Рішення № 127529296, 20.05.2025, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/553/25

провадження 2/527/398/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Козинко Ю.С.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Глобинеу порядку спрощеного позовного цивільну справу №527/553/25 за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що в межах кримінального провадження № 12023170510000310 від 20.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, на виконання постанови про залучення спеціаліста проведено за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Сидори розрахунок заподіяної шкоди державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та використання її не за цільним призначенням, а саме розорена та засіяна соєю земельна ділянка водного фонду розміром 1,07 га. Сертифікованим інспектором землевпорядником ОСОБА_2 виготовлений план меж земельної ділянки та за результатами обстеження складено акт обстеження від 21.07.2023, відповідно до якого зафіксоване самовільне та нецільове використання вище вказаної ділянки громадянином ОСОБА_1 , акт підписаний без зауважень та оскаржувався відповідачем. Розмір шкоди згідно методики розрахований внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 1,07 га 4272,30 грн, крім того розрахована шкода внаслідок використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням в розмірі 16926,84 грн. Розмір шкоди в розмірі 4272,30 грн. відповідачем відшкодовано на стадії досудового розслідування, а шкода завдана внаслідок використання земельної ділянки не за призначенням не відшкодована, то ж розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню складає 16926,84 грн., які просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Відповідач відзив не надав.

Інші клопотання не надходили.

Ухвалою судді Глобинського районного суду Полтавської області від 12.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі, розумності строку".

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 14.08.2023 року у справі 527/1806/23 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України. (відповідно до листа Глобинської окружної прокуратури Полтавської області від 31.12.2024 № 50-5102ВИХ-24 а.с. 15)

Відповідно тексту вище вказаної Ухвали, 08.05.2023 року ОСОБА_1 вирішив засіяти земельну ділянку, розташовану в межах охоронної зони на території с. Сидори Кременчуцького району Полтавської області, в межах річки Крива Руда, площею 1,07 га, та відноситься до земель водного фонду. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 08.05.2023, шляхом використання найманої сільськогосподарської техніки - трактора, засіяв сільськогосподарською культурою - соєю земельну ділянку площею 1,07 га, розташовану в межах охоронної зони на території с. Сидори Кременчуцького району Полтавської області, в межах річки Крива Руда, яка відноситься до земель водного фонду. При цьому, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, умисно, з метою збагачення, в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), ст. 125 Земельного кодексу, згідно з якою право власності на земельну ділянку, або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, або оренди земельною ділянкою, та його державної реєстрації, ст.ст. 60, 61, 150 ч. 1 п. «г» Земельного кодексу України, ст. ст. 87, 88, 89 Водного кодексу України, відповідно до яких для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони та обмеження у використанні земельних ділянок водного фонду, ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 1,07 га у межах водоохоронної зони водного об`єкта річки Крива Руда, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або оренду, яка розташована на території с. Сидори Горбівського старостинського округу Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, самовільно задискував вказану земельну ділянку та засіяв сільськогосподарською культурою - соя. Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, проведеного Державною екологічною інспекцією Центрального округу, самовільним зайняттям земельної ділянки загальною площею 1,07 га, яка знаходиться в межах водоохоронної зони, ОСОБА_1 заподіяв законному володільцю державі в особі Градизької селищної ради Кременчуцького району матеріальну шкоду у розмірі 4272,30 грн. Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні, ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України. (відомості згідно Єдиного державного реєстру судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/112793351).

З розрахунку розміру шкоди, завданої внаслідок використання земельної ділянки не за її цільовим земельних ділянок видно, що розмір шкоди становить 16926,84 грн.( а.с.13)

Відповідачу направлялася претензія № 51/0716/23 від 31.07.2023 року з приводу відшкодування спричиненої шкоди, яка не відшкодована, однак на даний час вона не сплачена (а.с . 11-12).

Так, п. б, ч. 1ст. 212 ЗК Українивстановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства самовільне зайняття земельних ділянок.

За змістомстатті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч. 1ст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1статті 1166 ЦК Українивизначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1ст. 65 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Зважаючи на доведеність матеріалами справи обставин щодо самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, яка самовільно була ним розорана та самовільно зайнята сільськогосподарськими культурами, встановлення завданого збитку державі вказаними неправомірними діями, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача розміру спричиненої шкоди.

Враховуючи, що самовільна зайнята відповідачем земельна ділянка відноситься до земель Градизької територіальної громади, зазначені кошти підлягають зарахуванню на відповідний рахунок казначейської служби.

Згідно положеньст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь повивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір при подачі позовної заяви у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНП НОМЕР_1 ) шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 16926 (шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн. 84 коп., зарахувавши вказані кошти на рахунок UA188999980333109331000016672 ГУК у Полтавській області/тгм.Градизьк/24062100, код ЄДРПОУ отримувача 37959255, банк отримувача Казначейство України ( ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНП НОМЕР_1 ) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу витрати по оплаті судового збору в сумі 3028,00 коп. (три тисячі двадцять вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручення у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А. В. Павлійчук