Ухвала суду № 127532470, 22.05.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/5122/25

ун. № 759/10450/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про батьківство,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана адвокаткою Гецко Н.М., до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про батьківство.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 20.05.2025.

Дослідивши позовну заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.

До відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі № 160/5879/20.

До позовної заяви ОСОБА_1 долучив квитанцію АТ «ТАСКОМБАНК» ID № 5393-8824-2899-4266 від 04.04.2025 про сплату судового збору в сумі 968,96 гривень.

Під час перевірки зарахування судового збору встановлено, що судовий збір, сплачений позивачем згідно з квитанцією, зарахований як судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у справі № 759/7070/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про батьківство.

06 травня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва постановив ухвалу у справі № 759/7070/25 про повернення позовної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про батьківство.

Судовий збір сплачений за подання позовної заяви в цивільній справі № 759/7070/25 зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України і позивачу в порядку, установленому законом, не повертався.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд виснував, що відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про судовий збір» позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду (або повернув позовну заяву). Таке законодавче регулювання не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за Законом України «Про судовий збір» такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду або повернена.

Отже, повторно поданий той самий платіжний документ про сплату судового збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви. Відтак квитанцію АТ «ТАСКОМБАНК» ID № 5393-8824-2899-4266 від 04.04.2025 суддя не приймає як документ про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.

З огляду на те, що позивач пред`явив вимогу немайнового характеру, сума судового збору, яку він має сплатити, становить 1 211,20 гривень (3 028,00*0,4).

При цьому позивач не позбавлений можливості сплатити судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту, передбаченого для подання позовних заяв через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому суддя вважає за доцільне встановити позивачеві строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177, 185, 258-261, 353ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про батьківство, залишити без руху.

Зобов`язати позивача сплатити судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 211,20 гривень.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, що становить 10 днів з дня вручення позивачеві цієї ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Кравченко