Рішення № 127525645, 20.05.2025, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/437/25

Провадження № 2-а/595/60/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2025

м. Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області

В складі

головуючого суддіСодомори Р.О.,

при секретарі Присташ П.Р.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду м.Бучачсправу заадміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліціїУкраїни вТернопільській областіпро скасуванняпостанови проадміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковалівський Б.В. звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4284216 від 16 березня 2025 року.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 16 березня 2025 року поліцейський відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, капітаном поліції Гуцул С.С. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА №4284216, згідно якої накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн, згідно ч.10 ст.121 КУпАП. В постанові зазначено, що 16.03.2025 в селищі Золотий Потік, дорога Центральна, водій керуючи транспортним засобом перевозив дитину ростом менше 1,44 без дитячої утримуючої системи віком до 12 років, чим порушив п.21.11.б. ПДР. Вважає дану постанову незаконною і необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що ОСОБА_1 жодних правил дорожнього руху не порушував, оскільки дитина сиділа на задньому сидінні, однак після зупинки працівниками поліції злякалась та перелізла через ряд сидінь до матері. Крім того, працівники поліції жодним чином не перевіряли та не вимірювали зріст дитини, лише констатували факт перевезення дитини на передньому сидінні без спеціального спорядження. На підставі наведеного просить скасувати постанову серії ЕНА №4284216 від 16 березня 2025 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 31 березня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу у його відсутності. Позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до постанови серії ЕНА № 4284216 від 16.03.2025, ОСОБА_1 16.03.2025 в селищі Золотий Потік, дорога Центральна, керуючи транспортним засобом перевозив дитину ростом менше 1,44 без дитячої утримуючої системи віком до 12 років, чим порушив п.21.11.б. ПДР, за що його притягнуто до відповідальності за ч.10 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 510 грн.

Частиною другою статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.10 ст.121КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил перевезення дітей.

Пунктом 11 частини першої статті 23Закону Українивід 02липня 2015року №580-VIII«Про Національнуполіцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3353 «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відтак, з матеріалів справи не встановлено, що позивачем порушено ч.10 ст.121 КУпАП, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

В той час, як обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто, зібраними у встановленому КУпАП порядку, таких доказів на підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не надано.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується на правових висновках, які зроблені Конституційним Судом України у своєму Рішенні у справі № 23-рп/2010 від 22.12.2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 72Кодексу адміністративногосудочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частин 1-3 статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

За змістом ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідачасуб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Вирішуючи справу, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано і судом не здобуто достатніх доказів вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення.

Тільки постанова про накладення адміністративного стягнення не дає суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив дане адміністративне правопорушення.

Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву, не висловив жодних заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, як це передбачено п.5 ч. 2 ст. 162 КАС України.

Відповідно дост. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Статтею 162КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Останній у справі, що розглядається, не довів правомірності свого рішення, яке оскаржує позивач.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч.10 ст. 121 КУпАП, а саме порушення правил перевезення дітей, зріст яких менше 150 см не доведене, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення, а тому постанова ЕНА №4284216 від 16 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.8,9,10,20,47,77,90,121,210-211,241-246 КАС України, ст.ст. 251,252,245,256,258,268,276,277,280,283 КУпАП, ст.19 Конституції України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №4284216 від 16 березня 2025 року, винесену поліцейським відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Гуцул С.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.10 ст.121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.

Суддя: Р. О. Содомора