Постанова № 12753617, 02.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2010 р.                               м. Київ                                        К-12958/08

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі –ДПІ)

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008

у справі № А38/62-08 (22а-5422/08)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничий дім “Дніпровська хвиля” (далі – ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»)

до ДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2007 №00004942305/0 та від 27.11.2007 №00004942305/1.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008, позов задоволено повністю. У прийнятті вказаних рішень попередні судові інстанції виходили з правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ за бартерною операцією з поставки позивачеві векселів в рахунок оплати за товари.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на порушенням судами приписів пункту 4.8 статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу –без задоволення.

Представники сторін у судове засідання не з’явились.

Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні. Однак з огляду на повноваження касаційної інстанції в даному разі відсутність представників учасників провадження не перешкоджає розглядові справи в касаційному порядку, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що ДПІ було проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 30.06.2007, оформлену актом від 26.10.2007 №464/232/32965259/01-046. В ході цієї перевірки було виявлено факт укладення позивачем низки бартерних угод, якими передбачалося виконання позивачем поставки товарів на користь контрагентів та видання останніми векселів в рахунок оплати за ці товари. На підставі висновку про неправомірність включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за операціями з поставки ТОВ «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»вказаних векселів ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2007 №00004942305/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 25995754,50 грн. (у тому числі 17330503грн. за основним платежем та 8665251,50 грн. за штрафними санкціями).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Задовольняючи позов у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що господарська операція з придбання позивачем простих векселів (цінних паперів) в обмін на поставлені товари за договорами міни є бартерною, а тому у позивача виникає право на формування податкового кредиту за фактом передачі цих векселів за актами прийому-передачі.

Втім, такі висновки судів зроблені без урахування положень абзаців 1, 3 пункту 4.8 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», за правилами яких, у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об’єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів, векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов’язання з цього податку.

Наведене виключає правомірність включення позивачем оспорюваних сум ПДВ до податкового кредиту та обґрунтовує законність здійсненого ДПІ донарахування податкового зобов’язання за спірним податковим повідомленням-рішенням.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та повністю відмовити у позові.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України                                                   

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська задовольнити.

2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008 у справі № А38/62-08 (22а-5422/08) скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак С.Є. Острович О.І. Степашко Є.А. Усенко