Постанова № 12752286, 07.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

<Список >

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2010 р. Справа № 2а-25603/10/0570

12 год. 25 хв. Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

суддів Смагар С.В., Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі Дєєвій С.В.

за участю представника позивача Криворучка В.Ж.

представників відповідачів Лукащук Т.М., Руднєвої Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Еккаунт енд Едвайс” до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, Державної податкової адміністрації України про визнання дій та рішення протиправними, зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Еккаунт енд Едвайс” (далі ТОВ „Еккаунт енд Едвайс”) звернулося до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (далі Жовтнева МДПІ м. Маріуполя), Державної податкової адміністрації України (далі ДПА України) про визнання дій та рішення протиправними, зобовязання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до свідоцтва № 08497199058, виданого Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Маріуполя 21.08.2004 р., позивач зареєстрований платником податку на додану вартість. 11.10.2010 р. відповідачем складений акт № 256/29-114-17 про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість на підставі пп. „в” п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість”. Позивач вважає рішення протиправним, оскільки він не був зареєстрований як субєкт єдиного податку, не став субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлений Законом України „Про податок на додану вартість”. Позивач не був звільнений від сплати податку на додану вартість за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Формування та ведення реєстру платників податку на додану вартість здійснює Державна податкова адміністрація України. Згідно з відомостями, які містяться на сайті ДПА України, позивач виключений з реєстру платників податку на додану вартість.

Позивач просить визнати протиправними дії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя щодо складання акту № 256/29-114-17 від 11.10.2010 р. про анулювання реєстрації ТОВ „Еккаунт енд Едвайс” платником податку на додану вартість, яким прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, визнати недійсним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю „Еккаунт енд Едвайс”, викладене в акті № 256/29-114-17 від 11.10.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з дати його прийняття, визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації України по виключенню з реєстру платників податку на додану вартість позивача, зобовязати ДПА України внести відповідні зміни до реєстру платників податку на додану вартість, а саме, поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Еккаунт енд Едвайс”.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Жовтневої МДПІ м. Маріуполя в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що в ході проведення документальної невиїзної перевірки позивача, яка мала місце у вересні 2009 р., було встановлено, що остання податкова декларація з податку на додану вартість була подана за червень 2010 р.; чисельність працюючих на підприємстві 5 осіб, підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Тобто, податковим органом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Зазначені підстави, на думку податкового органу, свідчать, що угоди, укладені позивачем з контрагентами, мають ознаки нікчемності. З урахуванням цього, а також того, що позивач відсутній за юридичною адресою, податковим органом прийняте рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість на підставі пп. „в” п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість” - анулювання реєстрації з будь-яких інших причин (відсутність підстав для перебування у якості платника податку на додану вартість у звязку з встановленими ознаками нікчемності правочинів, укладених підприємством). Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ДПА України в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що ДПА України відповідно до п. 17 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79, здійснює формування та ведення реєстру платників податку на додану вартість. Як встановлено п. 18 Положення, до обовязків ДПА належить автоматизоване ведення бази реєстру, виконання функцій адміністратора бази даних, присвоєння платникам податку індивідуального податкового номеру. Отже, відповідач вказує, що ДПА України виконує функції адміністратора бази даних.

Крім того, відповідач зазначає, що право та обовязок ДПА вирішити питання щодо внесення змін (доповнень) до реєстру виникає лише при надходженні відповідної інформації саме від регіональних органів податкової служби. Підставою для внесення до реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили або рішення податкового органу. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Еккаунт енд Едвайс” зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 16.05.2002 р. (а.с. 8), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31971990 (а.с. 9), перебуває на податковому обліку у Жовтневій МДПІ м. Маріуполя (а.с. 6), було зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 08497463 (а.с. 7).

Відповідачі Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя та Державна податкова адміністрація України є субєктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані ним Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Судом встановлено, що актом № 256/29-114-17 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 11.10.2010 р. Жовтневою МДПІ м. Маріуполя анульована реєстрація платника податку на додану вартість ТОВ „Еккаунт енд Едвайс” з 11.10.2010 р. на підставі пп. „в” п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість”. Як випливає з акту, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснено у звязку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що на думку податкового органу, свідчить, що правочини ТОВ „Еккаунт енд Едвайс”, в тому числі реєстрація платником податку на додану вартість, мають ознаки нікчемності (а.с. 10). З відомостей, які містяться на сайті ДПА України, до реєстру платників податку на додану вартість внесені відомості про анулювання реєстрації ТОВ „Еккаунт енд Едвайс” як платника податку на додану вартість (а.с. 11).

Суд вважає рішення податкового органу про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, викладене в зазначеному акті, протиправним з наступних підстав.

Як випливає з акту про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість № 256/29-114-17, рішення про анулювання реєстрації позивача платником цього податку було прийняте з урахуванням довідки про неможливість проведення перевірки позивача від 23.09.2010 р., довідки від 16.09.2010 р. про відсутності підприємства за юридичною адресою.

Вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість встановлений п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;

д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Судом встановлено, що анулювання реєстрації ТОВ „Еккаунт енд Едвайс” платником податку на додану вартість відбулось на підставі пп. „в” п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість” анулювання реєстрації з будь-яких інших причин (як зазначив представник відповідача в судовому засіданні відсутність підстав для перебування у якості платника податку на додану вартість у звязку з встановленими ознаками нікчемності правочинів, укладених підприємством).

Згідно з пунктом "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України „Про податок на додану вартість” анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

В судовому засіданні встановлено, що позивач не був зареєстрований як субєкт єдиного податку, не став субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлений Законом України „Про податок на додану вартість”. Позивач не був звільнений від сплати податку на додану вартість за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Згадані у наведеній нормі Закону інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Відповідними причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.

Водночас наведена законодавча норма не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в пункті 9.8 статті 9 Закону України „Про податок на додану вартість”. Зокрема, порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою права податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.

Така позиція суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10 „Щодо анулювання реєстрації платників податку на додану вартість”.

Оскільки Закон України „Про податок на додану вартість” не містить такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як відсутність підстав для перебування у якості платника податку на додану вартість у звязку з встановленими ознаками нікчемності правочинів, укладених підприємством, то суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідач не мав правових підстав для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість.

Нікчемність правочинів, укладених позивачем, є підставою для визначення податковим органом податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій, у порядку, встановленому Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а не для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, суд приходить до висновку про протиправність рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, яке міститься в акті № 256/29-114-17 про анулювання реєстрації ТОВ „Еккаунт енд Едвайс” платником податку на додану вартість з часу його прийняття 11.10.2010 р.

Проте, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Жовтневої МДПІ м. Маріуполя щодо складання акту № 256/29-114-17 від 11.10.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яким прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ „Еккаунт енд Едвайс”, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

По-перше, позивачем в позовній заяві не конкретизовано, в чому саме полягає протиправність дій Жовтневої МДПІ м. Маріуполя щодо складання акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Як випливає з положень Закону України „Про податок на додану вартість”, Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за № 208/4429, саме до повноважень податкового органу належить прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке викладається в акті про анулювання реєстрації платника такого податку.

Відтак, дії податкового органу по складанню акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі дотримання ним при цьому вимог діючого законодавства є правомірними.

По-друге, суд звертає увагу на те, що наслідком дій відповідача по складанню акту про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість було рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, яке й має для позивача негативні наслідки. При цьому суд зазначає, що рішення податкового органу про анулювання реєстрації ТОВ „Еккаунт енд Едвайс” платником податку на додану вартість судом визнане протиправним.

Оскільки судом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визнане протиправним, визнання дій відповідача щодо складання акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ „Еккаунт енд Едвайс” протиправними є зайвим.

Також суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПА України по виключенню з реєстру платників податку на додану вартість ТОВ „Еккаунт енд Едвайс” задоволенню не підлягають.

Пунктом 9.1 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що центральний податковий орган веде реєстр платників цього податку.

Згідно з п. 17 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за № 208/4429, формування та ведення Реєстру платників податку на додану вартість здійснює Державна податкова адміністрація України. Дані Реєстру передаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій.

У відповідності до п. 18 зазначеного Положення з числа обов'язків з ведення Реєстру Державна податкова адміністрація України виконує:

розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру, забезпечення організації обліку платників, що підлягають оподаткуванню;

присвоєння платникам податку індивідуального податкового номера;

розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру платників податку;

виконання функцій адміністратора бази даних (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних органів державної податкової служби, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

автоматизоване ведення бази Реєстру;

розробку інструктивних, нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру.

Відтак, Державна податкова адміністрація України при виконанні функцій адміністратора бази даних не наділена повноваженнями щодо перевірки правомірності прийняття підпорядкованим органом державної податкової служби рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а тому відсутні підстави для твердження про протиправність дій ДПА України по виключенню позивача з реєстру платників податку на додану вартість.

Проте, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобовязання ДПА України внести зміни до реєстру платників податку на додану вартість в частині поновлення реєстрації позивача платником цього податку.

Як встановлено п. 25.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відтак, саме до повноважень ДПА України належить внесення відповідних змін до реєстру платників податку на додану вартість у разі скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Оскільки даним судовим рішенням визнане протиправним рішення податкового органу про анулювання реєстрації ТОВ „Еккаунт енд Едвайс” платником податку на додану вартість, з часу набрання законної сили таким рішенням у ДПА України виникає обовязок щодо внесення відповідних змін до реєстру.

Заперечуючи проти позову, ДПА України зазначає, що право та обовязок у ДПА України вирішити питання щодо внесення змін до реєстру виникає лише при надходженні відповідної інформації від регіональних органів державної податкової служби. Відтак, відповідач ставить у залежність виконання обовязку щодо поновлення реєстрації позивача платником податку на додану вартість від дій інших субєктів владних повноважень, які не передбачені законодавством про оподаткування, Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість (яке безпосередньо регулює питання реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість; присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість), іншими нормативно-правовими актами.

З урахуванням того, що така позиція відповідача не ґрунтується на вимогах законодавства, а також того, що Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість чітко встановлений обовязок ДПА України внесення змін до реєстру при скасуванні рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, беручи до уваги, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, суд вважає, що дійовим способом захисту порушеного права позивача є зобовязання ДПА України внести зміни до реєстру платників податку на додану вартість в частині поновлення реєстрації позивача платником цього податку, а тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Згідно зі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Еккаунт енд Едвайс” до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, Державної податкової адміністрації України про визнання дій та рішення протиправними, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю „Еккаунт енд Едвайс”, викладене в акті № 256/29-114-17 від 11.10.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, з 11.10.2010 р.

Зобовязати Державну податкову адміністрацію України внести зміни до реєстру платників податку на додану вартість в частині поновлення реєстрації в реєстрі платників податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю „Еккаунт енд Едвайс” як платника податку на додану вартість.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Еккаунт енд Едвайс” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Повний текст постанови виготовлений 13 грудня 2010 р.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Шальєва В.А.

Судді Смагар С.В. Бєломєстнов О. Ю.