Рішення № 127523602, 19.05.2025, Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/9556/24

Номер провадження 2/462/176/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Галайко Н. М.,

з участю секретаря судового засідання Бойко Д. І.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду у м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

І. Короткий виклад обставин справи та правова позиція позивача.

ОСОБА_1 , 20.12.2024 року (вх. № 28331) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якій просить суд:

- визначити ОСОБА_1 додатковий строк чотири місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту набрання рішенням законної сили (а.с. 1-6).

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.06.2021 року. Зазначає, що ОСОБА_3 є його рідною тіткою по матері лінії. Мама, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є рідними сестрами, що підтверджується свідоцтвами про народження. Дошлюбне прізвище ОСОБА_4 було « ОСОБА_4 » та дошлюбне прізвище ОСОБА_3 було також « ОСОБА_4 ». Матір`ю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 була ОСОБА_6 , яка після укладання шлюбу із ОСОБА_7 (батько ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ) отримала прізвище « ОСОБА_4 ». На підтвердження зазначених родинних відносин додаю відповідні копії свідоцтва про народження та укладання шлюбів. Вказує, що ОСОБА_3 була два рази одружена, а саме із ОСОБА_8 у 1963 році, який помер у 1983 році та другий раз була одружена із ОСОБА_9 у 1988 році, однак розірвала із ним шлюб у 1993 році, дітей у зазначених шлюбах не було, що підтверджується відповідними свідоцтвами, які знаходяться в матеріалах справи. Окрім нього (позивача) інших родичів у ОСОБА_3 немає. Наголошує, що ОСОБА_3 до дня своєї смерті була зареєстрована і проживала в квартирі АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Звертає увагу суду на те, що не проживав та не був зареєстрований з тіткою до дня її смерті в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується копією його паспорта та копією витягу з реєстру з територіальної громади. Окрім цього вказує, що у встановлений шестимісячний строк після смерті тітки як спадкоємець не звернувся у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, оскільки проживав окремо від спадкодавця, а саме в АДРЕСА_2 , а відтак відстань між його постійним місцем проживанням та місцем знаходження спадкового майна є досить великою, та інші обставини, які не дозволяли йому своєчасно звернутися в нотаріальну контору для прийняття спадщини. Окрім цього просить суд також врахувати що після смерті тітки по всій частині України були значні карантинні обмеження (поширення коронавірусної хвороби розпочалось 03.03.2020 року), та такі були скасовані лише 01.06.2023 року.

Позивач вважає, що вказані обставини є підставою для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відтак просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ІІ. Рух справи в суді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М (а.с. 29).

Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 20.12.2024 року направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Також, запит направлявся і відносно позивача у справі (а.с. 30, 31).

Відповіді на вказані запити надійшли до суду 10.01.2025 року (а.с. 33, 34).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.01.2025 року позовну заяву було залишено без руху, у зв`язку з її істотними недоліками (а.с. 35-37).

19.02.2025 року (вх. № 3996) позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 39).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21.02.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження у справі. Витребувано у першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 67-68).

14.03.2025 року (вх. №5840) від Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 72, 73-139).

ІІІ. Позиція сторін у справі.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Васів Ю. М. у підготовче засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Однак суд приймає до уваги, подану 19.05.2025 року (вх. № 10671) письмову заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, зі змісту якої вбачається, що уповноважений представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги, та провести розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Проте суд приймає до уваги, що 17.03.2025 року (вх. № 5938) ОСОБА_2 подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, зі змісту якої вбачається, що відповідач позовну заяву визнає в повному обсязі та не заперечує проти її задоволення.

Представник третьої особи Нотаріальної контори у підготовче засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Однак суд приймає до уваги, що скеровуючи матеріали спадкової справи до суду (на виконання ухвали суду) завідувач Нотаріальної контори Кропельницька Н. І. у своєму листі 14.03.2025 року (вх. № 5840) просила суд про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, ухвалення рішення у справі залишила на розсуд суду (а.с. 72).

Суд звертає увагу, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено у ст. 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Враховуючи неявку учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд керується вимогами ч. 1 ст. 223 ЦПК України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку із неявкою усіх учасників справи згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IV. Позиція суду.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи усі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Окремо суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.06.2021 року, актовий запис № 1168 (а.с. 19).

З матеріалів справи вбачається також, що ОСОБА_3 є рідною тіткою позивача - ОСОБА_1 по лінії матері. Мама позивача, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є рідними сестрами, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 (а.с. 7, 22).

Також з матеріалів справи вбачається, що дошлюбне прізвище ОСОБА_4 було « ОСОБА_4 » та дошлюбне прізвище ОСОБА_3 було також « ОСОБА_4 ».

Матір`ю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 була ОСОБА_6 , яка після укладання шлюбу із ОСОБА_7 (батько ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ) отримала прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження та укладання шлюбів (а.с. 8, 9).

ОСОБА_3 була двічі одруженою, а саме із ОСОБА_8 у 1963 році (а.с. 10), який помер у 1983 році (а.с. 11) та другий раз із ОСОБА_9 у 1988 році (а.с. 12), однак розірвала із ним шлюб у 1993 році (а.с. 13), дітей у зазначених шлюбах не було, що підтверджується відповідними свідоцтвами, які знаходяться в матеріалах справи.

У матеріалах справи міститься копія спадкової справи № 199/2021 заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 73-139).

Так, з матеріалів спадкової справи вбачається, що 19.11.2024 року ОСОБА_1 до першої Львівської державної нотаріальної контора Львівської області було подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті тітки позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 117).

Листом першої Львівської державної нотаріальної контора Львівської області № 1202/02-14 від 19.11.2024 року, який скеровано ОСОБА_1 , стверджується відмова позивачу у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 18, 131 зворот).

Окрім цього, матеріали справи містять копії: паспорта громадянина України ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (а.с. 14-16, 24-25); довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (а.с. 17, 26).

VI. Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані норми права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

При цьому, суд враховує, позицію викладену у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) від 16.06.2021 року, згідно якої реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Проте, вказаний у ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк не є присічним і сам факт його пропуску не свідчить про остаточну втрату особою права на спадкування.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця об`єктивних перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 року у справі № 532/2655/19 (провадження № 61-12814св21) вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 474/454/18, провадження № 61-14756св23).

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (п. 54, 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, зазначає, що строк для подання заяви про прийняття ним спадщини пропущений з поважної причини, так як відстань між його постійним місцем проживанням та місцем знаходження спадкового майна є досить великою. Окрім цього зазначає, що після смерті тітки по всій частині України були значні карантинні обмеження, та такі були скасовані лише 01.06.2023 року, а тому не звернувся до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк.

VIІ. Висновки суду.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його тітки ОСОБА_3 , терміном чотири місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Про ці обставини позивачу стало відомо лише у листопаді 2024 року. Подальша активна поведінка ОСОБА_1 дійсно свідчить про те, що він зацікавлений у прийнятті спадщини.

Так, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилалася, як на підставу своїх позовних вимог.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини.

Окремо суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Враховуючи наведене та те, що відповідач визнав позов у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

VІIІ. Судові витрати по справі.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.1. Щодо судового збору.

Так, позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. (а.с. 32а).

Виходячи із вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за ним.

На підставі наведеного та керуючись ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк чотири місяці з дня набрання даним рішенням законної сили для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом на майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати зі сплати судового збору - залишити за позивачем.

Порядок оскарження рішення суду та набрання ним законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 );

Третя особа: Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області (код ЄДРПОУ: 02899370, електронна пошта: dnk_1lviv@ukr.net, місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 6).

Текст судового рішення складено 19.05.2025 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко