Ухвала суду № 127517257, 14.05.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/17115/25

Провадження № 1-кс/947/6879/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12025160000000482від 05.05.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Новгородське Донецької області, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який обіймає посаду начальника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотаннятслідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12025160000000482від 05.05.2025 року відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 166 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 502648 грн.

Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та у разі засудження, до нього може бути застосовано покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а такожзапобігання спробам:переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; знищити, сховати, спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.

Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

При визначенні розміру застави слідчий в клопотанні просить врахувати тяжкість, майновий стан, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 . Вважає, за викладених обставин, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів не здатна забезпечити виконання, покладених на нього обов`язків, а тому на його думку застава,має складатиу розмірі 166 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Крім того, для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування, у випадку внесення застави на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Позиція сторін у судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 надав короткий виклад фактичних обставин кримінального провадження. Зазначив, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів які підтверджують причетність підозрюваного до обставин злочину. Повідомив, що неправомірна вигода становила 500 дол. США. На думку прокурора ризики, які вказані у клопотанні передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є наявними. Тому з урахуванням обґрунтованої підозри, наявності ризиків, вважав за доцільне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 166 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 надала письмові заперечення, в яких зазначає про необґрунтованість підозри, на її думку протоколи допиту свідків не можуть вважатися належним доказами, оскільки викликають сумнів в їх об`єктивності. Вважає, що протокол прийняття заяви це лише форма фіксації звернення, а не доказ вини; протокол затримання це технічний документ; витяг з реєстру речових прав це виключно довідкова інформація. Таким чином вважає обґрунтованість підозри є формальною, декларативною і не підтверджується належними доказами,як то вимагає закон. Також на думку захисника ризики, на які посилається прокурор, є необґрунтованими та не доведеними. Стверджувала, що розмір застави, про який зазначає сторона обвинувачення є непомірним та необґрунтованим. На її думку слідчий та прокурор не навели жодного переконливого обґрунтування, чому саме домашній арешт не може забезпечити належну поведінку її підзахисного. Звернула увагу, що підзахисний має міцні соціальні зв`язки, так як офіційно працевлаштований, за місцем роботи позитивно характеризується, одружений має на утриманні неповнолітнього сина. На підставі викладеного просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, повідомив, що з підозрою він не погоджується, вважає ризики зазначені стороною обвинувачення безпідставними.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000482 від 05.05.2025 за заявою ОСОБА_8 щодо вимагання службовою особою органу державної влади неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням установлено, що державним виконавцем першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (наразі Хаджибейський) в рамках виконавчого провадження 08.12.2008 винесено постанову про накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_9 .

У зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 її син ОСОБА_11 звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини та дізнався про накладення арешту на все нерухоме майно останньої, у тому числі на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Для усунення перешкод в оформленні спадщини ОСОБА_11 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Малиновського відділу ДВС у м. Одесі про звільнення майна з під арешту.

У ході розгляду справи ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2025 (справа № 521/18754/24) задоволено заяву представника позивача про скасування заходів забезпечення позову та скасовано арешт з належного ОСОБА_9 невизначеного майна, всього нерухомого майна, квартири за адресою: АДРЕСА_3 , який накладено постановою державного виконавця АН № 392361 від 08.12.2008.

Зазначена ухвала суду за зверненням представника позивача 24.04.2025 надійшла до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі Хаджибейський відділ ДВС у м. Одесі) та керівником її виконання доручено головному державному виконавцю Хаджибейського відділу ДВС у м. Одесі ОСОБА_12 .

У свою чергу, ОСОБА_8 , який представляє інтереси ОСОБА_13 на підставі договору доручення та довіреності, дізнавшись, що ухвала суду перебуває на розгляді ОСОБА_12 29.04.2025 прибув до Хаджибейського відділу ДВС у м. Одесі, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Старицького, 10-А, де зустрівся з останнім з метою з`ясування питання щодо стану виконання судового рішення.

Під час розмови ОСОБА_12 повідомив, що для вирішення цього питання необхідно звернутися до начальника Хаджибейського відділу ДВС у м. Одесі ОСОБА_4 .

Наступного дня, 01.05.2025 ОСОБА_8 знову прибув до Хаджибейського відділу ДВС у м. Одесі, де його зустрів ОСОБА_12 , провів до службового кабінету ОСОБА_4 та залишив їх.

У ході цієї зустрічі ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_4 про обставини, які склалися з арештованим нерухомим майном ОСОБА_9 .

У цей же час, у ОСОБА_4 з метою протиправного збагачення виник злочинний умисел, спрямований на одержання ним, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за вчинення дій в інтересах останнього зі зняття на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2025 арешту з нерухомого майна, накладеного в рамках виконавчого провадження на підставі постанови державного виконавця від 08.12.2008.

Так, ОСОБА_4 , розуміючи, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання та наявну необхідність у ОСОБА_8 у знятті арешту з вказаного вище нерухомого майна, повідомив йому про нібито існування певних формальних складнощів у вирішенні цього питання.

Одночасно з цим, продовжуючи оговорювати питання про зняття арешту з нерухомого майна, ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу, конспіруючи свої дії, на листку паперу власноручно написав суму 500 доларів США, показавши його ОСОБА_8 , тим самим висунувши останньому в такий спосіб вимогу про надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у вказаному розмірі за вчинення ним, як службовою особою, в інтересах ОСОБА_8 , як того, хто надає неправомірну вигоду дій, а саме зняття арешту на підставі ухвали суду з нерухомого майна, накладеного в рамках виконавчого провадження, з використанням наданого службового становища та покладених на нього організаційно-розпорядчих функції зі здійснення контролю за діями державних виконавців.

Після цього, ОСОБА_4 зазначив, що для остаточного вирішення цього питання йому необхідно порадитися з керівництвом та повідомив ОСОБА_8 щоб він прийшов до нього через декілька днів.

Під час чергової зустрічі 08.05.2025 в приміщенні Хаджибейського відділу ДВС у м. Одесі, а саме в службовому кабінеті ОСОБА_4 , останній повідомив про можливість зняття арешту з нерухомого майна та на уточнююче питання ОСОБА_8 підтвердив необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США, згідно раніше висунутої вимоги, в будь-який зручний для ОСОБА_8 час.

Так, 09.05.2025 згідно попередніх домовленостей ОСОБА_8 прибув до приміщення Хаджибейського відділу ДВС у м. Одесі за адресою: м. Одеса,вул. Старицького, 10-А та зайшов до службового кабінету ОСОБА_4 .

У ходіданої зустрічібіля 14.10год ОСОБА_4 будучи службовоюособою,яка займаєвідповідальне становище,діючи умисно,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвого діяння,передбачаючи йогосуспільно небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,з корисливихмотивів,з метоюособистого збагаченняодержав длясебе від ОСОБА_8 неправомірну вигодуу розмірі500доларів США(щозгідно данихНБУ станомна 09.05.2025складало 20765гривень) за вчинення в інтересах останнього дій з використанням наданого йому службового становища, а саме за зняття арешту з нерухомого майна, накладеного в рамках виконавчого провадження.

Після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 надав вказівку головному державному виконавцю Хаджибейського відділу ДВС у м. Одесі ОСОБА_12 розглянути зазначену вище заяву про зняття арешту з майна згідно рішення суду.

Надалі, 09.05.2025 біля 16.50 год головним державним виконавцем ОСОБА_12 на виконання ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2025 (справа № 521/18754/24) винесено постанову про зняття арешту з нерухомого майна, яку він підписав, а ОСОБА_4 скріпив її гербовою печаткою Хаджибейського відділу ДВС у м. Одесі.

12.05.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України,метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000482 розпочато 05.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У його межах, 12 травня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Отже, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.

Щодо обґрунтованості підозри

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначеноч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст. 368КК України.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення у ОСОБА_8 від 05.05.2025; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 з додатками; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 09.05.2025; протоколом проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_4 , а саме у приміщенні Хаджибейського відділу ДВС в м. Одесі від 12.05.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.05.2025; протокол допиту як свідка ОСОБА_12 ; витягом з реєстру речових прав щодо зняття арешту з нерухомого майна; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_4 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дійостаннього, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах,слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368КК України, в межах даного кримінального провадження.

Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст. ст. 177, 178, 194КПК Українивизначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спробпротидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваного, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладеноКПК Українина слідчого, прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні послалися на існування ризиків того, що він може:переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати, спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Під часперевірки наявностіризиків,передбачених п.п.1,2,3ч.1ст.177КПК,у кримінальномупровадженні №12025160000000482від 05.05.2025 року стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремитиособистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким корупційним та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на те, що законодавством у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права у виді звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На думку слідчого судді, на початкових етапахпритягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покаранняв сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення тяжкого корупційного злочину, який інкримінується ОСОБА_4 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддявважає переконливимидоводи слідчогоу клопотанні тапрокурора усудовому засіданні вобґрунтування наявностіризику,передбаченого п.2ч.1ст.177КПК України,оскільки застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, надасть можливість ОСОБА_4 здійснювати вплив безпосередньо або через довірених йому осіб з числа працівників Хаджибейського відділу ДВС у м. Одесі, задля можливості здійснити заходи з метою знищити, сховати або спотворити документи та відомості, які безпосередньо опрацьовувались і видавались останнім під час виконання ним своїх службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням його функціональних обов`язків.

Отже кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів, у тому числі речі і документи за місцем здійснення професійної діяльності підозрюваного ОСОБА_4 .

Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу

Зі змісту ст. 178 КПК України,при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 46 річного віку, є громадянином України, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , позитивно характеризується за місцем здійснення своєї діяльності.

Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує обсяг наявних доказів (зафіксованих дій) про можливе вчинення ним корупційного кримінального правопорушення і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення нею дій, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченогоч.3 ст. 368КК України, що відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів, та карається, зокрема, позбавленням волі на строк до десяти років.

Враховуючи усі наведені вище обставини, встановлені під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя враховує, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування саме цього запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.

Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Аналізуючи викладене вище, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ,є тяжким корупційним злочином і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі та, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з підозрою не погоджується, з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування; знищити, сховати, спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення впливати на свідків кримінального провадження, застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Отже, враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням початку відкритої фази розслідування домашній арешт та застава, яка оплачується не одразу, як і особисте зобов`язання та особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та обсягу наданих доказів (зафіксованих дій за участю підозрюваного) і не зможуть уберегти від встановлених у цьому кримінальному провадженні ризиків. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 не виключають можливості тримання його під вартою.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 ,встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав доведеними, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 368КК України, слідчий суддя виключає об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

У клопотанні слідчий, а в судовому засіданні прокурор, посилаючись на систематичність дій, зухвалий характер вчинення злочину, та враховуючи ризики просили у разі постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному заставу у розмірі 156 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що складає 502 648 гривень, при цьому сторона обвинувачення посилається офіційний річний дохід підозрюваного, як на виключний випадок.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в повній мірі буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

З урахуванням всіх досліджених даних в тому числі щодо фінансового стану підозрюваного, беручи до аги міцність його соціальних зв`язків, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього в якості альтернативного запобіжного заходу у виді застави визначивши її у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб,що становить242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості, специфіки злочину, даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 та рівня майнового стану, такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.

За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Відповідно доположень ч.5ст.194КПК України,для зменшеннянаведених вищеризиків напідозрюваного слідпокласти обов`язки,передбачені цієюнормою,необхідність застосуванняяких стороноюобвинувачення доведено,а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 10липня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків,передбачених КПКУкраїни урозмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2025 рік,що становить242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , строком до 10 липня 2025 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Сдідчий суддя ОСОБА_1