Постанова № 12752018, 02.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.12.10 Справа №2а-14012/10/13/0170

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанській Т.С., при секретарі Барабановій А.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом   Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АРК         

до   Роздольненського виробничого управління житлово – комунального господарства            

про стягнення 39443,13 грн. заборгованості,

за участю представників:

від позивача – не з’явився,

від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АРК (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Роздольненського виробничого управління житлово – комунального господарства (далі відповідач) 39443,13 грн. заборгованості по страховим внескам та з відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових  пенсій, призначених відповідно до п. п.  "б" - "з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (Список № 2).

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач заперечення на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, враховуючи клопотання позивача, належне повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003, із змінами і доповненнями (далі – Закон), всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування  регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 64, абз. 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управління ПФУ в Роздольненському районі АРК , тобто є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальник зобов’язаний  сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний  базовий звітний період, не пізніше  ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду. Якщо  страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові внески, до них  застосовуються фінансові санкції, передбачені  Законом (п. 6 ст. 20 Закону).

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п. 2 ст. 106 Закону).

Відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданого відповідачем позивачу в порядку звітності, за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків за серпень 2010 р., в сумі 38740,64грн.

Згідно пункту 6 статті 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати у встановлений термін й у повному обсязі страхові внески.

Пунктом 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Стаття 106 Закону передбачає, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Крім того судом встановлено, що заборгованість з відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» за жовтень 2010року складає 702,49грн.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 N 1788-XI, зі змінами та доповненнями, визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 N 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «б» - «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду N 21-1 від 19.12.2003 зі змінами та доповненнями).

Абзацом 5 п. 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п. п. "б" - "е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядку відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

У відповідності з вимогами ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, діє зазначений вище порядок відшкодування.

Виходячи з викладеного відповідач зобов’язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним заборгованості.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 39443,13рн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Роздольненського виробничого управління житлово – комунального господарства  (96200, с. Роздольне, вул. Південна, 24, ідентифікаційний код 03348330) на користь Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АРК (96200, АР Крим, с. Роздольне, вул. 30-річчя Перемоги, 6; р/р 25603010047201 у ВАТ “Державний ощадний банк України” м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 22259425) 39443,13 грн. заборгованості.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                          Ольшанська Т.С.