Рішення № 127514671, 21.05.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1252/25

21 травня 2025 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка Р.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000020/2 від 05.09.2024 та картку відмови №UA403030/2024/000385 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (надалі по тексту - Позивач), як покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією Avrora Trading - FZCO, як продавцем, зареєстрованою згідно із законодавством Об`єднаних Арабських Еміратів, укладено Контракт №6-2023 (надалі по тексту - Контракт) на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнових виробів.

На виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №202408-005 від 30.08.2024, яка є невід`ємною частиною Контракту та виставленого продавцем рахунку №202408-005 від 30.08.2024, позивачу, на умовах поставки DAP с. Острів, Тернопільська область, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, поставлено товар: тютюн необроблений FCV стріпсований (урожай 2023 року) у кількості 21 600.00 кг за ціною 3,45 Євро за кг, загальною вартістю 74 520.00 Євро (надалі по тексту - товар).

04 вересня 2024 року для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача подано електронну митну декларацію №24UA403030010511U3, до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі по тексту - МКУ).

Проте, відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови №UA403030/2024/000385 у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2024/000020/2 від 05.09.2024 (надалі по тексту - Рішення), за яким відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару за другорядним методом - резервним.

Враховуючи те, що на оскарження Рішення у судовому порядку необхідно значний час, товар випущено у вільний обіг відповідно до ст. 55 МКУ, а позивачем заповнено та подано митному органу нову митну декларацію №24UA403030010608U0 від 05.09.2024, в якому митна вартість товару задекларована з урахуванням оскаржуваного Рішення. З суми на яку було збільшено митну вартість, позивачем сплачено митні платежі на підставі ст. 55 МКУ (фінансова гарантія) у сумі 343 994 грн. 50 коп. (податок на додану вартість) та 17 029 грн. 43 коп. (митні платежі - 1%).

Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем надано всі належні основні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару та давали можливість визначити таку вартість за ціною договору. Надані документи підтверджували складову декларованої митної вартості за ціною Контракту, відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних розбіжностей. Оскаржуване Рішення та картка відмови прийнята всупереч вимогам чинного законодавства України, а отже є протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Саме з метою поновлення порушених прав, позивач звернувся із цим адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву залишено без руху та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

01.04.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечує, вказує, що під час митного оформлення товару по МД №24UA403030010511U3 від 04.09.2024 митницею опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено наступне:

1. між ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 43264239) та Компанією AVRORA TRADING-FZCO, що зареєстрована в Об`єднаних Арабських Еміратах, укладено контракт від 26.12.2023 №6-2023 (надалі Контракт). Умовами пункту 3.4 Контракту визначено «Оплата продукції, що поставляється за цим Контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації (дата декларації), на підставі виставленого Продавцем інвойсу». Водночас, із наданого до митного оформлення інвойсу від 27.08.2024 №1000000430 вбачається, що AVRORA TRADING-FZCO повинен здійснити оплату за товар GLOBAL TOBACCO LTD в термін 30 днів. Однак, до митного оформлення декларантом не надано документів щодо здійсненого розрахунку за товар. Крім цього, декларантом до митного оформлення не надано договір (угоду, контракт) із третіми особами, зокрема, із GLOBAL TOBACCO LTD, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів;

2. умовами п. 4.5 Контракту визначено, що поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в специфікаціях до контракту (Інкотермс 2010). В наданій декларантом до митного оформлення специфікації від 30.08.2024 №202408-005 вказано умови поставки DAP, с. Острів, Тернопільська обл., а у інвойсі від 27.08.2024 №1000000430 зазначено умови поставки СРТ Тернопіль;

3. у наданому до митного оформлення сертифікаті якості GLOBAL TOBACCO LTD від 27.08.2024 відсутня інформація щодо року врожаю тютюну, що не відповідає даним зазначеним у інвойсах № 1000000430 від 27.08.2024, №202408-005 від 30.05.2024.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що у поданих до митного оформлення разом із митною декларацією документах наявні розбіжності та невідповідності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Насамперед, суд зауважує, що як і саме обґрунтування позовних вимог, так і додані до матеріалів докази стосуються рішення про коригування митної вартості №UA403030/2024/000020/2 від 05.09.2024.

Крім цього, суд зазначає, що рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000020/2 від 05.09.2024, а також картка відмови №UA403030/2024/000385 прийняті за результатами розгляду митної декларації 24UA403030010511U3.

26 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (надалі по тексту - позивач), як покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією Avrora Trading - FZCO, як продавцем, зареєстрованою згідно із законодавством Об`єднаних Арабських Еміратів, укладено контракт №6-2023 (надалі по тексту - Контракт) на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнових виробів.

На виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №202408-005 від 30.08.2024, яка є невід`ємною частиною Контракту та виставленого продавцем рахунку №202408-005 від 30.08.2024, позивачу, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, поставлено товар: тютюн необроблений FCV стріпсований (урожай 2023 року) у кількості 21 600.00 кг за ціною 3,45 Євро за кг, загальною вартістю 74 520.00 Євро (надалі по тексту - товар).

За умовами Контракту (п. 1.1.) продавець зобов`язується передати у власність покупцеві сировину та матеріали для виробництва тютюнових виробів (далі - продукція), на замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продавцю за поставлену, на умовах даного Контракту, продукцію. Конкретний асортимент продукції, її кількість і вартість, вказані в специфікаціях, які після підписання їх сторонами є невід`ємною частиною Контракту (п. 1.2.).

Пункт 3.1. Контракту встановлює, що вартість продукції вказана в специфікаціях до цього Контракту. Ціна продукції, за взаємною згодою сторін, встановлюється в доларах США чи евро та зазначається продавцем в рахунку чи проформі-інвойсі.

Відповідно до п. 3.4. та 3.7. Контракту оплата продукції, що поставляється за цим Контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації (дата митної декларації), на підставі виставленого продавцем інвойсу. Оплата за поставлену продукцію може бути здійснена будь-яким іншим чином, який передбачений чинним законодавством України та не суперечить законодавству ОАЕ (зарахування зустрічних вимог/переведення боргу, тощо).

Поставка товару здійснена на умовах поставки, зазначених в специфікаціях до контракту (ІНКОТЕРМС 2010) (п. 4.5.).

Сторонами укладено специфікацію №202408-005 від 30.08.2024, відповідно до умов зазначеного Контракту, згідно якої продавець зобов`язався поставити покупцю зазначений товар, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна.

Для здійснення митного оформлення товару та з метою підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до Тернопільської митниці - відділ митного оформлення №2 м/п «Тернопіль» подано електронну митну декларацію від 04.09.2024 №24UA403030010511U3, до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме:

-контракт №6-2023 від 26.12.2023, специфікація №202408-005 від 30.08.2024 до Контракту (відповідно до п. 2. ч.2. ст. 53 МКУ - зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього у разі їх наявності);

-рахунок Avrora Trading FZCO №202408-005 від 30.08.2024 (відповідно до п. 3. ч.2. ст. 53 МКУ - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

-інвойс вантажовідправника Global Tobacco Ltd. №1000000430 від 27.08.2024 (відповідно до п. 5. ч.2. ст. 53 МКУ - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару);

-у зв`язку з тим, що відповідно до умов Контракту, передбачений порядок оплати: відстрочення платежу, банківські платіжні документи не надавались (відповідно до п. 4. ч.2. ст. 53 МКУ - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару);

-ліцензія на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер №990111202000007 від 30.06.2020 та гарантійний лист №03-04/231 від 02.09.2024 (відповідно до п. 7. ч.2. ст. 53 МКУ - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню);

-у зв`язку з тим, що витрати на транспортування включені у вартість товару, документи щодо витрат на транспортування не надавались (відповідно до п. 6. ч.2. ст. 53 МКУ - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів);

-у зв`язку з тим, що страхування товару не здійснювалось, документи не надавались (відповідно до п. 8. ч.2. ст. 53 - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування).

Також позивачем надано до митного органу, серед іншого також, пакувальний лист; сертифікат якості від 27.08.2024; сертифікат про походження товару №0000243752; сертифікат фумігації №12; фітосанітарний сертифікат №EU/BG/1605914 від 30.08.2024; CMR від 30.08.2024, митна декларація 24BG003009A20099B4 від 30.08.2024, прайс-лист від 24.07.2024.

Враховуючи вищевикладене, позивач надав відповідачу усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові.

Відповідно до п. 3.4. та 3.7. Контракту оплата продукції, що поставляється цим Контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації (дата митної декларації), на підставі виставленого Продавцем інвойсу. Оплата за поставлену продукцію може бути здійснена будь-яким іншим чином, який передбачений чинним законодавством України та не суперечить законодавству ОАЕ (зарахування зустрічних вимог / переведення боргу, тощо).

На виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №202408-005 від 26.12.2023, яка є невід`ємною частиною Контракту та виставленого продавцем рахунку №202408-005 від 30.08.2024, позивачу, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, поставлено тютюн необроблений LCV стріпсований (урожай 2023 року) у кількості 21 600.00 кг за ціною 3,45 Євро за 1 кг, загальною вартістю 74 520.00 Євро (надалі по тексту - товар).

04.09.2024, для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем подано відповідачу електронну митну декларацію №24UA403030010511U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар «Тютюнова сировина. Тютюн з частково або повністю видаленою середньою жилкою, теплового сушіння, врожай 2023 року: необроблений LCV тютюн стріпсований у вигляді окремих листових пластин без середньої жилки від світло-жовтого до світло-коричневого кольору. Торгова марка: нема даних; Виробник: DEVI TOBACCO EXPORTS».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подані наступні документи:

- сертифікат якості № б/н від 30.08.2024;

- пакувальний лист № б/н від 27.08.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) № 1000000430 від 27.08.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) № 202408-005 від 30.08.2024;

- автотранспортна накладна № б/н від 30.08.2024;

-фітосанітарний сертифікат № 1605914 від 30.08.2024;

-сертифікат про походження товару №0000243752 від 30.08.2024;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142000-3202-0082 від 16.05.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 6-2023 від 26.12.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 202408-0005 від 30.08.2024;

-внутрішній договір (контракт) доручення № 02/08/2024 від 30.08.2024;

-договір про надання послуг митного брокера №29042024 від 29.04.2024;

- ліцензія на право виробництва тютюнових виробів №990111202000007 від 26.10.2023;

-інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11854122;

-інші некласифіковані документи Гарантійний лист №03-04/231 від 02.09.2024;

-інші некласифіковані документи Сертифікат фумігації № 12 від 18.08.2024.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі АСМО «Інспектор») згенеровано форми митного контролю:

« 000 Інформаційне повідомлення»;

« 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв»;

« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;

« 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»;

« 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей».

В подальшому 04.09.2024 митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано:

- комерційну пропозицію від 15.08.2024;

- прайс-лист від 24.07.2024;

- митну декларацію країни відправлення № 24BG003009A20099B4 від 30.08.2024.

Листом від 05.09.2024 декларант повідомив митницю про те, що додаткові документи підтверджуючі митну вартість задекларованого товару надані в повному обсязі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000020/2 від 05.09.2024.

За результатами опрацювання документів відповідачем встановлено наступне. ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 43264239) «Покупець» та Компанією AVRORA TRADING-FZCO «Продавець», зареєстрована в Об`єднаних Арабських Еміратах, укладено контракт від 26.12.2023 №6-2023. Згідно п 3.4 оплата продукції здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації, на підставі виставленого Продавцем інвойсу. Однак, як вбачається із інвойсу від 27.08.2024 №1000000430 «Покупець», AVRORA TRADING-FZCO, повинен здійснити оплату за товар «Продавцю», GLOBAL TOBACCO LTD, в термін 30 днів. У пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо здійсненого розрахунку за товар, а також відсутній договір (угода, контракт) із третіми особами, зокрема, із GLOBAL TOBACCO LTD, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів. Поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до контракту (Інкотермс 2010) (п 4.5). В Специфікації від 30.08.2024 №202408-005 вказано умови поставки DAP, с. Острів, Тернопільська обл., а згідно інвойсу від 27.08.2024 №1000000430 та експортної декларації країни відправлення №24BG003009A20099B4 від 30.08.2024 зазначено умови поставки СРТ Тернопіль. Також в експортній декларації зазначено, що перевезення та страхування оплачено до Тернополя. Копія митної декларації країн відправлення від 30.08.2024 не містить відміток митних органів країни відправлення. До митного оформлення подано сертифікат якості GLOBAL TOBACCO LTD від 27.08.2024, в якому відсутня інформація щодо року врожаю тютюну, що не відповідає даним зазначеним у інвойсах № 1000000430 від 27.08.2024, №202408-005 від 30.05.2024. Проведеним частковим митним оглядом також встановлено відсутність даних щодо року врожаю тютюну на маркувальних етикетках, які містяться на ящиках із вказаним вище товаром. Наданий прайс-лист від 24.07.2024 адресовано виключно ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська обл., що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців.

Тернопільською митницею одночасно з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000020/2 від 05.09.2024 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2024/000385.

Позивач, з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

Водночас, із відмовою відповідача у прийнятті первинної митної декларації та проведеному коригуванні митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Зазначені положення закону кореспондуються з Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195. Так, у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Отже чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між митним органом та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Документи на підтвердження заявленої митної вартості подані відповідно до тих, що визначені у частині другій статті 53 МК України, а саме:

-контракт №6-2023 від 26.12.2023, специфікація №202408-005 від 30.08.2024 до Контракту;

-рахунок Avrora Trading FZCO до ТОВ «МФТЮ» №202408-005 від 30.08.2024;

-інвойс вантажовідправника Global Tobacco Ltd. №1000000430 від 27.08.2024;

-ліцензія на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер №990111202000007 від 30.06.2020 та гарантійний лист №03-04/231 від 02.09.2024.

У зв`язку із тим, що відповідно до умов Контракту, передбачений порядок оплати відстрочення платежу, банківські платіжні документи не надавались. Оскільки витрати на транспортування включені у вартість товару, а страхування товару не здійснювалось, відповідні документи щодо витрат на транспортування і страхування не надавалися.

Також позивачем надано до митного органу, серед іншого, пакувальний лист; сертифікат якості від 27.08.2024; сертифікат про походження товару №0000243752; сертифікат фумігації №12; фітосанітарний сертифікат №EU/BG/1605914 від 30.08.2024; CMR від 30.08.2024, митна декларація 24BG003009A20099B4 від 30.08.2024, прайс-лист від 24.07.2024.

Щодо не зазначення в сертифікаті якості року виготовлення урожаю тютюну, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Виходячи з названого, сертифікати якості на товар подаються виключно з інформацією про товар та виробника товару та не яким чином не впливають на митну вартість товару та обраний метод її визначення.

Продавець, GLOBAL TOBACCO LTD, видав сертифікат якості на проданий товар із зазначенням, що країна походження є Індія та підтвердженням якості даного товару. У даному сертифікаті якості чітко зазначено, що останні виданий за інвойсом №1000000430 від 27.08.2024. В інвойсі зазначено про рік врожаю тютюну.

Отже, заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Крім цього, суд вважає, що наданий контракт №6-2023 від 26.12.2023 визначає предмет та умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця тощо.

У специфікації №202408-005 від 30.08.2024 до Контракту визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну за одиницю, кількість, вартість, зокрема вказано на найменування товару - тютюн необроблений FCV стріпсований (урожай 2023 року) у кількості 21 600.00 кг за ціною 3,45 Євро за кг, загальною вартістю 74 520.00 Євро.

Ціна товару з урахуванням понесених транспортних витрат на поставку товару, включених у загальну вартість, в сумі 74520,00 євро відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA403030010511U3 від 04.09.2024.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №24UA403030010511U3 від 04.09.2024 фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі №202408-005 від 30.08.2024. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни тютюну необробленого FCV стріпсованого подані позивачем документи не містять.

Заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Крім цього, відповідач, у Рішенні про коригування митної вартості товарів, посилається на різні умови поставки. Суд враховує, що товар отриманий відповідно до укладених та підписаних документів з Компанією Aurora Trading FZCO, всі інші документи надані саме на підтвердження ціни за даним Контрактом.

Крім цього, суд зазначає, що даний товар отримувався на умовах зазначених у специфікації. Згідно наданих документів відображений весь ланцюг формування ціни від виробника до покупця, із вказанням як ціни товару від виробника.

Відтак, суд вважає, що твердження відповідача щодо того, що пояснення декларанта не спростовує сумнівів щодо правильності застосування умов поставки, що безпосередньо впливає на митну вартість товару, є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

На думку суду, позивачем було надано відповідачу повний пакет документів для підтвердження митної вартості товарів. Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема не підтвердження позивачем документально відомостей про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.

Доводи відзиву про те, що декларант не подав на вимогу митного органу додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд розцінює критично, оскільки право витребувати такі документи набувається лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість їх витребувати у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 року в адміністративній справі №818/1186/17 вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

У відзиві на позов та у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що при коригуванні митної вартості імпортованого позивачем товару використано відомості з митної декларації №UА806070/2024/003119 від 15.05.2024.

Однак, відповідач не довів, що вказаний у ній товари є ідентичними або подібними (аналогічними) товарам, що оцінюються, та можуть бути комерційно взаємозамінними.

Між тим, наведений у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів опис товарів, що поставлялися за МД №24UА403030010511U3, свідчать про те, що ці товари відрізняються від оцінюваних обсягами ввезеного товару, країною походження, роком врожаю тощо, що безсумнівно може впливати на ціну.

Щодо посилання відповідача на те, що згідно з відомостями ПІК "Інспектор" заявлений позивачем рівень митної вартості товарів нижчий, ніж рівні митних вартостей товарів по митним оформленням, проведеним митницями в митному режимі імпорт у наближені дати, то суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 21.10.2021 №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні докуменючно на умова

Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митних вартостей товарів у цій справі відповідачем не доведена.

Суд вважає, що резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи, одною із підстав прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугувало відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) даних щодо включення такої складової митної вартості до ціни товару як витрат на страхування і перевезення товарів продавцем.

Так, п.4.5 вказаного Контракту №6-2023 від 26 грудня 2023 року передбачено, що умови поставки та страхування за контрактом будуть визначені продавцем та покупцем для кожної поставки у специфікації відповідно до Інкотермс-2010. Згідно наявного в матеріалах справи інвойсу вбачається, що товар доставлено за умов DAP, відповідно до умов поставки якого страхування товару не є обов`язковим.

Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснювалася на комерційних умовах поставки DAP, згідно з Інкотермс-2010, що свідчить про те, що базис поставки DAP покладає на продавця обов`язок забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами терміналу та забезпечити його розвантаження та такому теміналі. При цьому під темірном "термінал" розуміється будь-яке місце, як крите, так і ні, таке як причал, склад, контейнерний майданчик, автомобільий, залізничний термінал або вантажний темінал в аеропорту. Продавець не має зобовязань щодо укладання договору страхування. Отже, на умовах DAP саме продавець зобовязаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця без обовязку страхування товару.

Згідно з міжнародними правилами Інкотермс термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) «поставка в пункті» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язок нести всі ризики, пов`язані з транспортуванням товару до зазначеного пункту призначення.

Згідно базису поставки DAP Інкотермс продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Ціна DAP означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення.

З урахуванням вказаного поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Саме таке тлумачення умов DAP застосовує Верховний Суд у рішеннях по подібним правовідносинам. Так, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року по справі №804/3463/15 зазначив: «Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 умови поставки DAP («Delivered At Point») означають, що продавець виконав зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений у митному режимі експорту і готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Вказані умови покладають саме на продавця нести всі витрати та ризики, пов`язані з транспортуванням товару у місце призначення, включаючи, де це знадобиться, будь-які збори для експорту із країни призначення.

Отже, поставка товару на умовах DАР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі вартість пакування та маркування), тому для цілей визначення митної вартості ця вартість не потребує коригування».

Така позиція Верховного Суду базується на умовах правил Інкотермс, відповідно до яких термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) «поставка в пункті» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення.

Умови поставки за базисом Інкотермс DAP не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає. Крім того, укладеним контрактом сторони не передбачили страхування товару при його транспортуванні.

Щодо доводів митного органу про те, що копія митної декларації країни відправлення від 30.08.2024 не містить відміток митниці відправлення, суд зазначає, що декларант не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження, відповідно не може відповідати за наявність чи відсутність відміток митниці відправлення. Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Отже, наведений аргумент відповідача не може бути підставою для коригування митної вартості ввезеного позивачем товару.

Наведене не дає підстав вважати спірне рішення про коригування митної вартості товарів обґрунтованим та мотивованим у контексті частини 2 статті 55 МК України.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що при розгляді цієї справи не встановлено у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Відповідачем не взято до уваги приписи статті 8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, що впливали на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того в спірному рішенні відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000020/2 від 05.09.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000020/2 від 05.09.2024, то позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2024/000385, також підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 8443,36 грн згідно платіжної інструкції №417 від 03.03.2025.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000020/2 від 05.09.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2024/000385.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 8443 (вісім тисяч чотириста сорок три) грн. 36 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 21 травня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (місцезнаходження:вул. Промислова, 1, літера 4, офіс 3-7, с. Острів, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47728 код ЄДРПОУ 43264239);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження:вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004 код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддя Грицюк Р.П.