 02.07.2021 року (15 днів), а саме до цієї дати правомірними є нараховані проценти, а починаючи з 02.07.2021р. позивач не мав права нараховувати проценти. Що стосується судових витрат, то просить суд врахувати, що відповідач є особою з інвалідністю І групи, в силу свого стану здоров`я ніде не працює, а також врахувати, що розгляд справи відбувся в порядку спрощеного провадження, а ціна позову є не значною.

26.05.2025 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначає, що відповідно до умов договору, його підписання здійснювалось електронним шляхом, де відповідачем було здійснено певний алгоритм дій щодо його підписання, зокрема електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Також, вказує, що відповідно до умов укладеного договору, кошти надаються позичальнику у безготівковій формі на банківську карту, вказану останнім при укладанні кредитного договору (п.2.1 Договору). Таким чином ОСОБА_1 укладаючи кредитний договір, реалізував своє право, визначивши кредитний рахунок, на який відповідно до умов договору було зараховано кредитні кошти. Щодо виписки по картковому рахунку зазначає, що відповідач як власник карткового рахунку, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування кредитних коштів. Однак, відповідачем не надано таких доказів. Щодо нарахування відсотків вказує, що відповідно до п.1.4 договору, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору, якщо не виконані умови застосування заниженої процентної ставки та у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п. 4.1 договору. Відповідно до п. 4.2.1 договору сторони домовились, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п. 4.1.1.-4.1.6 договору, тоді за цим договором застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Оскільки позичальник погодився на умови кредиту, його твердження є необґрунтованими. Також, до відзиву додається розрахунок заборгованості за договором №2037661 від 17.06.2021, який наданий первісним кредитором станом на 23.12.2021 р.

19.05.2025 р. від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, де він категорично заперечує факт укладення кредитного договору, а тим більше отримання кредиту. Обґрунтовуючи це тим, що до матеріалів справи не наданий розрахунок заборгованості, а ті розрахунки заборгованості, які надані позивачем, вважає не первинними документами, які не містять інформацію про рух коштів та всі операції по картковому рахунку, а також відсутні відомості про повідомлення ОСОБА_1 про відступлення права вимоги.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 28.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов. Вказану ухвалу та копію позовної заяви з додатками було направлено відповідачу на адресу місця реєстрації, яку він отримав 22.04.2025р., про що свідчить рекомендоване повідомлення яке долучено до матеріалів справи

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 08.05.2025 року залишено без задоволення заяву представника відповідача Боднарюка В.І. про розгляд цивільної справи за правилами загального позовного провадження.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Так, 17.06.2021 року між відповідачем та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» був укладений кредитний договір № 2037661, згідно якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 2000,00 грн. Шляхом переказу на його платіжну картку. Відповідач ознайомлений із ставкою відсотків за користування кредитними коштами. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису (а.с. 11-17).

Кредитний договір підписано шляхом накладання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором Т 097. Товариство зобов`язується надати позичальнику грошові кошти, а останній зобов`язався повернути його та сплатити відсотки за користування ним (п.1.2. договору):

- сторони погодили суму кредиту 2000,00 грн. (п.1.2);

- строк кредитування 15 днів (п.1.3);

- відсотки за користування кредитом протягом поточного періоду 1,90 % в день (п.1.4.1);

- тип процентної ставки - фіксована (п.1.4);

- кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 , які надані клієнтом Товариству з метою одержання кредиту (п.2.1).

Відповідно до п.4.1.1 Договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін Клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладенні Додаткової угоди до Договору.

Пропозиція Клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом натискання кнопки «Продлить кредит/ продовжити кредит» в особистому кабінеті або відповідної кнопки в терміналі та здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (та у разі їх наявності - штрафних санкцій). Після отримання товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів та штрафних санкцій (у разі наявності останніх), заява Клієнта про продовження строку користування кредитом вважається поданою (п.4.1.2).

Сторони домовилися, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та Клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п.4.1.1-4.1.6 Договору, за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (авто пролонгація) з наступного дня після запланованої дати кредиту.

Відповідно до п.4.2.2 Договору Клієнт, підписуючи цей договір, дає згоду на його авто пролонгацію - продовження дії Договору та строку користування кредитом з закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п.1.3., п. 4.1.5 Договору) ще на 15 календарних днів.

Згідно з п.4.2.5 загальна кількість автопролонгацій за цим договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів (включаючи період, визначений в п.1.3. Договору).

Судом досліджено паспорт споживчого кредиту, де зазначена суму кредиту (2000,00 грн.), дату отримання кредиту (17.06.2021), строк кредиту (15 днів з можливістю пролонгації та авто пролонгації відповідно до умов договору), тип процентної ставки - фіксована, процентна ставка стандартна (693,50 річних або 1,90% в день), знижена процентна ставка (3,65 % річних або 0,01 % в день), загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою (570,00 грн.) РРПС (44565,90%). (а.с. 9-10).

Згідно довідки про ідентифікацію особи ОСОБА_1 , вбачається, що акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕПЦ у формі одноразового ідентифікатора) здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі: одноразовий ідентифікатор Т097, час відправки 17.06.2021 16:04:56, номер телефону НОМЕР_2 (а.с.20).

Як вбачається з виписки з особового рахунка заборгованість відповідача станом на 10.01.2025 року не погашена та становить 4410,00 грн., з яких: 2000,00 - заборгованість за сумою кредиту; 2410,00 грн. - прострочені відсотки (а.с.19).

24.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001 та відступлено право вимоги до відповідача (а.с.24-27).

Відповідно до витягу Реєстру Боржників до Договору факторингу заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 4410,00 гривень, з яких 2000,00 грн. основна сума, 2410,00 грн. проценти (а.с.39).

Факт отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 20.05.2024 року, відповідно до якої 04.03.2024 року на картковий рахунок НОМЕР_3 перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00грн., транзакція № 94024321 (а.с. 28).

Зі змісту розрахунку заборгованості станом на 23.12.2021 вбачається, що сума кредиту становить 2000,00 грн., відсотки за користування кредитом за період з 17.06.2021р. по 01.07.2021 нараховано з розрахунку 0,01 % в день, починаючи з 07.07.2021р. по 30.09.2021 нарахування відсотків здійснювалося за ставкою 1,9 % в день. Загалом за період з 17.06.2021 по 30.09.2021 було нараховано відсотки в сумі 3990,00 грн., частково погашені в сумі 1580,00 грн., залишок становить 2410,00 грн.

Суд вважає зазначені докази належними та такими, що підтверджують факт перерахування позичальнику на вказаний ним рахунок кредитних коштів.

13.01.2025 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на адресу відповідача ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 2037661 від 17.06.20212р. та про те, що на підставі договору факторингу №02-24122001 від 24.12.2021 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» відступлене право вимоги по кредитному договору ОСОБА_1 (а.с.18).

ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді.

Як встановлено судом, 17.06.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 2037661 в електронній формі, шляхом підписання такого за допомогою одноразового ідентифікатора.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже судом встановлено, що вказаний договір №2037661 було укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором «Т097».

Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, зокрема надав відповідачу кредит в розмірі 2000,00 грн., однак останній в порушення вимог кредитного договору не повернув кредитні кошти у визначений строк.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 2000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи сторони захисту щодо не укладення відповідачем кредитного договору, не підтверджені жодними доказами, а матеріалами справи встановлено, що договір був підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора Т097, який було відправлено відповідачу 17.06.2021 16:04:56, на номер телефону НОМЕР_2 (а.с.20). Відповідачем не спростованого того факту, що номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор йому не належить.

Більше того, згідно даних з паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 поставив свій підпис 17.06.2021р. о 16:05:01, тобто після отримання одноразового ідентифікатора, а після цього підписав кредитний договір 17.06.2021 о 16:06:12 за допомогою одноразового ідентифікатора Т 097.

Звідси вбачається послідовність дій відповідача, а тому доводи про те, що він не укладав кредитний договір є необґрунтованими.

Доводи сторони захисту про те, що кредитний договір не містить реквізитів його банківської карти також не заслуговують на увагу, оскільки в п. 2.1. Договору, зазначені такі реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , які були надані відповідачем особисто під час укладення договору. Крім того, за вказаними реквізитами і були перераховані кошти в сумі 2000,00 грн. (17.06.2021 о 16:08:06), що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.03.2024р.

Відповідачем не спростовано, що банківська картка з відповідним номером № НОМЕР_1 , на яку переказано грошові кошти в розмірі 2000,00 грн., та яка вказана ним в договорі, йому не належить.

Крім цього суд вважає, що маючи доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, відповідач мав можливість в якості доказу надати суду довідку з банку про неналежність йому вищезгаданої картки, або виписку зі свого рахунку на підтвердження надходження чи не надходження коштів від кредитора на виконання умов укладеного договору, його розміру, а також на підтвердження виконання своїх зобов`язань за даним договором та внесення коштів на погашення заборгованості.

Також суд відхиляє доводи сторони захисту, що відповідачу не було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги, оскільки в матеріалах справи наявна вимога від 13.01.2025, адресована ОСОБА_1 про виконання кредитних зобов`язань, де повідомлено про відступлення права вимоги. При цьому боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові.

Однак відповідач не надав доказів того, що він погасив заборгованість за кредитом первісному кредитору.

Щодо нарахованих процентів.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до положень п.1.3 Договору №2037661 від 17.06.2021: строк позики становить 15 днів.

Разом з цим умовами договору сторони погодили автоматичну пролонгацію строку кредиту (п.4.2.1-4.2.5), відповідно до якої за наявності заборгованості за кредитом застосовується автоматичне продовження строку кредитування ще на 15 календарних днів, але не більше ніж на 120 календарних днів.

Дослідивши розрахунок заборгованості, наявний в матеріалах справи, судом встановлено, що відсотки за користування кредитом за період з 17.06.2021р. по 01.07.2021 нараховано з розрахунку 0,01 % в день, починаючи з 07.07.2021р. по 30.09.2021 нарахування відсотків здійснювалося за ставкою 1,9 % в день. Загалом за період з 17.06.2021 по 30.09.2021 було нараховано відсотки в сумі 3990,00 грн., частково погашені в сумі 1580,00 грн., залишок становить 2410,00 грн.

Отже, звідси вбачається, що відбулося автоматичне продовження строку користування кредиту, який становить не більше, ніж 120 календарних днів, і саме за цей період здійснено нарахування процентів за користування кредитом.

Більше того, з розрахунку вбачається часткове погашення процентів за кредитним договором після автоматичної пролонгації, що на думку суду свідчить про обізнаність відповідача про строки повернення кредиту.

Відповідач контррозрахунок не надав, факт отримання кредитних коштів та часткове погашення процентів не спростував.

Враховуючи вищенаведене доводи сторони захисту щодо неправомірності нарахування процентів після 02.07.2021 не заслуговують на увагу.

За таких обставин, перевіривши розрахунок процентів, суд встановив правильність нарахування останніх, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач факт отримання кредитних коштів не спростував, не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості на умовах споживчого кредиту №2037661 від 17 червня 2021 року, в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ»» підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 4410,00 грн., з яких: 2000,00 грн. основна заборгованість; 2410,00 грн. заборгованість за процентами.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн. на підставі платіжної інструкції №35642 від 25.02.2025р.

Судом встановлено, що відповідач є особою з інвалідністю І групи, а тому відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, судовий зір у розмірі 2422,40 грн. за подання позовної заяви слід компенсувати позивачу за рахунок держави.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» в позовній заяві просило стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 12992,40 грн. В подальшому, 25.04.2025р. подав заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10 500,00 грн.

В обґрунтування даної суми до позовної заяви додано:

- договір про надання правової допомоги від 29.12.2023р., укладений між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем, який здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва №8096/10 від 18.07.2019р. (а.с.21-22);

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Пархомчука С.В. (а.с.37);

- довіреність від 30.12.2024р., згідно якої ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» уповноважило адвоката Пархомчука С.В. представляти інтереси (а.с.7);

- додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023р.(а.с.23);

- акт про отримання правової допомоги від 14.04.2025р., де визначено обсяг роботи та її вартість, всього витрачено адвокатом 5 годин, вартістю 10 500,00 грн. (а.с.57);

- платіжну інструкцію №37512 від 14.04.2025р. про оплату послуг адвоката на суму 10 500,00 грн. (а.с.61).

Представник відповідача у відзиві на позов просив суд врахувати принципи диспозитивності та змагальності, складності справи, кількості судових засідань, а також те, що відповідач особою з інвалідністю першої групи та в силу свого стану здоров`я ніде не працює.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст. 137 ЦПК України.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) Верховний Суд, аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи принципи розумності, співмірності й нескладності справи, враховуючи незначну ціну позову та те, що матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час, розгляд справи проводився у спрощеному провадженні без виклику сторін, суд, приходить до висновку щодо зменшення заявлених до стягнення позивачем витрат до 2000,00 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 137, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (зареєстроване місце знаходження: вул. Кирилівська, буд. 82, офіс, 7, м. Київ, ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором №2037661 від 17.06.2021 року в розмірі 4410,00 грн. (чотири тисячі чотириста десять гривень), з яких: 2000,00 грн. (дві тисячі гривень) основний борг, 2410,00 грн. (дві тисячі чотириста десять гривень) проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (зареєстроване місце знаходження: вул. Кирилівська, буд. 82, офіс, 7, м. Київ, ЄДРПОУ 42228158) витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).

Судовий збір в розмірі 2422,40 гривень за подання позовної заяви компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», зареєстроване місце знаходження: вул. Кирилівська, буд. 82, офіс, 7, м. Київ, ЄДРПОУ 42228158.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне рішення складено 22 травня 2025 року.

Суддя: Л. Л. ГУРАЛЬ