Ухвала суду № 127535780, 22.05.2025, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

22 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/993/22(927/332/25)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСЕНТО» про залишення без розгляду позовної заяви Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (код 34863309)) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСЕНТО» (код 38605268) про визнання договору недійсним, поданої в межах справи за заявоюКРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (код 34863309) 30068, с. Крупець Шепетівського (Славутського) району Хмельницької області, вул. Богдана Хмельницького, 43БОРЖНИК: Фермерське господарство «САПФІР-М.М.» (код 35274787) 15122, с. Хоробичі Городнянського району Чернігівської області, вул. Гагаріна, 24про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (надалі кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» (надалі боржник) на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2022 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2022, зокрема відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2023 припинено процедуру розпорядження майном Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» та повноваження розпорядника майна боржника Сиволобова М.М.; визнано банкрутом Фермерське господарство «САПФІР-М.М.»; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 постановлено, зокрема відсторонити арбітражного керуючого Сиволобова М.М. від виконання повноважень ліквідатора Фермерського господарства «САПФІР-М.М.»; ліквідатором Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» призначити арбітражного керуючого Забаріна А.Ф.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.03.2025 постановлено продовжити строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута Забаріна А.Ф. до 09 травня 2025 року включно.

08 квітня 2025 року, в межах даної справи про банкрутство, через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява від 01.04.2025 Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСЕНТО» про визнання договору недійсним (присвоєно єдиний унікальний номер 927/332/25), якою позивач просить визнати недійсним Договір поставки № 03/03-1 від 03.03.2020.

Нормативно правовим обгрунтуванням позовних вимог позивач, серед іншого, визначив ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 216 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2025, зокрема постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 927/993/22 (927/332/25); розгляд позовної заяви здійснювати в межах справи № 927/993/22 про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

30.04.2025 (документ сформований в системі 30.04.2025) через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 30.04.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСЕНТО» на позовну заяву, яким останнє просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2025 постановлено поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕСЕНТО» процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву.

19.05.2025 надійшло клопотання від 19.05.2025 ТОВ «ДЕСЕНТО» про залишення даного позову без розгляду.

В обгрунтування даного клопотання відповідач вказує, що із направленого відповідачу і суду первісного документа у справі вбачається, що він сформований представником позивача в системі «Електронний суд», має назву «заява» та складається з одного речення: «Направляю на адресу суду Позовну заяву про визнання недійсним договору в межах справи № 927/993/22 про банкрутство ФГ "САПФІР-М.М."».

Самого тексту позовної заяви з використанням вбудованого текстового редактора системи «Електронний суд» немає, а текст позовної заяви доданий в форматі *pdf , як додаток до заяви.

На переконання відповідача зазначений порядок подання позовної заяви через систему «Електронний суд» не відповідає встановленим вимогам та не може вважатись належно поданою та підписаною позовною заявою, яка підлягає розгляду судом. При цьому, відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 25.03.2025 по справі № 380/25348/23 в якій, серед іншого, було вказано, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС).

Отже, подача процесуальних документів, зокрема: позов, відзив, заперечення, пояснення і т.і. в системі «Електронний суд», як додаток у PDF форматі суперечить вимогам діючого законодавства та не повинні прийматися судом до уваги, оскільки фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу.

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що існують підстави для залишення даної позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши дане клопотання відповідача суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного:

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Положеннями ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.

Відповідно до ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Одночасно ч. 6, 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У відповідності з п. 24 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

В п. 12.1, 12.9 Інструкції з використання підсистеми «Електронний кабінет» ЄСІТС, затвердженої наказом ДП «Інформаційні судові системи» від 29.12.2023 № 230/ОД, визначено загальний принцип подачі позову (первинної заяви) до суду: подача заяв відбувається покроково, кількість кроків може відрізнятися в залежності від типу судочинства та обраного шаблону.

Загальний принцип подачі позову (первинної заяви) до суду складається з наступних кроків:

вхід до власного електронного кабінету за допомогою електронного ключа;

перехід до розділу «заяви» та натискання кнопки «створити»;

вибір потрібного способу подачі заяви: «особисто» або «як представник (захисник)»;

натискання кнопки «наступний крок»;

у разі необхідності, повернення до попереднього кроку здійснюється шляхом натискання кнопки «повернутись».

На кроці «Текст заяви» для створення тексту заяви можна скористатись вбудованими редакторами, або скопіювати та вставити заздалегідь підготовлений текст.

Дійсно, 08 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 07.04.2025 арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. ліквідатора Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» в якій вказано: «Направляю на адресу суду Позовну заяву про визнання недійсним договору в межах справи № 927/993/22 про банкрутство ФГ "САПФІР-М.М."».

Додатком до даної заяви є файл «Позов до ТОВ Десенто про визнання недійсним договору.pdf», який являє собою електронну копію позовної заяви з усіма її додатками в паперовій формі.

В той же час, ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 61-4845св22), пункт 7.46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22)).

Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів звернення до суду, а не їх обмеження судами (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 61-4845св22)).

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Також, Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов`язання використовувати електронний зв`язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09 червня 2022 року).

Електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документу засвідчується кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію (розділ 1 Інструкції з використання підсистеми «Електронний кабінет» ЄСІТС).

Суд враховує, що арбітражний керуючий Забарін А.Ф. ліквідатор Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» увійшов до власного електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» за допомогою електронного ключа; створив заяву від 07.04.2025, скориставшись вбудованим редактором, до якої додав електронну копію паперового документа (позовної заяви з додатками); підписав всі документи шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.

Згідно ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Зважаючи на те, що і заява від 07.04.2025 арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. ліквідатора Фермерського господарства «САПФІР-М.М.», і додатки до неї (в т.ч. файл «Позов до ТОВ Десенто про визнання недійсним договору.pdf») підписані кваліфікованим електронним підписом їх автора, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 25.03.2025 по справі № 380/25348/23, суд зазначає, що відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду касаційної інстанції складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. У мотивувальній частині зазначаються: а) мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу; б) доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції; в) висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд; г) дії, що їх повинні виконати суд першої та (або) апеляційної інстанції у разі скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд.

Згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, наведені норми права розрізняють висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, та висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Кожна постанова Верховного Суду в силу частини третьої статті 317 Господарського процесуального кодексу України є остаточною і оскарженню не підлягає, а якщо в ній викладені висновки щодо застосування норми права, то такі висновки підлягають врахуванню іншими судами при вирішенні подібних спорів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/22858/17).

Тобто, правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

У постанові Верховного Суду від 25.03.2025 по справі № 380/25348/23, на яку посилається відповідач, суд касаційної інстанції в описовій частині постанови (з посиланням на пункт 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС) вказав, що всупереч приписів частини десятої статті 44 КАС України відзив на касаційну скаргу не підписаний, а тому не може бути прийнятий до уваги при розгляді справи.

Отже, такий висновок Верховного Суду не є висновком щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який підлягав би врахуванню іншими судами при вирішенні подібних спорів.

Крім того, суд враховує і суперечливу процесуальну поведінку відповідача, оскільки 30.04.2025 ним було подано відзив на позовну заяву, 18.05.2025 заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву та додаткові пояснення у справі, а вже 19.05.2025 клопотання про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання від 19.05.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСЕНТО» про залишення без розгляду позовної заяви Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСЕНТО» про визнання договору недійсним залишити без задоволення.

Копії цієї ухвали надіслати ліквідатору Забаріну А.Ф. (01054, м. Київ, а/с 214), Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕСЕНТО» (65048, м. Одеса, вул. Успенська, 39, офіс 44) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (30068, с. Крупець Шепетівського (Славутського) району Хмельницької області, вул. Богдана Хмельницького, 43).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Дата набрання ухвалою законної сили 22.05.2025.

Суддя А.С.Сидоренко