Постанова № 12753031, 25.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2010 року 09:42 № 2а-3069/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Бескоровайній Н.В., за участю представника позивача –Польовчук О.В., представника відповідача –Шостака О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва

до

Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут фермерських машин»

про

стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій у розмірі 123 739 грн. 24 коп.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут фермерських машин»(далі –ПАТ «Науково-дослідний інститут фермерських машин») про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 123 739 грн. 24 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та зобов’язаний сплачувати різницю фактичних витрат по відшкодуванню наукових пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ПАТ «Науково-дослідний інститут фермерських машин»є приватним підприємством, а тому воно не має нести фактичні витрати на виплату пенсій науковим працівникам державного небюджетного підприємства. Крім того, нормами Закону України «Про систему оподаткування»та Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено відповідний перелік загальнообов’язкових податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, та перелік видів збору, які сплачуються підприємством саме до Пенсійного фонду, до якого не віднесено виплати, які складають різницю в пенсіях наукових працівників.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Науково-дослідний інститут фермерських машин»є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний Інститут фермерських машин», створеного відповідно до наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 05 квітня 1994 року № 515 шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут фермерських машин»відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року № 210/93 «Про корпоратизацію державних підприємств»(п.1.1 Статуту ПАТ «Науково-дослідний інститут фермерських машин»).

ПАТ «Науково-дослідний інститут фермерських машин»є платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Абзацом 1 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13 грудня 1991 року № 1977-XII (далі –Закон № 1977-XII) визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Відповідно до ст. 24 зазначеного Закону держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372 затверджено «Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»(далі –Порядок № 372), та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Відповідно до п. 2 Порядку № 372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пункт 5 даного Порядку передбачає, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Як вбачається із доданих до матеріалів справи, Акта перевірки повноти відшкодування різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів № 44 від 21.12.2009 року та повідомлень позивача про відшкодування фактичних витрат на виплату наукових пенсій, призначених працівникам вказаного підприємства, відповідач має заборгованість по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з січня 2008 року по листопад 2009 року у розмірі 123 739 грн. 24 коп.

Доводи відповідача відносно того, що ПАТ «Науково-дослідний інститут фермерських машин»є приватним підприємством, а тому відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного небюджетного підприємства його не стосується, є безпідставними, оскільки з доданих до матеріалів справи довідок вбачається, що відповідач є правонаступником ВАТ «Науково-дослідний інститут фермерських машин», яке було створено на базі Науково-виробничого об’єднання по фермерських машинах (НВО «НДІферммаш»), на якому, в свою чергу, здобули стаж наукової роботи особи, яким призначено пенсію згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та які були вказані в повідомленнях про суму витрат на фінансування різниці у розмірах пенсій.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що ґрунтуються на нормах законодавства України та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут фермерських машин»на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (р/р 256093122614, 256083132614 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській обл., МФО 322669, код ЄДРПОУ 26087323) заборгованість по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 123 739 грн. 24 коп. (сто двадцять три тисячі сімсот тридцять дев’ять гривень 24 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 3 грудня 2010 року.

Суддя А.С. Мазур