Постанова № 12752906, 01.12.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2010 р.

16 год.47 хв.

Справа № 2-а-2006/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Садова Я.В.,

за участю:

представника позивача - Саюшкіної Н.І.,

представника відповідача - Шевченка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

приватного підприємства "Сугой"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Сугой" (далі – ПП, позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі – ДПІ, відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.11.2009р. № 0005312301/0 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 18504,01 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, суду пояснила, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки від 17.11.2009 р. Як вбачається з акту, підставою для висновку про порушення вимог законодавства про податок на додану вартість (далі – ПДВ) є відсутність можливості у податкової інспекції перевірити всіх учасників господарських операцій по ланцюгам постачальників, що, в свою чергу, позбавляє позивача права на податковий кредит по таким операціям. Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту, а отже і для отримання бюджетного відшкодування, підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для зменшення належної до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість. Висновки відповідача про неможливість підтвердження сплати до бюджету сум ПДВ постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгам проходження товарів не можуть бути підставою для зменшення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, оскільки у платника податку відсутній механізм та не передбачений обов’язок по контролю за декларуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгу до виробника.

Представник відповідача проти позову заперечив, суду пояснив, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Перевіркою не встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету по постачальникам позивача, а тому відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

У листопаді 2009 р. ДПІ у м. Херсоні було проведено невиїзну документальну перевірку ПП "Сугой" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період листопад, грудень 2008 р., лютий 2009 р. За результатами перевірки складено акт від 17.11.2009 р. № 3464/23-2/32126021, який став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 24.11.2009р. № 0005312301. Відповідно до вказаного рішення підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 18504,01 грн., в тому числі, за листопад 2008р. на 7612,99 грн., за грудень 2008 р. на 5463,74 грн., за лютий 2009р. на 5427,28 грн.

По деклараціям за листопад та грудень 2008 року позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 7612,99 грн. та 5463,74 грн. у зв’язку із тим, що постачальник по п’ятому ланцюгу ТОВ «Оксидант» не знаходиться за юридичною адресою і відповідач не зміг дослідити стан сплати ним ПДВ під час продажу товарів.

По декларації за лютий 2009 року позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 5427,28 грн. у зв’язку із тим, що постачальника по третьому ланцюгу ТОВ «Октопус» визнано банкрутом, припинено юридичну особу і відповідач не має змогу провести перевірку даного постачальника.

Відповідачем зроблено висновки про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПП "Сугой" у листопаді, грудні 2008 р. та лютому 2009 р. на підставі того, що такий контрагент, як ТОВ «Октопус», припинило своє існування після складення податкових накладних, а ТОВ «Оксидант» не знаходиться за юридичною адресою і відповідач не зміг дослідити стан сплати ними ПДВ під час продажу товарів.

При дослідженні заявленого ПП "Сугой" відшкодування з ПДВ за листопад та грудень 2008 р., встановлено, що до складу податкового кредиту включено податок, сплачений у складі вартості товарів на користь ТОВ «Торговий Дім «Престиж».

ТОВ «Торговий Дім «Престиж» не є виробником поставленого товару, а придбавало його у ТОВ «Строй - Гіпс». ТОВ «Строй - Гіпс» також не є виробником, а придбало товар у ПП «Херсонопт», яке в свою чергу придбало товар у ПП «Реприза», яке придбало товар у ТОВ «Оксидант». Таким чином, ТОВ «Оксидант» є постачальником товару ПП "Сугой" по п’ятому ланцюгу.

За даними відповідача, провести перевірку ТОВ «Оксидант» неможливо, у зв’язку з відсутністю його за юридичною адресою.

Відповідно до довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.10.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю «Оксидант» зареєстровано 13.12.2007р., а 27.05.2010р. до ЄДР внесено запис про відсутність юридичної особи за вказаною у реєстраційних документах адресою.

Відповідно до даних декларацій з ПДВ у період складання податкових накладних на користь ПП «Реприза» у жовтні та листопаді 2008 р. ТОВ «Оксидант» задекларувало податкові зобов’язання за жовтень 2008 р. в розмірі 514379,17 грн., податкові зобов’язання за листопад 2008 р. в розмірі 42146,67 грн. Зазначене не виключає включення до складу задекларованих податкових зобов'язань і ПДВ за операціями по поставці товару по ланцюгу до позивача.

Відповідно до інформації про постачальника ТОВ «Торговий Дім «Престиж» по його взаємовідносинам із ПП "Сугой" у зв’язку із проведенням перевірки правильності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у листопаді, грудні 2008 року ТОВ «Торговий Дім «Престиж» суми податку на додану вартість за виписаними на адресу ПП "Сугой" податковими накладними включило до податкових зобов’язань відповідного періоду із відображенням зазначених сум у додатку 5 до податкової декларації із ПДВ.

Даний факт не оспорюється представником ДПІ у м. Херсоні, яким зазначено, що у податкового органу відсутні будь-які зауваження щодо реальності поставки товару та правильності оформлення документів бухгалтерської та податкової звітності за операціями поставки між ТОВ «Торговий Дім «Престиж» та ПП "Сугой" у листопаді, грудні 2008р.

При дослідженні заявленого ПП "Сугой" відшкодування з ПДВ за лютий 2009 р., встановлено, що до складу податкового кредиту включено податок, сплачений у складі вартості товарів на користь ТОВ «Меблеві технології».

ТОВ «Меблеві технології» не є виробником поставленого товару, а придбавало його у ТОВ «АРС-Юг» , яке також не є виробником, а придбало товар у ТОВ «Октопус». Таким чином, ТОВ «Октопус» є постачальником товару ПП "Сугой" по третьому ланцюгу.

За даними відповідача, провести перевірку ТОВ «Октопус» неможливо, у зв’язку з тим, що за інформацією ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 31.08.2009р. № 15479/7/23-1106 стан платника – «припинено, але не знято з обліку», дата початку ліквідації – 24.12.2008р., причина закриття – визнання банкрутом.

Відповідно до довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.10.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю «Октопус» зареєстровано 19.03.2007р., а 25.06.2009р. до ЄДР внесено запис про визнання підприємства банкрутом та припинено юридичну особу.

Відповідно до інформації про постачальника ТОВ «Меблеві технології» по його взаємовідносинам із ПП "Сугой" у зв’язку із проведенням перевірки правильності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2009 року ТОВ «Меблеві технології» суми податку на додану вартість за виписаними на адресу ПП "Сугой" податковими накладними включило до податкових зобов’язань відповідного періоду із відображенням зазначених сум у додатку 5 до податкової декларації із ПДВ.

Даний факт не оспорюється представником ДПІ у м. Херсоні, яким зазначено, що у податкового органу відсутні будь-які зауваження щодо реальності поставки товару та правильності оформлення документів бухгалтерської та податкової звітності за операціями поставки між ТОВ «Меблеві технології» та ПП "Сугой" у січні 2009р.

Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) - результат при визначені об’єкту оподаткування з ПДВ визначається як різниця між задекларованими податковими зобов’язаннями та задекларованим податковим кредитом. При позитивному значені об’єкту оподаткування з ПДВ сума податку підлягає сплаті до бюджету, а при від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді розрахована сума об’єкту оподаткування, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

За пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Для підтвердження права на включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ до податкового кредиту платник податку має отримати від постачальника товарів (робіт, послуг) належним чином складену податкову накладну.

Відповідно до 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Тому суд погоджується з позивачем в тому, що головною умовою для формування податкового кредиту з ПДВ, є наявність належним чином складеної податкової накладної, яка засвідчує факт нарахування та сплати ПДВ постачальнику та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

За наданими суду документами відповідач не піддає сумніву правильність складення податкових накладних та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ і тому суд вважає, що ці податкові документи та розрахунки складені у відповідності з діючим законодавством з податку на додану вартість.

Відповідач, при дослідженні джерел формування податкового кредиту позивача за листопад, грудень 2008 р. та лютий 2009 р., висновки про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування зробив лише на підставі того, що він не зміг дослідити фактичну сплату ПДВ при продажі та перепродажі товарів, починаючи від виробника або експортера цього товару. Відповідач не зміг надати доказів про відсутність чи неможливість проведення цих операцій, що може свідчити про їх безтоварність.

Суд вважає, що відповідач у відповідності з вимогами пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР мав вжити контрольних заходів по перевірці структури задекларованого податкового кредиту у місячний термін після декларування від’ємного об’єкту оподаткування з ПДВ. Несвоєчасне проведення перевірок та зволікання у проведенні контрольних заходів з боку відповідача вплинули на наслідки проведення цієї роботи та не дали змогу прослідкувати стан сплати ПДВ на всіх ланцюгах проходження товарів.

На думку суду, визнання банкрутом та припинення ТОВ “Октопус”, а також відсутність за юридичною адресою ТОВ «Оксидант» після складання ними податкових накладних не може бути причинами для зменшення податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування.

Визнання банкрутом ТОВ “Октопус” не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій даного підприємства з іншими суб’єктами господарювання та не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд не може погодитись з висновками про недостовірність формування податкового кредиту на підставі того, що відповідач не зміг встановити фактичне місцезнаходження постачальника ТОВ «Оксидант». Акти про відсутність за місцезнаходженням були складені вже після проходження господарських операцій. Доказів, які підтверджували б відсутність даних підприємств за юридичною адресою на час оформлення ними податкових накладних відповідач суду не надав.

Декларації із ПДВ свідчать про декларування своїх зобов’язань з ПДВ цим платником податків за період складання податкових накладних, які підтверджують спірний податковий кредит.

Відповідач не спростував факт постачання товарів та декларування зобов’язань з ПДВ постачальниками ПП «Сугой» і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад, грудень 2008р. та лютий 2009 р. ПДВ сформованого за участю цих контрагентів позивача.

Крім того, відповідно до податкового законодавства України підставою для збільшення зобов’язань платника податків за наслідками документальних перевірок є відповідний акт документальної перевірки.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, за актом перевірки, висновки які стали підставою для складення спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач при досліджені стану сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах проходження товарів від їх виробника або експортера не забезпечив відповідність аналітичної частини сплати ПДВ контрагентами позивача висновкам акту перевірки.

Ставлячи залежність бюджетного відшкодування від стану сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах проходження товарів відповідач не навантажує акти перевірки контрагентів позивача доказовою частиною впливу саме досліджуємих взаємовідносин на формування кінцевої суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Відповідач досліджує сплату ПДВ по ланцюгах одного із контрагентів перевіряємого платника податків зовсім не доводячи те, що саме податок від перепродажу цього товару був підставою для декларування наміру отримати бюджетне відшкодування. Як правило позивач та його контрагенти мали господарські зв’язки по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг) з багатьма суб’єктами підприємницької діяльності, а податковий орган, розглядаючи стан сплати ПДВ окремого контрагента, не доводить факт реалізації саме цього товару, саме від цього постачальника, роблячи при цьому не підтверджений належними доказами висновок про безпідставне включення ПДВ по цьому контрагенту до податного кредиту або бюджетного відшкодування.

Так за деклараціями за листопад, грудень 2008 року позивачу зменшено бюджетне відшкодування зокрема і у зв'язку із неможливістю підтвердження надмірної сплати до бюджету ПДВ по ланцюгу від ТОВ «Торговий Дім «Престиж» до ТОВ «Оксидант», постачальникам позивача по 5 ланцюгу.

При чому відповідач не обґрунтував чому він вважає, що позивачу ТОВ «Торговий Дім «Престиж» поставило саме товар, який придбало у ТОВ «Оксидант», а не у іншого свого постачальника, адже товар (будівельні матеріали) не має індивідуальних ознак, за яким його можна було б ідентифікувати.

Таким чином, наявні матеріали перевірки від 17.11.2009р. не дали змогу суду у повній мірі дослідити обґрунтованість зменшення бюджетного відшкодування за результатами цієї перевірки, а інших доказів суду не надано і вичерпано всі можливості щодо їх встановлення та витребування.

З метою об'єктивного вирішення справи, з’ясування всіх обставин у справі, суд зобов’язав ДПІ в обґрунтування своїх заперечень надати докази, які підтверджують її доводи щодо порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань, докази, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана. Таких доказів відповідач до суду не надав.

На думку суду, позиція ДПІ, яка полягає в тому, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Фактично відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування підприємству, яке виконало всі вимоги, передбачені податковим законодавством, із підстав, існування яких довести не може, тобто ґрунтуючи свої висновки на припущеннях.

Відповідач висновок про завищення бюджетного відшкодування платника податків робить на підставі того, що йому не вдалось підтвердити сплату податку всіма СПД, які задіяні у поставці, виробництві, або експорту цього товару. Системний аналіз положень Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР свідчить, що цим законом передбачено саме індивідуальну а не колективну відповідальність платників податків за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету, достовірність декларування ними податкових зобов’язань, податного кредиту, чистої суми зобов’язань, від’ємного значення з ПДВ, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому конкретний платник ПДВ може нести відповідальність у тому числі і фінансову лише за достовірність податкової звітності та податкових документів складених або отриманих ним особисто від іншого суб’єкта підприємницької діяльності. Податковий орган у межах даних йому законом повноважень зобов’язаний забезпечити нарахування та сплату податків у тому числі і ПДВ всіма платниками податків і тому зобов’язаний вжити заходів по сплаті до бюджету ПДВ у разі виявлення факти несплати цього податку на одному із ланцюгів проходження товарів. Відновлений такими діями податкового органу ланцюг дає змогу отримати в бюджет платежі з ПДВ та у разі необхідності відшкодувати зайво сплачений податок до бюджету. В водночас не виключається відповідальність останньої ланки ланцюга по зобов’язанням окремого ланцюга по сплаті ПДВ до бюджету, ця відповідальність можлива у разі доведення податковим органом безтоварності операції або безпосередньої участі представників останньої ланки у проведені операцій за якими не сплачено ПДВ до бюджету.

Згідно з вимогами пп. 4.4.1 п. 4 ст. 4 Закону України ст. 4 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб’єкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу.

За таких обставин, позовні вимоги ПП «Сугой» є обґрунтованими, а дії ДПІ у м. Херсоні – протиправними.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги приватного підприємства "Сугой" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 24.11.2009р. № 0005312301/0.

Стягнути із Державного бюджету на користь приватного підприємства "Сугой" понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 грудня 2010 р..

Суддя Морська Г.М.

кат. 2.11.15