Постанова № 127528446, 22.05.2025, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/950/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м. Косів

CуддяКосівського районногосуду Івано-Франківськоїобласті КіцулаЮ.С., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Беньковського В.А., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з Косівського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ст. 124, ст. 122-4, Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и л а:

08.05.2025 року о 23:00 год. в м. Косів, вул. С. Бандери, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель м. Косів, вул. Б. Хмельницького, 77, керуючи ТЗ Рено Трафік д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки внаслідок чого допустив наїзд на огорожу живопліт. Внаслідок ДТП потерпілих немає, чим порушив п.12.1.ПДР України.

Крім цього, 08.05.2025 року о 23:00 год. в м. Косів, вул. С. Бандери, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель м. Косів, вул. Б. Хмельницького, 77, керуючи ТЗ Рено Трафік д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки внаслідок чого допустив наїзд на огорожу живопліт. Після чого покинув місце ДТП до якого був причетний, чим порушив п.2.10.а ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 ствердив, що 08.05.2025 року о 23:00 год. в м. Косів, вул. С. Бандери керував ТЗ ТЗ Рено Трафік д.н.з. НОМЕР_1 та допустив наїзд на огорожу. Проте зазначив, що місце ДТП покинув тільки через дві години, вважаючи, що сусіди, які стали очевидцями події, викличуть поліцію на місце пригоди. Захисник Беньковський В.А. додатково надав підтвердження про те, що ОСОБА_1 компенсував потерпілій особі матеріальну шкоду, завдану ДТП, і на підставі цього просив звільнити ОСОБА_1 від відповідальності за малозначністю вчиненого діяння за ст.124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП адвокат просив закрити відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідноп.12.1.Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №324682 від 09.05.2025 року. Вказаний протокол складений уповноваженою особою, та містить всі необхідні реквізити, встановлені ст. 256 КУпАП, підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Будь яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено (а.с.1);

- електронний рапортом інспектора СРПП Бельмеги І.Д. (а.с.2);

- схемою місця ДТП (а.с.3);

- письмовим поясненням ОСОБА_1 (а.с.4);

- фототаблицями з місця ДТП (а.с.6-7);

- письмовим рапортом інспектора СРПП Бельмеги І.Д. (а.с.9).

До матеріалів справи додано посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.5), копія постанови серії ЕПР 1 № 324695 (а.с.8).

У судовому засіданні адвокатом Беньковським В.А. надано копію розписки ОСОБА_2 (потерпілого) про відсутність претензій та фотографії з місця події, які підтверджують відшкодування завданих ДТП збитків.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані доказі є належними та допустимими.

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

Відповідно до диспозиції статті 122-4 КУпАП адміністративним правопорушенням є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Підпунктом «а» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. №1306 встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП доводиться в сукупності наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №324695 від 09.05.2025 року. Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП, підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Будь яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено(а.с.1);

- електронний рапортом інспектора СРПП Бельмеги І.Д. (а.с.2);

- копією схеми місця ДТП (а.с.3);

- копією письмового пояснення ОСОБА_1 (а.с.4);

- фототаблицями з місця ДТП (а.с.6-7);

- копією письмового рапорту інспектора СРПП Бельмеги І.Д. (а.с.9).

До матеріалів справи додано посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.5), копія постанови серії ЕПР 1 № 324682 (а.с.8).

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані доказі є належними та допустимими.

Доводи ОСОБА_1 , які він озвучив у судовому засіданні про те, що після ДТП 2 години чекав працівників поліції на місці події і сподівався, що сусіди викличуть поліцію не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи. Так, у електронному та письмовому рапортах інспектора СРПП Бельмеги І.Д. зазначено, що повідомлення про подію надійшло до чергової частини Косівського РВП тільки 09.05.2025 року о 10:04 год., тобто вже на наступний день, від потерпілого ОСОБА_2 . Після цього, проведеними заходами було встановлено, що до ДТП причетний ОСОБА_1 . Окрім того, відповідно п.2.10. ПДР України, уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний , зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Таким чином, ОСОБА_1 після вчинення ДТП повинен був залишитися на місці пригоди, не викликати евакуатор, щоб перемістити транспортний засіб, а залишити автомобіль на місці ДТП, а також повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган Національної поліції.

За таких обставин, перевіривши всі наявні в матеріалах справи докази, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях доведена поза всяким розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП, у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. та за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору відсутні, відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40-1, 124, ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и л а :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення, в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, яка встановлена за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів на підставі частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. (шістсот п`ять гривень) 60 коп. (шістдесят копійок) на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Ю. С. Кіцула